Беларуская мова

Дарэчы, толькі ў беларускай і ўкраінскай мовах выкарыстоўваецца слова "мова". Ва ўсіх астатніх славянскіх мовах - гэта слова гучыць як "язык" або "езык".

І што ў гэтым было смешнага? Што-то не зусім зразумела анекдота.

 

Мабуть смішного нічого не має, просто не звично. Коли не чуєш якоїсь мови,а потім почуєш знайоме слово, але у зовсім іншій вимові.
Мене інколи дивують висловлювання північних сусідів, мовляв українська, білоруська мова - такі смішні, і як так можна говорити. І взагалі навіщо то все розвивати, якщо вже все існує на всім зрозумілій і такій красивій мові. Але я переконаний, що якщо б ми не чули російської мови повсюди, а потім десь почули, також багато чого здавалося б смішним
Пригадалося інтерв"ю "ізвєстнага дінамовскага футбаліста" Артьома Мілєвського:

http://www.ua-football.com/print/ukrainian/high/4a633955.html

 

Та ну Вас, Невермайнд. Який тут анекдот? Тут плакати хочеться, що мову добивають...

За ваш допис ледь-зрозумілими символами +100

 

Що тут сказати В цивілізованих країнах на вимираючі мови видаються кошти, і то не малі. Канада, Фінляндія, Швеція тому приклад. Правда у нас Канада згадується як правило тільки в контексті двомовності (типу щоб показати "живуть же країни з двома державними мовами"). А тут країна, народ своїми ж руками гробить свою ж ідентичність. Хоча що тут говорити, ще трохи і у нас те саме може початися. А приклади шукати просто - достатньо подивитися на північ, де "ніяких дискримінацій не має", але чомусь крім "велікаго і магучєго" в країні всі решту мови в досить жалюгідному становищі і воно тільки погіршується.

 

ще у 19. столітті у польської це теж було дуже поширене...

 

В чеській теж є таке слово як "mluva", але вживається трохи в іншому значенні

 

- это было "авторитетное мнение"? Безусловно, имеете право, только в этом случае, куда именно Вы предлагаете форумчанам

?

 

Сюди.

http://vershy.ru

Ніна Аксёнчык

Айчына мая

Айчына мая –
Белы квет ля вакенца радзімае хаты.
З коміна цягнецца горкі дымок.
Маці прыходзіць. І водарам мяты
Пахне яе стары фартушок.
Яна недзе ў зорках ізноў начавала.
Вярнулася ўранні святлом зараніц.
Зёлак гаючых ў лугах назбірала –
Будзе ўсю вёску лячыць.
Певень – служыцель самога Белбога –
Пачынае зраджэнне новага дня.
Стогнуць каровы.
З калодца старога
Вядзерца упала,
Спалохаўшы стукам гнядога каня.
Ля плоту раскошна квітнеюць вяргіні.
Росамі пахнуць за хатай лугі.
Як зорачна-мройны рассыпаны іней,
Туманы сцякаюць на рэк берагі.
Усё тут дзівосна і проста, і шчыра.
Умыешся ўранні гаючай расой –
І душа твая яснаю і лёгкакрылай
Паляціць у дзень новы руплівай пчалой.
Айчына мая,
Малюся я птушкаю весняй
За гэты туман
І за яблынь хмяльных хараство.
Каб толькі была,
Каб ня ўмерла гармоніі песня –
Прыроды святой і душы чалавека радство.

Przepiękny wiersz.
Пречудовий вірш.
Прекрасный стих.

Выдатны верш, мне вельмі спадабаўся.

 

Думаю, у давній російській мові більше було подібностей.. "вечор, ты помнишь, вьюга злилась", "ибо", "разреши слово молвить".. "диву даваться"= "дивуватися" і т.і.

 

Напевно, слово "мова" й походить з польського слова "mówić"

---------- Додано в 23:15 ---------- Попередній допис був написаний в 22:45 ----------

Взагалі, дуже багато слів, які приблизно однакові українською, білоруською та польською мовами, але відрізняються від російської: словник - слоўнік, якість -якасць, господарство - гаспадарка, хлопчик - хлопчык, заздрість - зайздрасць, працювати - працаваць, робити - рабіць, тримати - трымаць, здаватися - здавацца, зіпсувати - сапсаваць, жартувати - жартаваць, повинен - павінен, разом - разам, цікаво - цікава, навіть - нават, наступний - наступны, тощо

 

дякую - дзянкує - дзєнкує

Вона здається бути ще подібніше до польськой ніж українська. В багатьох словах - просто "а" замість "о" або "е"

 

Нє, я думаю, є і такі слова, які з польською не співпадають. Щось, наприклад,

помилка - памилка
помилятися - памыляцца
свято - свята (чи є слово święto польською?)
коли - калі (польською kiedy, сербською та хорватською - kada)

Щось більш не згадаю...

Або такі слова, що схожі на російську:

краватка - гальштук (в інших словянських мовах krawat або kravata)
вік - ўзрост
згадувати - ўспамінаць
гальмувати - тармазіць

А є й такі слова, які у всіх мовах по-різному звучать:

дуже - вельмі (білорус.) - очень (рос.) - bardzo (польс.) - веома (сербськ.) - vrlo (хорв.).
Ще згадала старословянське "весьма" - отже, воно трохи видозміненим залишилося в білоруській і сербській.

 

А весьма в суч. рос. мові вже не котірується? Так як і вельми в українській. Хоч і не розмовні слова, але ж поширені і всім відомі.

 

Вельми дякую, але це все ж застарілі слова. Я мала на увазі ті слова, що не поетичні або застарілі, а які вживаються у повсякденній мові.
Наприклад, як слово "лепота" досі вживається у сербській мові.

"Красота-то какая... Лепота..." (с)

 

А ше є таке співпадіння "пшез" і "праз". Так от якось я почув від одної бабусі із Черкащини - "... їхали ПРОЗ нашу хату...". Якшо пам'ять не зраджує, так.

---------- Додано в 00:59 ---------- Попередній допис був написаний в 00:57 ----------

\
Я думаю, що не застаріли, а просто не розмовні.

 

Зараз подумала: може бути, звичайно, я помиляюся, але мені здається, що все ж таки українська і білоруська походять більш від польської, ніж від російської. Ось, наприклад, слово "жовтий".

Російською - "желтый", польською "żółty". Написання приблизно схоже. Але ł читається приблизно як ця білоруська ў. (Й "ó" - це не "о", а ближче до "у".)
Білоруською мовою це "жоўты", українською "жовтий". Тобто воно більш схоже на походження з польської мови. До речі, хорватською й сербською це слово звучить майже як польською, але пишеться інакше: žuti/жути

 

надіюсь, маєте на увазі "вони ближчі до польської", а не "походять від польської".

 

Думаю саме це вона і мала на увазі, бо про це вже згадувала в попередніх постах...

 

О, дякую, слово сподіватися - це спадзявацца білоруською, в інших словянських мовах воно ближче до "надеяться".

Ні, саме з польської. В українській та білоруській мовах багато польських слів. Напевно, пан Агатон прав: білоруська ще ближче до польської, ніж українська. Взяти хоча б закінчення дієслів. Звучить практично однаково.

 

а яка у Вас фылологычна освыта?