Як це перекладається українською мовою?

Те ж саме - з Джейн Ейр. Я коли читав цю книгу англійською, як колишя радянська людина, коли читав певні місця, то дивувався, як могла радянська цензура таке пропустити? Адже моя мама сказала, що читала цю книгу ще в молодості, в дотелевізійні часи.
Виявляється, все просто, цензура просто деякі місця викреслила. А може сам перекладач самоцензурувався.

Я ще розумію, коли в перекладі на турецьку вигук "Валаамова віслиця" перекладають "Ну, і дєла!", бо турки біблії не знають.
До речі, і у спрощеному англомовному варіанті Тома Сойєра відповідь головного героя на запитання "Назвіть двох пророків, що супроводжували Ісуса" - "Давид і Голіаф" також розжовують, щоб було зрозуміло тим, хто не знає біблійних легенд.

 

Це ж так просто!
Заходимо в вікіпедію і бачимо

Кай почав плакати, і скло вплило з ока, коли Герда почала співати псалом.

"Rosen, die blühn und verwehen:

Wir werden das Christkindlein sehen!"


Розы цветут… Красота, красота!

Скоро узрим мы младенца Христа.

 

Бачив, знаю, розумію, в курсі... І що? Продовжуємо в тому ж дусі? Тоді мову вихолощувала радянська ідеологія - сьогодні ура-патріотизм?

 

Так це ж Ви наполягаєте на вихолощеному варіанті

 

То пан @iso відноситься так до Ваших слів.

 

Беремо просте російське слово представлять, представить і дивимося на українські еквіваленти.

представлять списки избирателей - подавати списки виборців
представлять свидетелей к допросу - приставляти свідків на допит
представлять товарища отцу - знайомити батька з товаришем
представлять дело в смешном виде - зображати справу у смішному вигляді
автор представляет своих героев в различных ситуациях - автор змальовує своїх героїв у різних ситуаціях
работа не представляет больших трудностей - робота не викликає великих утруднень (не завдає великих труднощів)
представлять больного - вдавати хворого, прикидатися хворим
представлять сцену из "Ревизора" - виставляти сцену з "Ревізора" (представление - вистава)
хорошо представлять суть дела - добре уявляти суть справи
это представляет большую ценность - це cтановить велику цінність
эта команда представляет наш город - ця команда представляє (репрезентує) наше місто

Тому при вивченні іноземної користуватися двохступеневим перекладом слова (іноземна-російська, потім російська - українська) інколи буває дуже небезпечно.
Ви можете подумати, що те слово означає, наприклад, викликати, а в дійсності воно означає знайомити, або навпаки.

 

@Latana Royal ???

 

Вже, вроді, пояснення від Латани було. Наскільки зрозумів, там щось з релігією пов"язане. А совйєцькі редактори тото викинули(((

 

Ой, вибачте! Пообіцяла і не зробила. Мабуть мені здалося, що питання закрите.
Тут пан @medwedo berlogsoni навів пояснення Як це перекладається українською мовою?

Справа в тому, що Андерсен був дуже релігійною людиною і це передалося у його творах. Казка про Снігову королеву - це історія про сильну віру, ту саму безумовну віру, яка творить дива і без якої Герда не впоралась би із подорожжю. Але Герда вірила беззастережно, вона молилася і йшла далі. І віра пронесла беззахисну дитину не тільки крізь суворі умови живою і неушкодженою, але й дала їй сил повернути Кая до віри, яку він втратив і піддався спокусам.
Після того як комуністи вирізали душу із цієї історію, казка стала схожа на Кая із уламком криги в серці і в оці: холодна і безглузда.

Ось те, що було вирізано

Дуже небагато за кількістю тексту, та цього вистачило, щоб люди дивилися і бачили спотворено.
Приведу ще цитати із статті російською. Тут дуже добре переданий сенс:

 

Подивіться уважно на обидва речення:

Я ставлюся до цієї людини з повагою.
Я відношуся до цієї людини з повагою.

Бачите?
"Я" (хто?) "ставлюся" (що роблю?) "до"...
"Я" (хто?) "відношуся" (що роблю?) "до"...

Отож, дієслова "ставлюся" та "відношуся" вжиті як "зворотні" (тобто "ставлю ся" = "ставлю себе", "відношу ся" = "відношу себе"). Ви це розумієте? Проте я знаю, що Ви цього не розумієте. Чому? Зараз доведу.

Подивіться уважно на це речення:

Кит відноситься не до риб, а до ссавців.

Бачите?
"Кит" (хто?) "відноситься" (що робить?)... "до"...

Отож, дієслово "відноситься" вжито як "зворотне" (тобто "відносить ся" = "відносить себе").

Проте я чудово розумію, що Ви мали на увазі саме російську мову, де в реченні "Кіт относітся нє к рибам, а к млєкопітающім", дієслово "относітся" вживають як "страждальний стан дієслова". Адже українською мовою слід було б написати: "Кита відносять не до риб, а до ссавців".

Також можна було б написати "Кита ставлять не до риб, а до ссавців", та й "Кита стосують не до риб, а до ссавців", але слід було б і зазначити щодо тих осіб, котрі цього кита "відносять", "ставлять" та "стосують". Бо ж не зрозуміло, чи то кита підняли, та й кудись переносять ("кита відносять"), чи то люди втомилися його тримати, та й вирішили кудись поставити ("кита ставлять").

Тому краще було б написати так: "При розподілі тварин на родини (породи, види, підвиди тощо), біологи ставлять кита не до риб, а до ссавців".

Або ж: "При розподілі тварин на родини (породи, види, підвиди тощо), біологи відносять кита не до риб, а до ссавців".

