Картате мереживо

Тема у розділі 'Книгарня', створена користувачем Fon, 1 бер 2019.

  1. Fon

    Fon whom how

    Сновигоня спробував висмикнути кайло, узявся обома руками за руківья і тут же голосно вилаявся. Уся деревяна ручка була випацькана липкою зеленкуватою жижою. рептилоїди, або як їх ласкаво називали відстрільники - жаби, мали блідо-зелену кров. Хоча, якщо пригледітись, то кров у них була майже прозора, тільки при денному світлі чомусь відливала зеленкуватими прожилками. Сновигоня роззирнувся і потягнувся за шматиною, що поруч стирчала із купи гною, та враз завмер. Десь за кущами позаду піврозваленої котельні зазвеніли знайомі бряцальця - такі носили жабо-бариги, не спостерігачі і не наглядачі, а скоріш торговці. У тих можна було непогано поживитися, якщо, звичайно, вони не закрили касу - невеличку мідну колбу, у котру складали оплату за лікування чи потрібні речі. зазвичай, жабо-бариги брали життям, або простіше долею кісткового мозку. Зовсім безболісно вицмоктували гайрою до половини, заливали замінник і людина вважай втратила рік життя. Але за цей рік можна було позбутись пухлини, відновити печінку після тих гидких субпродуктів, що видавали за працю на Лоцманецькому, або й докупити зубів, зовсім справжніх, біленьких, живих. Жабо-барига підніме до неба вигравірувану сріблом гайру, оцінить датчик вмісту і зіллє у мідну колбу на поясі. Відбудеться звичне дзичання і кістковий мозок уже у їхніх краях обробляється на міцний наркотичний галіціонний засіб. Наш ЛСД гівно порівнянно із ним. Рептилоїди панцир продають, тільки б побачити світи очима Землян. Натомість дістена тиркавку з-під живота, подивиться наліво, витягне руку і у розломі, овальному диску, мутному наче кисіль витягне потрібне, закриє розлом і заходиться притасовувати нові передні зуби. Одного разу Лимлик знайшов дебелого хлопця, може від своїх на переміщенні відстав, тупий як камінчик. То він на його три чверті кісткового і рогівку наміняв собі повний рот біленьких хубів і цікавеньку губру. Він її на очі накладав і бачив світи. Цікаво, аж край. Йому після того усі дівки давали. Сновигоня потрусив правицею і з рукава почала висковзувати півметрова труба, забита ломом. Він обійшов розвалини, тихенько прокрався за курчами і вискочив позад жаби. Поки та повільно розверталась підбіг і вмазав її понижче голови. На лице бризнула зеленкувата жижа, а рептилоїд уже мертвий осів на траву. Сновигоня хутко присів і почав шарити по складках, найшов гайру і тут же кинув далеко вбік, знайшов мідну колбу, щось там ще було, видно мало назбирав барига добра. Ще були реєстратор, що уже послав на базу відгук, що хазяїн дав дуба і декілька девайсів для розваг. Похапавши усе це, Сновигоня різко дав драпака, забіг за розвалини, кинув трубу у тріщину у фундаменті, проскочив поворот на дорогу і помчав у найближчий лісок. Там впав на землю за старезною сосною і завмер. Вже за хвилю зявився розлам, вийшли два ящери і почали на трубках роздивлятись околиці. Не знайшовши нічого підозрійливого, вони схопили жабо-баригу і затягнули у розлом, потім свистонуло і прохід закрився. Сновигоня полегшено зітхнув. не кожному вдається швидко відбігти на сотню метрів. Старого Майкриша навіть за стінкою побачили у трубки і стрільнули в нього променем, то й розлетівся старий попелом смердючим. Файний день, купа забавок і щось у мідній колбі. Може буде на новий арбалетик від Сані. Або прикупить житло на Заліщиках. Там узимку тепло, бо під ним старі гарячі труби що йдуть у місто. Ох, місто. От би туди попасти, на чистих дівок з гарними ляхами позирити. Тато Сані казав, що як не було ше сітки, то можна було по відходах туди пролізти і погледіти на то всьо. Але там чисто, і гарно. А тепер не попадеш, сітка навіть залізний ьрухт спалить на попіл. Ну то файно, час на рідні терена повертатись. Сновигоня згріб хабар у купу і повільно пішов униз, до річки.
     
