вот такая тема о разнообразньіх интересньіх словах и изречениях.... если такая тема уже есть (что не стоит отрицать), то я просто єту присоеденю к старой...
Мой товарищ сегодня подвозил людей на машине к морю - попутчиков - у них такой класный был акцент - (московский) - разговорился с ними - а они говорят, что они тоже в экстазе от нашего - "а шо?"
львівський діалект: "пательня" == сковорідка... "п’єц" (полонізм) == груба, пічка... закарпатський: "йо", "айно" == так (схвалення)...
украинец произнося цифру девяносто обязательно слегка выделит букву я,русский скрадывает этот звук...почти как и...украинское с Москвы,с Киева,русское из Москвы из Киева...и почти все украинцы,когда пишут, делают ошибку в словах с ять..Например - производится,рассматривается,умыться,пробежаться..мягкий знак после т напишут во всех словах
насправді українською правильно казати дев’ядесят, але крім львова я більше ніде не чув, щоб так казали... хіба діяспора... до речі, ві львові вимовляють десяткові числівники з м’якою приголосною в кінці: п’ядесять, шістдесять, сімдесять...... дуже приємно для слуху звучить... а закарпутців легко визначити за м’якою літерою "ль".... теж дуже м’яка і приємна вимова...
:ireful: в українській мові немає матюків... хіба що таке слово, як "дупа"... і сталі вирази: шляк би його трафив (з німецької), трясця його матері, дідько б його вхопив... але це не матюки, а лайка...
гггггг, когда ездила к родственникам в Сибирь, меня никто не понимал,т.к. я ребенком только на украинском разговаривала, а тепреь чаще сталкиваюсь с тем, что не понимаю своих же украинцев, особенно с западной:rolleyes:от сказали бы мне " шляк би його трафив "
а еще мне гораздо больше нравится украинский вариант грубых русских слов сумасшедший и дерьмо -Божевільний...лайно..)))) эти слова мягче для слуха.не так режут))) сори,но слова вроде почти литературные)))
-Откуда вы? -Тю.. -Ага, понятно, из Харькова. -Доброго дня, де знаходиться ринок? -Ля, кто к нам пожаловал... -Зрозуміло, хлопці з Донбасу.
Парк у центрі Львова. Гарна сонячна погода. На лавці сидить єврейське подружжя. На сусідній лавці молода мама грається з дитиною. Абрам уважно спостерігає за їхніми іграми. Раптом штовхає дружину Сару під бік та й каже: – Ти чула, як вони назвали свою дитину? – Як? – питає Сара. – Цілком по-нашому! – Хм, це ж як? – Хойці-хойці. © shlyahta не працює І Вам бажаємо файно жити і не працювати важко!
Трохи з місцевих діалектів. Кому знайоме - можете доповнювати.. бараболя - картопля без- бузок бинда - стрічка бучок- палиця бурак - буряк бахур - малий хлопчик банта - сідало для курей варги - губи, уста верето- рядно вітрак- вітряк виделка - вилка столова вовес- овес воко - око вонітувати- ригати гайтю- прогулянка гриза - біда, морока; гобід - обід градка - грядка гродумахи- грудки землі желізо- залізо жию я живу згопала- раптово опіюс- п’ яниця лапати - ловити миделко - мило туалетне нужник - туалет капа - покривало килішок- чарка клаки- клоччя кліпки - повіки пес- собака прут- хворости-на плескати- аплодувавати пукати - стукати в вікно п'єц - піч для випікання хліба радіво - радіо розмаїте - різне слоїк- скляна банка слуп- стовб свербивус- шипшина смеркає- вечоріє стоїт - скільки коштує таньо- дешево тиби - ти б (тиби приніс води) тіцько -стільки (дуже мало) трошки -мало туда- туди тяма- розум (ти тяму маєш) твар - обличчя трунути- штовхнути хтіти- хотіти худоба - безкультурна людина хоть-би - хоча би цить - мовчати цево - це ціпки - курчата чагарі - ліс з кущових дерев під - горище череда - гурт корів шопа - прибудова до хліва шимко -дурень япка - яблука вальне - гарне гариштант- неслухняна дитина диль - кілок для стелі чавунець- металевий горщик пенцак- перлова крупа нецки- цинкове корито всьціпский- впертий валовина- груботкане полотно доха-жіноча одежа пастівник- пасовище віштя- наліво- вигук до коней гаття- - вигук до коней цоб- ліворуч, вигук до волів цабе- праворуч борше- скоріше настарчити- придбати летнік- чоловічий піджак мнясо- м'ясо соша -дорога з каменю 43 хв