церковне розлучення

По-вашому, від нечистого лише непомірковані думки? А помірковані лише від Бога?

Пан мих не Михайло.

Не зовсім розумію, чому саме гріхом, але саме вашого випадку і стосується

То лише ваші здогади.
Так само можна про вас сказати, що ви свідомі свого гріха і просто шукаєте виправдання.

 

Логін цілком відповідає відповіді. Без образ але. Скажіть, яка людина не помиляється. Та всі поголовно в житті роблять помилки. Просто дехто робить важкі помилки, як от одруження (в деяких випадках). Зараз я вважаю, що моє одруження було помилкою, тоді я вважав, що всі "коники" моєї дружини, то так процес притирки, тим більше, що мене всі переконували з її рідні, що то дійсно так. Як виявилось, вона просто знала, що я від неї нормально просто так нікуди не дінусь (в принципі вона мені про це відкрито заявила, кли я йшов від неї, але вона не знала, що я вже вільний від того, що вони заподіяли). Вот так вот.

 

Які тоді у вас проблеми? Православна Церква практикує "зняття благословення". Пристосувалися до людських потреб.

Пан православний, йому в церкві Юра не допоможуть.

 

Вибачте, але я дивуюся такому вашому пізнанню...
Собі шкоди завдавати - гріх, а Богові Болю нанести - то вже ні, то вже не є таким гріхом.. так?! А може отой ваш стан і є покутою за всі болі, які ви завдали Богові з цілого свого життя?!.. і Бог хоче від вас якоїсь жертви….
Ви не прагнете поступти так як хоче Бог, так як гласить Його Свята Воля, а хочете лише, щоб вам було добре. Треба дуже просити Бога поступити в данному випидку так, як Він того хоче, довіртеся Йому, покладіть свою волю на Волю Божу, нехай Сам покерує вами.

За розірваний шлюб і життя "на віру", або шлюб другий раз чекає вже не Чистилище, а пекло, бо це порушення Божих Заповідей, звісно, якщо не покаються. Бо жодні замські закони і кодекси не взмозі розірвати те, на що ви присягали перед Богом у своєму серці…

 

Вау, які тут всі правильні, та ще й фанатично налаштовані грекокатолики. Не памятаю хто там писам "пан православний", але відразу запитаю в нього, а що Бого теж поділився на два і є один для православних, а другий для грекокатоликів???? Бого один, а отой поділ то є наглий деребан прихожан. А на рахунок Волі Божої, пані Іро, то я якраз коли вже перебував у розпачі і на межі, благав його про допомогу, і за тиждень сталася аварія в якій я вижив, але повернувся інакшою людиною. Важаю, що то саме Його воля була витягнути мене з того перепльоту, в який я ввязався не за власним бажанням. І зараз я вдячний Господу, що життя нарешті влаштувалось, я став нормальний як для себе так і для оточуючих, найшов людину, яка мене розуміє і сприймає з тими усіма особливостями і приколами, які в мене є, якій байдуже до мого попереднього життя. Після аварії, а в подальшому і після розлучення, всі відразу відзначили, що я став набагато спокійнішим і більше зхожим на людину нормальну, бо в період спільного проживання, відразу після одруження і аж до самої аварії, мене всі боялись, бо я внаслідок невідомо чого, був схожий більше на добермана, який сторожував свою господиню, при чому я не усвідомлював цього і не помічав очевидного, що мені ота сімейка щось поробила. А ще, коли в час скрути я хотів поїхати в Коломию в церкву, або ще кудись, де були Святі Місця, мене вся старша частина тої родини відговорювала, і возили до якоїсь ворожки постійно. Там вже я не мав сили супротиву, а просто перебував у якомусь затуманеному стані і не усвідомлював практично нічого. А після відвідин, я знову ставав на деякий час покірним. Та Господь таки вимагав справедливості і давав мені сили повертатись до нормального стану. Так відбувалось практично щопівроку. Та що я вам буду розписувати, ви ж не знаєте особливостей тутешніх людей і регіону в загальному, а поки ви не зрозумієте цього, ви і мою історію до кінця не зрозумієте.

 

Ну от, старайся потім, ми тут розпинаємося, пояснюємо, а панові це все і так ні до чого в результаті.

А дискусія і так вже відхилилася від основної теми.

