Культура слова: мовностилістичні поради

А сенс? Розмовляти треба розмовною. Ви ж не диктор телебачення.
Та й агресивно ставитися до інших українських слів теж не варто.

 

Почему сразу агрессивно? Я не знаю, как говорила та женщина. Может, у неё каждое второе слово было непонятное?

 

Найбільш незрозумілим та неукраїнським було слово "файно".

 

Ну, это слово, по-моему, вся Украина знает!

 

А бачте, таки не вся. Стало комусь поперек горла, шокували бідну жінку.
Вона мені в неділю сказало, що "файне було свято Миколая", а тоді раптом з жахом почала ойкати, що то не українське слово.

 

Ой, не смешите! Я не знаю человека, который не знает этого слова. Всё-таки люди из разных уголков Украины общаются между собой. Хотя, может, и такие есть.

 

Рибко, я вам просто переказую, як з людини познущалися. Знали чи ні, не має значення, поставилися негарно.

 

Имениньі - це День народження російською?
Чи таки день Ангела?

 

Впринципе, ДР так называют.

 

лілю, а як правильно казати : "згідна" чи "згодна" - щось ми сьогодні з дівчатами сперечались, і я заплуталась. начебто ж "згодна", ні?

 

Я думала, що таке ж чітке розмежування, як у нас: уродини то День народження, а іменини - День імені або ангела.

 

Згідний, у короткій формі - згоден.
Щодо жіночого можливі теж обидві форми. Одні кажуть згодна, інші згідна.

ЗГОДНИЙ, ЗГОДЕН, -дна, -дне. 1. Який дає, виявляє згоду (у 1 знач.). 2. Який має однакові з кимось погляди, дотримується того самого способу дії; солідарний з ким-небудь у чомусь.
ЗГІДНИЙ, -а, -е. 1. Те саме, що згодний. 2. до чого і з чим. Відповідний до чого-небудь. 3. діал. Придатний, корисний.

 

Саме так і є.

 

От власне. Я ввечері думала якраз чому ніколи не робила зауважень уродженцям Закарпаття чи родичам зі східних областей.. Швидше я тішусь як дитина новому діалектичному словечку. Система.. радянська система, що додала менталітету, з часів урівнялівки, однаковості! адже саме вона була важливим підгрунтям системи. І це був навіть не космополітизм, це була саме ідеологія спрямована на те, щоб усі були однаково сірі..А прикривалось зрозумілістю мови...
Якщо людину не розумієш - не треба нервуватись, можна просто перепитатись, без демонстрації пропагандисько насадженої агресії.

 

Не в совке справа.
Шкільно мовознавство "трохи цього" не те що б для дебілов, для профанів. Як шкільний футбол чи баскетбол не справжні, щоб дітинy не поколiчити і навчити командним діям, рухам.
Після вонi (учнi) говорять: я ж атличник па украинскаму у мну пять с плюсом ,вот справка прилагается.

 

Може я не зрозуміла..ну в мене була 5. так ніхто ж про це ні на вулиці у шкільні роки не чув, ні по сьогодні - знайомі А командний дух..хм..інша генерація - індивідуальності. З такими державі важче, проте патріотизм від того не страждає. Важче кермувати. ІМХО.

 

Командний дух важлива деталь. Строй баранів має шанс перемогти натовп вовків.
Але до мовознавства це едінообразіе як то боком або профилью-політика.

Може я не зрозуміла..ну в мене була 5.( Ходi о тим що то був шкiлнi футбол ,такі оцінки в другой лiги групи В не зачтуть)

 

Так і по баскетболу-волейболу-футболу було 5
Оце про мене форум все вже буде знати:girl_flirt:

 

ну...в нас все так, тільки своій діалект. То ж західнякам ви тішетесь, а про нас кажете "москалі" - тьху, смішно!

 

А без тьху ніяк? Я нікого не називала москалем, мої родичі з Росії з Ваших слів теж добре посміялись би.
Одна річ вивчати чи знаймитись з діалектом і суржиком (у жарти дійсно всілякі слова потрапляють), а інша - не сприймати офіційну мову країни у якій офіційно проживаєш (не говорячи про Батьківщину, якщо комусь до того поняття вже байдуже) і твердолобо казати, що правильно те як говорять у мене "на районі" чи в селі/місті. І тут для мене не має значення з якої області буде ця людина, значить не допомогла освіта, ну що ж поробиш, залишається не посміятись, а зітхнути з того факту.