  2. Fon

    Fon whom how

    Миндик довго тряс мідну колбу, чухав скроню і зиркав на Сновигоню.
    -там щось є, бо бряцає
    -це я й сам знаю. Відкрий її
    -тут є дірочка, тре жабин пальчик вліпити туди
    -ануйкай, у старої Печерки є сушена жаба, її муж заколов раз і додому приволік. Правда вона всохлася.
    -нє, треба саме тої жаби пальчик, шо ти гепнув.
    -аййй
    Сновигоня сів на низенький табурет на три ніжки і витріщився у маленьке віконечко Миндикової халупи. Усі стіни його дружбана були у полицях, усі полиці у всіляких всячинах. Усе що не було цінним, але шкода було викинути опинялося на полицях халупи Миндика.
    -тре у Мельбурн іти - сказав Сновигоня і сам здивувався чого це він ляпнув. Миндик перестав трясти колбу, уважно на нього подивився і віддав назад хабар
    -сам йди, я жити хочу
    -боїшся засмажитись?
    -а чого мені за власні яєчка не боятись? Он піди до старіших, спитай, скільки файних хлопів погоріли на сітці. А я не хочу бути жменькою попілу тільки щоб доказати комусь шо я не боягуз.
    Сновигоня пхикнув і запхав мідну колбу у сумку. За це Миндик на нього образився, стрільнув підтяжками і пішов геть на двір. З дитинства разом були. Раніш з 20 дітлахів у поселенні було, та час і голод брав своє. Спочатку померлитроє у зимі, коли нічого було їсти. Кажуть злі люди, що мамка Рила злила з нього кров, перед тим як винести труп до урвища, тому й пережила зиму. А інші казали що зрізала мяса з литки і тримала на даху на морозі і тому не вмерла з голоду. Зрештою, коли повернувся її муж зі здобутків і побачив шо малого Рила немає узяв і забив її пальою до смерті, якраз у центрі поселення, біля колонки з водою. На другий рік ще троє і потім ще. Улітку Клуд і Масамай зірвались у яр. Клуд відразу розбився, а Масамай довго хрипів і плював кровью. То його староста поселення Кургучий сам і придушив на очах батьків. З двох десятків тільки вони двоє з Миндиком живі. І то, тільки тому, що з Мельбурну почали пожбурювати гуманітарку - величезні пластикові пакети почали знаходити у лісі, на полі чи у яру. Навіть раз біля урвища були два відразу знайшли. Цілий пакет подрібнених овочів, шматків мяса, якихось фруктів, подекуди були й солодощі. Старші волокли пакет до поселення, на околиці стояв великий залізний казан, трохи промивали що брудніше, потім зсипали і варили юшку, чи то б пак зупу, а коли довго варити, то й кашу. Їли всі, встачало надовго, до наступного пакету. Перестали вимирати від голоду. Сновигоня оминув ковалів і вийшов до будиночку старости. Його будували ще давно, з цілих дошок, залізних листів, тягнули приличні меблі, хто що мав. Тому старий Кучургучий мав теплу оселю і зі шпар не дуло. Старостою він став після нападу північного поселення, в особливо голодну зиму. Ті напали на перше, маленьке, що біля ріки і всіх поїли, частину потягнули до себе. А за тиждень прийшли до них. Люд уже знав, що сталось біля ріки і був готовий. Усіх чоловіків закидали гранатами, і їх розірвало на шматки. Хто був живий, добивали палями із залізними заплатками. Потім староста Рьяно повів мужів на їхню північну стоянку і перебив усіх жінок і дітей, щоб ніхто не посмів нам мститися. На зворотній дорозі їх перестріли рептилоїди, самі справжні штурмові ящірки із синіми панцирами. Прилетіли на платформах і всі перестріляли. Видно почули як вибухають гранати. Після того, живий приповз тільки Кучургучий, довго відходив, а як відійшов став старостою поселення. І відразу заборонив голосний лемент дітям чи голосне бряцання у ковалів, щоб ящірки не прилетіли і все поселення не постріляли із платформ. Сновигоня дістав ножика і ввічливо поцарапався у двері. Видно староста був спав, тому не відразу дозволив увійти.
     