 

Я ж не кажу що все не то і не так, просто вислів "пан православний" якось звучить так, ніби православні, то не люди, та всі ми одинакові перед Богом, ми є християни. Я в принципі сам пропустив один дуже важливий момент, мені все ж таки в той трибунал, бо шлюб брався в УГКЦ, в яку мене переконали ходити "родичі". Після розлучення я почав відвідувати православну церкву, так як до священників УГКЦ в нашому місті я втратив довіру після того як мені розповіли деякі факти про нашого отця Григорія Сімкайла, потім я бачив, що він витворив декілька разів і в якому стані він був, як він питання рішав, потім мені ще розповіли про священника цієї ж церкви як він після того як посповідає людей, любить розповісти і посмішкуватись з них. Того і почав ходити в православну.

 

Ви ходили до священика, радилися....

 

Звісно, згодна, завжди треба думати не про те як би заборонити останні засоби ліквідації наслідків неправильних вчинків, а - як не припускатися самих тих неправильних вчинків.
І саме тому дивує наступне: перед тим як "це з"єднав Бог" - це дозволив з'єднати і реально втілив - священник. А по якому праву священник з'єднує всіх бажаючих, навіть не зустрівшись з ними? А якщо це вінчання не з глибокої віри когось із двох, або й обох? Чи це для церкви неважливо.. з вірою чи без віри - все одно..
Я не знаю як у католицизмі, але в православній церкві приходить хтось з родичів наречених, платить невелику суму за обряд, записується на такий-то день - і все.
І ще одне. Чому так просто дістати дозвіл на вінчання у священника/церкви і так важко дістати дозвіл на скасування у нього ж/у церкви?. Чому так легко у церквах всім, незалежно від глибини віри, дозволяють поєднатися церковним шлюбом і так важко дозволяють роз'єднатися? Тому що не несуть відповідальності за те, кого вони з'єднують і від чийого імені з'єднують?..
Та я то розумію, що не можуть нести. Так, як у крамниці з продажу вогнепальної і холодної зброї продавці не несуть відповідальності за тих, хто у них зброю купує і як потім використовує. Бо це не їх проблеми.
***
А на рахунок того, що Бог роздає хрести і не каже "назбирай фіялочок, як тобі хрест тяжко нести, і ходи за мною у фіялковому віночку".. Чому тоді при вінчанні ніколи не кажуть нести свій хрест, наголошуючи що вінчання - то прирікання людей на хресну муку? Чому говориться завжди про радість і любов між двома, про вірність і підтримку одне одного, а не про знущання одного над іншим, який мусить то все терпіти, що є благословенним - бо дає можливість помучитися, несучи свій хрест?
І чому тоді всі віруючі тут на форумі дивуються тим жінкам, які терплять побої чи іншу наругу від чоловіка чи чоловікам, які п'ють від безвиході сімейного неблагополуччя?.. чому радять розлучитися і не мучитися, не згадуючи про "що з'єднав Бог, того да не розлучить людина"?

Бог іще сказав "не мечіть бісер ваш перед свиньми, бо "обратятся" (рос.) і розтопчуть вас". А якщо церква, батьки, обставини забороняють співжиття до одруження, щоб можна було побачити людину без прикрас і тимчасових покращень характеру і вдачі, які на себе всі мимоволі надягають в період закоханості.. як знати чи не зі свинею часом ти одружуєшся? Що ти думаєш зараз саме головою, а не марно сподіваєшся на те, що всі люди мабуть будуть в майбутньому і в побуті, і у всьому добрі, раз наразі вони - добрі.
Якби шлюб давали лише після 3-х чи 5-ти років спільного подружнього життя - це було б найрозумніше. Отоді дійсно людям би дали добру можливість подумати головою. Тільки тоді б обвінчатися захотіли б .. відсотків 15%, не більше.. ну, мені так здається.
А так виходить, що шлюб без вінчання - гріх, а вінчання без глибокого знання людини - дурість, а глибоке пізнання людини через попереднє співжиття з нею (чи з кимось іншим - щоб мати досвід знання людей) - теж гріх. І розлучитися потім якщо помилився - гріх. Пастка якась..

 

Нарешті одна тверезомисляча людина. Дійсно виглядає так ніби ми в пастці. Ні люди ні церква не дозволяють пожити в цивільному шлюбі, щоб побачити, чи дійсно людина така,ю якою хоче виглядати. Дійсно, якби пожити разом деякий час, а може і декілька років, то дійсно можна б було побачити багато того, чого не видно до одруження. І як результат було б відсотків так на 90 менше розлучень. Бо тільки переконавшись у тому, що майбутне подружжя дійсно сумісне, воно б тільки тоді йшла б у церкву під вінець. А отой сміховинний "екзамен" із знань заповідей Божий,абсолютно нічого не дає. Ну знаю я їх і що? Мене це не застрахує, і не застрахувало від тої помилки яку я зробив.