Або й навіть: "При розподілі тварин на родини (породи, види, підвиди тощо), біологи стосують кита не до риб, а до ссавців".

Щодо "зворотних дієслів", то українською мовою правильно казати і "критично до нього не відношусь", і "критично до нього не ставлюсь", і "критично до нього не стосуюсь".

 

Скажіть це філологу, і він довго буде себе знаходити в стані сміху. (звернув увагу на Вашу пораду і обійшов себе без зворотньої форми дієслова).
Ви стільки написали придуманого Вами самим, що навіть не маю бажання з Вами дискутувати на цю тему.

"Стосуюсь до Вас дуже критично". Як і до Ваших викладок.

Єдине, з чим можу погодитися, це з китом.
Українською коротко і вірно буде "Кит належить до ссавців, а не до риб".

 

А де це я писав, щоб Ви обходили зворотні дієслова? Адже навпаки:

«Українська мова уникає пасивних конструкцій. Тому слід, де це можливо, надавати перевагу дієсловам активного стану над пасивними дієсловами. Адже природніше сказати: комісія складає план, ніж: план складається комісією; вас запрошує директор, ніж: ви запрошуєтеся директором». (ОСУМ)

Отже, Ви зробили помилку, коли написали: "Кит відноситься не до риб, а до ссавців".

Чому я кажу про "помилку"? Тому що Ви мали на увазі саме "страждальний (чи то пасивний) стан дієслова"; тобто утворили речення за взірцем російської мови. Але ж Ви написали саме українською мовою, що має зовсім другі взірці. Простіше кажучи, Ви мали на увазі "страждальне дієслово", але побудували речення саме таким чином, як це треба було б зробити при "зворотному дієслові".

Адже:

а) «Дієслова, що означають дію, спрямовану на предмет, виражений у реченні називним відмінком, від її носія, названого орудним відмінком, належать до пасивного стану: питання вивчається науковцями, будинок ремонтується робітниками, пісня виконувалася співаком». (ОСУМ)

б) «Від форми пасивного стану треба відрізняти зворотні дієслова, що означають дію, носій якої в реченні виражений називним відмінком». (ОСУМ)

(ОСУМ) Офіційний сайт Української мови
Стан дієслова. Зворотні дієслова Офіційний сайт Української мови

 

"Сміх" є "властивість" людини, а не "стан". Тобто неможливо "перебувати в стані сміху", але можна виявляти (або не виявляти) цю "властивість". Сам же "сміх" – то властивість "неістотна". Чому? Тому що "істотні" властивості не вбивають людину; проте "сміх" може вбити людину (в давнину навіть страчували "сміхом", тобто примушували людину довго сміятися, від чого вона й помирала). Тому я "помилую" філологів, та не буду їм казати про дієслово "стосувати", бо я не хочу, щоб усі вони повмирали від сміху.

Це так... "належить"... Але ж мова була про дієслова "відношуся" та "ставлюся". Хоча... ось якби Ви написали "Я належуся до цієї людини з повагою", тоді доречно було б говорити і про дієслово "належати".

 

Епічна маячня

@medwedo berlogsoni, людині, яка назива себе Богом, краще не суперечити.

 

Амінь

 

У філософських працях (з давніх часів) наводили приклад розподілу живих істот. Філософи вживали дієслова "розрізати" та "розпорювати", адже кожна "різниця" (наприклад, "безногі") неначе "відрізає" шматок від загалу, та й немовби "розпорює" єдину родину ("рід") "навпіл". Сам же приклад з "різанням" застосовував іще Платон, коли наводив приклад про розрізання м'яса. Але залишимо Платона. Отож, щоб "розташувати" усі окремі живі істоти за їх виглядами ("видами"), цих істот саме "ташували" до їх "відповідників". – Зверніть увагу: я не вигадую жодного слова. Можете мене перевіряти як завгодно. Почніть з українських книжок (від 14-го по 20-е сторіччя), в котрих узвичаєно (та й здебільшого) вживали не "ташувати", але саме "стосовати", що зараз пишуть (та й кажуть) як "стосувати".

Хоча мені байдуже. Смійтеся собі, якщо українська мова Вам така смішна. Проте можете й навпаки; тобто відкрити українські книжки, та й подивитися. До речі, адже можна "стосуватися" ("стосоватися") ще "із кімось". Оце вже, мабуть, насмієтеся.

Отже, більше ніколи не буду спілкуватися з Вами, та й з отім "турком" також.

P. S.
А те, що я "підписався" як Сергій Болото (Bog) – так то настрій був такий, немовби "ну його в болото". Але ж у мене чомусь навіть і думки не було, що Ви називаєте себе "роялем", оскільки підписалися як Royal...

 

Я не тільки турок, але і німець, англієць, а ще маю бажання стати французом, італійцем, іспанцем, поляком та чехом.
А Ви собі стосуйте слова, що вживалися в 15 столітті, далі.

До речі, якщо Ви вже "Болото", то слід було написати "Бол" (Bol), а не Bog.
Хіба, може, "багно", але тоді потрібно було "Bah" (саме "Баг", а не " Баґ ", а то дуже вже по-російськи звучить "на уліце такоє баґно, пряма па калєні"

 

Що цікаво, що таке російське слово як "чрезвычайный" має українське походження від "звичайний" - обычный. Корінь "звыч" (точніше, корінь лише "выч", а "з" - один із префіксів), здається, в російській мові ніде більше не зустрічається. Є там, наприклад, "привычка", "отвыкнуть" тощо, але немає "звыч".

 

Українська збірна перемогла на всесвітній Гімназіаді
А без цього грецького прізвища ніяк не можна було обійтися?

 

От і думаю, що вам не сподобалось - гімназіада взагалі, чи перша буква?