  3. Fon

    Fon whom how

    Сновигоня переліз через огорожу до Райкуза. У того була файна рура, колись давно ящірки впали за рікою на водопадах і декотрі з людей нахапали троха потрібних речей. батько Райкуза стягнув з заднього люка велику лазерну руру разом з підпоркою на дивних пружинах з желеподібного матеріалу. Ті пружини поставил на двері халабуди, щоб ті самі зачинялись. Руру батько Райкуза сховав. Скоріш за все закопав у садку за халабудою під карликовою вишнею, бо завжди під нею лежав. Сновигоня дав Райкузу сушених грушок, цілих дві жмені. Вони сіли у садку, де росли вже згадана карликова вишня і дві невеличкі яблуні. З урожаю Райкуз жив цілий рік наче набоб. Переважно плоди купували староста і досвідчені добувачі, типу Миру і Грояна.
    -підеш зі мною у місто?
    -нахіба це мені? Я жити хочу.
    -мені староста вчора дозволив
    -бо ти нікчема і не потрібний нашому поселенню
    -я живий і здоровий
    -то хіба макнеш в яку дівку і будуть з тебе діти, а так ти тут троха не до речі
    -це хто так каже?
    -усі. Коли ще твої тато і вуйко воювали, то був би першим на шлюб, і в справах би мав голос. А так, вже скільки років ніяих бійок. Ти ж нічог оне вмієш. Ні чобота вшити, ні їжу добути.
    -я жабу позавчора вбив
    -і матимемо клопіт, коли прилетить десант ящірок. Це тобі не жаби, вийуть в тебе з-за спини і вирвуть хребет з тіла на згадку.
    -та вони просто променями стріляють
    -якими променями?! То пластикова плазма, доведена до високої температури каталізом електрики.
    -ти такий розумний, чого ж ти не староста
    -бо жити хочу. Як більки скажу вголос шо хочу бути старостою, за мить вже болта в горлянку отримаю
    Сновигоня видобув з кишені два тонких сушених окрайця грушки і покалв один під язик, другий дав Райкузу. Той марно що мав дві жмені таких же, все рівно поклав і собі до рота.
    -даси мені руру?
    -ти рурою сітку не прострелиш
    -спробую у стовпчика
    -колись з сусіднього поселення хлопці зробили зі стовбура дерева таран і повалили стовпчика. За троха часу зявились ящірки на платформі і всіх постріляли
    -а як всіх постріляли, то хто це все бачив?
    -та дітлахи стояли далечіш. Про сітку забудь. Шукай інший вхід.
    -але рур даси? Все рівно зігниє
    -дам, але як найдеш вхід
    -добре. В тебе є план що робити у місті?
    -перше, треба потрапити туди уночі коли всі сплять. Тоді на тебе ніхто не зверне уваги. А як зверне, то краще когось прибити і зняти одяг, щоб не виділятись. Потім заховати тіло і пошукати де набрати добра.
    -жабові комбінезони дуже опуклі, буде висіти все
    -ну то наготуй всяких гілочок і трави, щоб напхати в штани і бути як жаба.
    -можна маску зробити
    -можна, але тебе впізнають і здадуть ящіркам. Краще ховатися. А ще краще все зробити швидко. Увійти, забити, перевдягтися і швидко найти де хабар набрати.
    -добре якби ти зі мною пішов, у тебе голова варить
    -от тому що варить, тому і не піду
    -шкода. Що тобі принести?
    Райкуз замріявся, він досить довго сидів, закинувши голову уверх і поцмоктуючи сушку. Наршеті, коли Сновигоня вже збирався йти він опустив голову і коротко сказав
    -принеси ліки від чорних нігтів
    -хіба жаби такі не продадуть?
    -такі ні. Казали ти мідну колбу дістав?
    -зможеж відкрити?
    -аякже! У сусідньому поселенні декілька років назад спробували - рознесло з пять халабуд і троха повідривало хлопцям голови, руки...
    Сновигоня знав що у тому північному поселенні у нього був колись брат. Схоже що вже немає. Він встав, махнув рукою і пішов ще пошукати хто знав би вхід у місто.
     