 

знання - то ще не віра.
багато людей думає, що влаштування життя тут - то і є найбільше щастя. Якщо іти з того, то толку з того християнства та віри. Збираєтесь вічно жити на тому світі? Яке значення матиме красиве життя тут - там? Марнота то все.

Кожен бачить те, що хоче.... смішно читати....

пастка буде після смерті, а зараз - то ваш вільний вибір, церква вам каже як має бути, щоб не згрішити, ви робите свідомий вибір.

 

Радився недавно, при чому з тим же священником, який допомагав підготуватись до здачі передвінчального екзамену. В кінцевому результаті він мені скзав, що є навіть книжка, в якій роз'яснено, по яких причинах можна, я назву своїми словами, анулювати вінчання. В мене нема ні дітей з колишньою спільних і нічого, що нас пов'язує, окрім запису в церковній книзі. А на рахунок свідків з якими мені радили піти в трибунал, то я не хочу підставляти людей, бо в кінцевому результаті можуть постраждати вони, бо таке поняття як порча в нашому регіоні являється повсякденним, а не чимось екзотичним. Кожного ранку як мінімум 30 людей находять в себе перед дверима або фіртками подвір'я щось, чого там не мало б бути. Особисто я після розлучення вже розвинув інстинкт, який передається в мене по роду, відчувати недобре і недобрі місця. Скажем так, відсотків 70 нашого міста має дивну ауру. В деяких місцях взагалі кояться дивні речі, які здоровим мисленням пояснити не можна. Так що мушу якось сам розрулювати питання розлучення в церкві.

Якщо ви читали мої дописи уважно, то не має бути проблематичними відповісти однозначно. Що було б більшим злочином проти Господа: розлучитись і побудувати нормальну українську сім'ю з продовженням роду, чи свідомо лишитись в сім'ї в якої не було б ніякого продовження, і в кінцевому результаті дочекатись власної смерті від постійного перенавантаження нервової системи і виснаження організму від цього? Скажу так, молитва підтримує морально, а от фізично тіло всеодно виснажується до критичних меж. По суті залишитись в тій сім'Ї було б рівносильне самогубству.

 

Віри у порчу у вас предостатньо нажаль, а церкві не дуже довіряєте. І Ваші слова:"якось сам розрулювати питання розлучення в церкві". Багато про що говорять. Коли є надія на себе, Бог не допоможе....

ви нервуєтесь і злитесь через те, що замикаєте всі проблеми на собі.

 

За цими словами ховається недовіра до Бога, тобто складається враження, ніби Ви навіть не припускаєте, що проти чорної магії може допомогти Ваша віра. На жаль, так робить багато людей, і при підозрі що їм "пороблено" шукають допомоги не в Бога, але в чаклуна, щоб "відробив". Насправді з такого виходить тільки замкнуте коло. Прочитайте собі Псалом 90 (Хто живе під охороною Всевишнього).

 

Справа в тому, що моя віра здатна захистити тільки мене (нажаль). А брати відповідальність за те, що поза мене можуть постраждати інші люди, які є тільки свідками, мені не дуже довподоби. Я ціню тих людей, які мені кажуть правду і нічого не приховують. Ота вчителька, яка все ж відкрила очі і мені і моїм батькам на те що відбувалось, для мене тепер не просто знайома, а людина яку я поважаю. Тому і не хочу втягувати її в це. На рахунок фрази "сам буду розрулювати" - "сам" це і розуміється з Божою поміччю, бо без участі Господа в цьому світі важко щось зробити добре, а точніше не можливо. Про себе я маю ще деякі факти, але їх я не можу подати на форумі, тому що вони досить дивні. Скажем так, завдяки своїй вірі я знаю набагато більше, аніж мала б знати звичайна людина.

Я їх на собі не замикаю, їх на мені замикали два з половиною роки - постійно винним був я. Навіть коли вона зіпсувала річницю зрадою, сказала що винен я, бо не прийшов за нею на роботу в четвертій дня, хоча сама ж заборонила заходити до неї, і у мене роб.день тривав до 18,00. Хоча я не сперечаюсь, сам винен, треба було краще дивитись.