  4. Fon

    Fon whom how

    Котикудик гриз моркву. У його вуйка була чиста земля на схилі гори, котру охороняли усією родиною. Морква виростала чиста і сочна. У кого дітки росли несли останнє щоб нагодувати, бо тоді виростут здорові, із зубами, а не оті чахлі болотні щурі, що травичку отруєну смокчуть. Зобачивши Сновигоню Котикудик відставив арбалета і витяг із суми декілька морквин, вибрав найменшу і решта поклав у суму і запхав ха сторожову будку.
    -привіт рудик
    -привіт Сновигоня. Сновигаєш туди-сюди? Що нового унизу?
    -ніц. Ото недавно жабу прибив маю пару штук незрозумілих
    -на морквину, покажи
    Поки Сновигоня дріботів зубами, Котикудик уважно роздивлявся різні цифрові і не дуже штукенції, що мала при собі жаба.
    -це нє, то є у жабячих вушках длубатись. Це така гігієнічна фігонька. А оце може бути, то міряє кислотність жабячої шкіри. Бо у нас деколи дірка в небі проходить і сильно світить, жаби від того печуться і мають мазатись кремами. Тому постійно мають увімкенені сгналізатори кислотності. Як тільки сонечко сильно присвітить відразу пищить.
    -а тобі воно нашо?
    -буду землю міряти увесні. Воно файно показує чи треба давати більше гімна. І вуйко буде радий і мені менше відерець з долини тягати. Дам сім морквин.
    Котикудик за все давав сім морквин. А як людина починала торгуватись, то посилав до дядька. скоріш за все Котикудик був не дуже розумний, то йому й родичі виставили ліміт на моркву, щоб на непотрібні цяцьки не порозтрачував.
    -ше шось?
    -маю ше мідну колбу, там шось є.
    -ого! давай відкрию.
    -як це відкриєш? Он у північному так бабахну...
    -ай, та в мене магнітик є. Давай сюди.
    Котикудик відставив кислотний прилад, витер руки об засмальцовані штані, дістав із будки невеличкий магніт і вліпив його на бік мідної колби прямо у руках Сновигоні. Той зблід і відійшов трохи назад. Котикудик витяг з кишені ножа, підчепив знизу якийсь дротик, надкусив його зубом і далі почав дірявити дно колби кінчиком ножа. нарешті щось клацнуло і колба прочинилась. Котикудик із силою скрутив набік вершок колби, перехилив її і на землю випала невеличка срібляста паличка. Десь із два пальці удовжину. Непотрібна колба полетіла з гори униз і декілька разів голосно бряцнулась об каменюки, але не взірвалась.
    -магнітик сім морквин - заявив строго Котикудик і простягнув Сновигоні сріблясту паличку.
    -це є що?
    -мабуть нова система звязку. Бачив колись як жаби по таких теревенили із своїми. Ніби як рація. Ти сходи до Манія, він втих штуках розбирається
    -дякую Котикудик
    -давай
     
  5. Fon

    Fon whom how

    Сновигоня пішов у північне поселення. Усі його називали Мельбурн, але тільки ті усі, хто в тому північному поселенні жив. Узявши з собою візочок на двох колесиках він не забув прихопити усі свої здобуті цяцьки. У Мельбурні було більше їжі, бо кулі з їжею переважно скидали на його околиці біля великого урвища. Місцеві наробили з дротів спускові канали і цілими днями сновигали туди-сюди униз-уверх по кулі з харчами. Усі навколишні поселення збирали кулі як стратегічний запас. Окремі люди завжди могли виміняти у Мельбурні собі особисто щось смачненьке. Типу камяних печеньок, котрі треба довго вимочувати у окропі, щоб не зламати зуби. Найкраще збирала делікатеси родина Цісарика. Його пятеро дужих синів витягали з урвища кулі, а мала доця перебирала в пошуках чогось цінного. Звичайну їжу вони могли на місці виміняти у сусідів, або й просто віддати старості для немічних. Сновигоня виклав на стіл одразу усе і Цісарик мало не поперхнувся кавалком сухого хліба.
    -хороший день?
    -агась, декілька останніх днів були доволі прибукові. Це все тобі
    Цісарик насторожився і відклав погрижений хліб, махнув рукою малій і та хутко вибігла з халабуди.
    -шо хочеш?
    -казав наш керманич що в тебе є велика залізна будка на колесах?
    Цісарик повів очима по сторонам. Видно мав, але дуже не хотів віддавати.
    -дивись, оця штука музику грає, мала тебе за неї зацілує до смерті, а ця тиркає в шию і стає жлоскотно і приємно. Оці на радіацію бібікають, бачи, аж 7 штук, ціле багатство
    -хочеш в місто пробратись? - обірвав його Цісарик - вже багато на дротах лежать попалені і ящірками постріляні. Нашо тобі туди?
    -треба
    -не дам я тобі танк
    -ти не даш, мала дасть. Вона ж знає де воно сховане?
    Цісарику аж заціпило, видно такого він і передбачити не міг
    -я просто дам їй оцю цацку музику слухати і оцю від світла заряджати батарею і все...
    -жди - Цісарик рознервувався і пішов до шафки у куті, закашлявся, а коли обернувся з арбалетом, точно такий же у руках Сновигоні дивився йому у лице
    -Цісарик, друже, унас мирні поселення, минули часи коли за ковток їжі убивали
    -клятий Сновигоня, забирайся геть
    -що скаже староста, коли дізнається о ти зброю ховав?
    Цісарик пожбурив арбалет у шафку і сів на низький стілець, обхопив голову руками
    -ти не подумай, що я тебе шантажую чи хочу обібрати як зеленого хлопчака, я тебе візьму у долю. Хочеш, пішли зі мною старшого сина, як його, Пішов?
    -Піший. А на що мені його на смерть посилати. згоришти, навіть у танку згориш.
    -я навезу купу добра, будеш мати отакенну купу добра, а ніц не зробиш
    -сам підеш? - якось так глухо і віддалено промовив Цісарик
    -з Левушем і Кайзди візьму
    -ще одного треба
    -нашо ще одного, троє достатньо
    -бо у танку 4 сидіння
     