 

У вас явно проблеми. Я мала на увазі юрисдикцію. До чого тут Бог?
Якщо вас цікавить розлучення для світу - сіль ву плє.
Про слова Ісуса я написала і вони однозначні.
Я переконана, що ви їх знаєте і того собі тут виправдання шукаєте.

Те, як ви це прочитали, у вашій голові, а не в моїх словах.
Зрештою, з огляду на ваші манери, не дивуюся, що вас образили слова "пан православни".

Смішно читати. Але ваш допис дав багато чого зрозуміти.
Фрезіє, ЧОГО символом є корони, що їх на шлюбі одягають? Тернових мученицьких вінків. ЧОМУ співають тропар "святії мученики" під час шлюбу?
Ви якби цікавилися трохи речами, а не хапали поверхнево, що видно, то би такі солодкаві дурниці тут не писали. У вас воно все виглядає, як фіялочки, але повірте, що їх там нема.
А щодо побоїв, то ще раз звертаю увагу на те, що Церква говорить про сепарацію в тому випадку. І ще, якщо люди з"єднуються перед Богом, то священик лише засвідчує цей факт. І якщо хтось поняття не має, чого йде вінчатися, то най краще не вінчається, ніж потім лляти бруди на Церкву, яка з"єднала. Як розуму нема, то на себе треба нарікати. Але завжди легше знайти третього, на кого й зіпхати всю вину.
Зрештою, у католиків ніхто шлюбу не дасть без перейдення наук. Бо то безмозке перше до шлюбу жене, а потім пальцями одне на одного показують, як малі діти, хто винен. А православні для мене не приклад. Там вже навіть не ховаються з тим, що "все за ваші гроші".
А взагалі, досить зливати сиропчик і страшилки в одну купу. Неефектно.

 

отакої. Ну і скажіть тепер, панянко з далекої Канади, що у вас неупереджене ставлення до православних. Скажу вам так, бачили б ви те, що витворяють в нашому місті ваші католицькі отці, ви б думку поміняли однозначно. Особисто я ще ніразу не бачив православного отця напідпитку, а от наші католицькі священники: Неодин раз були відомості, що в резиденції були гуляння по повній програмі, анголошую на слові "ПОВНІЙ", багато раз Григорій ......,самі здогадаєтесь, потрапляв в ДТП в нетверезому стані, неодноразово лежав в лікарні після буйного святкування. Чомусь жодного слова недовіри чи підозри в місті не чути про православну церкву, а тільки про католицьку. Не поясните чому так? І це при тому, що католицький собор в нашому місті набагато довше стоїть, і прихожани від католиків частенько йдуть в православну церкву. А на рахунок "перейдення наук", то я вам скажу як то відбувається, прийшли, розказали "Отче Наш", "Богородицю", дві або три заповіді і вперед за орденами. В УГКЦ також не все в порядку, так що прекращайте наїзд на православних і продовжим цікаву дискусію. Тим більше, якби так все було просто, то я б уже давно за грошики купив у православних розлучення і всі міжконфесійні питання вони б самі залагодили, бо маю вихід на обох Владик нашого регіону.

 

Йой, пане Алех, та не починайте: ваші католики, наші православні.... :cool:Таку приказку не чули:"Де двоє б"ються, там третій користає?" От послухайте, що я Вам, як представниця протестантської церкви скажу. Ваша колишня дружина Вам зрадила, що сама і повідомила. За Біблією - Ви вільні від шлюбу з нею. Можете простити і жити. Але то Ваше бажання. А інакше за біблійним законом - Ви вільні на 200%. Нащо тоді поливаєте брудом Вашу колишню дружину? Ну негідниця вона, то що зробити? Таке трапляється... Будьте мужчиною, не розказуйте про неї всьому світу, бо то нікому нецікаво і нефайно слухати, як мужчина тільки всього про жінку сипе, навіть, якщо і правда... Доведіть і цивільне, і церковне( в нас церква не дає розлученні навіть в подібних випадках, нема такого) розлучення до кінця і одружуйтеся на іншій жіночці. Ви через перелюб попередньої дружини маєте право на повторний шлюб. Успіху Вам!

 

Нарешті конкретна відповідь. А на дружину я не ллю бруд, а просто пояснюю ситуацію. За бажання успіху дуже дякую! Успіху і Вам, і всім дописувачам форуму. З Богом!

 

а я видів і тих і інших і шо?