  6. Fon

    Fon whom how

    Пухарек ошаліло глядів на Сновигоню, аж морквину впустив.
    -казав мені Котикудик шо ти бамцьнувся жбаном в дитинстві об кресло, але чого терпів стільки років?
    -Пухарик, доста тої іронії, ти поїдеш зі мною чи ні?
    -мене нарікли Пухарек
    -яка різниця, кількість гімна в тобі від цього не зменшиться
    -яке гівно, таке моє. А ти з глузду поїхав усіма мікронейронами свого буття
    -шо? Пухарик, доста цідити мені в вухо, ти будеш за кермом
    -за кермом чого?
    -пересувного траспорту
    -на кийко-рейках пертись в місто? Щоб мене перша ліпша жаба пристрелила?
    -жаби не стріляють
    -ага, ідем покажу могилку Рейда
    -Рейд тупак був і жер траву, бачив які в нього зуби чорні? І жаба його не застрілила а налякала, він вже сам упав і розломив собі жбана
    -ой-ой, які ми начитані, чого ж свого любчика не візьмеш?
    -Райкуз і Миндик поїдуть
    -та ти шо?
    Пухарек почав реготати, виплюнувши розжовану морквину прямо Сновигоні в обличчя. Той пальцем постирав трохи пожованого пюре, глянув на палець і смачно його обцмоктав.
    -Миндик буде нам трафік прокладати, а Райкуз має руру файну
    -шо з тої рури! Його ящірки постріляють з неба на раз.
    -у нас буде захист
    -який ще захист?! - Пухарек вирячив очі трясучи перед собою морквиною - твою фанеру з бляхою спалять першим же пострілом, а другим тебе, а потім Миндика, а потім Райкуза з його рурою, а потім мене, Пухарека
    Ага, отже він собі вже уявив як вони поїдуть четверо на захват міста, тепер треба давити на слабке місце.
    -ой, а памятаєш дівку з голими цицьками з плакату барабаша?
    -це той що гупав у бабарани весною? - ліниво запитав Пухарек
    -у місті таких краль ціла купа
    -ой і чого це ти так бреше, аж тобі з рота гівно льється?
    -усі у місті баби отакі як на плакаті барабаша
    -з чого ти взяв що у місті взагалі є якісь жінки?
    -жаби кажуть
    -шо кажуть?
    -просковзує у розмовах під час торгів
    Пухарек злегка почервонів і присів на край столу, почухав потилицю надкушеною морквою, але мовчав
    -одного разу волосся хотів купити у Сгінки, памятає? унеї таке виросло мало не до землі, вона обрізати не хотіла, бо духів боялась. Так от жаба її вздрів і давав метлику 7 зубів за її волосся із коренями. А як той питав нашо із коренями, бо думав повалити малу і відрізати, то жаба каже для одної красивої пані, має проблем з волоссям і дуже хотіла би наростити собі нове, але дуже довге. ну знаєш як то буває, як карапуз то хоче стати велетнем. А ше раз також обмовився шо жінка з міста дуже красива по людських мірках і хоче мати нігті, бо в неї свої нікчемні і за 10 нігтів давав 3 зуба.
    -я б менше ніж за 10 точно не здав
    -і ше раз мала Ножничкова попалась жабі на очі і той давай її вітати, а потім каже що сплутав з однією жінкою з міста
    -тааа, Ножничкова файна мала, її братік з кувалдою біля неї ходить, ну його в прірву з таким боротися.
    Пухарек розімлів від видінь, а Сновигоня тим часом пішов до шафки і витяг з горшка найменшу морквину, обтер її об штані і стараючись не хрумтіти тихенько вклав до рота. Пухарек вже як мріяв, то довго аж слину пускав. У халабуді пухарека все було ідеально чисте і на своєму місці, від інших людей він відрізнявся акуратністю і порядком. Навіть какав він рівними не смердічими какахами.
    -а шо там за пересувник. автомобіль?
    -краще, то така штука броньована. Танк
    -ага я бачив танк, у ньому повно заліза і як воно таке зроблено?
    -але треба паливо і мазути. мазута є у Миндика.
    -а паливо?
    -дістану
    -це то шо лямпи світить7
    -воно
    -бо я знаю у північному поселенні є 3 повні бочки з бензиною, вони їх проти ворогів тримають. Бо мають спеціальний шланг людей палити.
    -цікаво
    -є в тебе хто в північному?
    -немає. Але здається у Миндика там є колєга.
    -і шо тому колєзі дати за бензину?
    -маю ше пару штучок від жаб
    -я ше би міг моркви дати троха
    І пухарик підняв очі на стелю. Видно знову згадав кралю з дверей туалету в барабаша. Сновигоня вже вдруге на його пришестя чекати не став, і попрямував прямо до Миндика.
     
а де твій аватар? :)