[Архів] Стосунки

У випадку з цією дівчиною все було інакше.
Але що стосується даного вашого допису, то я пізніше аналізував та розумів, чому в мене не склалися відносини з іншими гарними дівчатами.

Це все залежить від конкретної людини.

 

Може взагалі в неї справді є якийсь букет симптомів з різних психічних розладів, наприклад, в неї є прояви соціопатії та неврозу? А якщо пізніше справді виявиться, що психіатри їй ставили якийсь діагноз і цей діагноз передасться вашим дітям, то чи ви не будете шкодувати, що не розірвали з нею відносини? Від даного моменту часу можна з нею лише підтримувати відносини тільки заради експериментування з надією ( якщо ви відчуваєте, що ще є певна можливість щось змінити ), що вам вдасться ще краще її вивчити та якось скорегувати її поведінку. Особливо треба пробувати експериментувати з нею налагодити відносини, якщо ви не впевнені, що знайдете собі кращу дівчину у майбутньому. Слід підкреслити, що експериментування повинно бути розумним. Ніхто ж, наприклад, задля експериментування не буде бити кувалдою по гранаті, щоб її розібрати, надіючись, що вона тільки безпечно розпадеться на частини.

Я та будь-хто інший на форумі може тільки вам дати загальні поради, виходячи з цієї інформації, яку ви виклали на форумі. Якби ви, наприклад, написали, що вона у вас крала якісь ваші речі або вас нахабно дурила -- спала з іншими хлопцями, то напевно кожен на форумі порадив би вам припинити з нею стосунки. А якщо, для прикладу, проблема існує тільки в тому, щоб вам треба з нею частіше зустрічатись, то справді вам з нею треба частіше зустрічатись і дарувати їй більше квітів. Або якщо треба домовитись про розподіл майбутніх сімейних обов'язків, то над цим також треба обидвом конструктивно подумати і вирішити.

 

Я вам вище відповів. Але ще дещо додам. В цій ситуації, хочете вірте, а хочете - ні, з цією дівчиною і близько не було з моєї сторони жодних подібних жартів, як в темах про "чпокання" та "є*ливушку"[1]. Я ці теми створив в розділі форуму з назвою Про ЦЕ. Мені видавалося, що в розділі Про ЦЕ можна створювати такі несерйозні теми. Виявляється для таких питань є окрема тема Дурні питання розділу Всяке різне. З іншого боку, все що стосується "цього" повинно знаходитися в розділі Про ЦЕ , а не в темі Дурні питання розділу Всяке різне. Чи в розділі Про ЦЕ також треба створювати таку тему з такою назвою Дурні питання і там задавати ці питання про "чпокання" та "є*ливушку".

Далі, можете вірити, а можете - не вірити, але я в серйозних життєвих ситуація не дозволяю собі подібні жарти. У всіх інших дописах цього форуму, а це більше, чим 90% моїх дописів, і близько немає натяків на "чпокання" та "є*ливушку". Якби я не створив ці теми в розділі "Про це", то ви б могли заявити про якусь мою неадекватну поведінку на форумі?

Там вище дописувач anonymisiii написав, кого дівчата мріють зустріти. А якщо якийсь чоловік належить до такої категорії, то він може собі все "знайти за планом та на замовлення".

[1] * -- це буква "б"

 

Зарубав на носу - нема чого закохуватись в дівчину. Як тільки ти починаєш показувати що любиш - вона тебе бачить слабким і перестає цінувати.
Треба завжди тримати положення що вона може тебе втратити в любий момент. Таким важіль дозволить тримати стосунки завжди в тонкій напрузі, що і дає їм сили. Це суто моя особиста думка із багатьох.

А друге - не заводити стосунки з дівчиною яка "не виросла". Яка немає сформованої особистості, поглядів на життя, якогось внутрішнього світу. Бо потім лише мучишся. Від постійних змін координат, слів, бажань, планів, полюсів.

А третє - завжди думати краще наперед, відкидати емоції у суперечках, продумувати свій крок наперед.

А четвере - коли спілкуєшся про щось серйозне - завжди спокійно все розібрати і обговорити до деталей.

А п'яте - яким б сам не був поганим - НЕ подавай поганого прикладу ні в чому, вони як діти впитують такі речі.

Тому, в цьому плані, думаю мужик має більше від себе давати - він має вивчити дівчину, зрозуміти її, передбачити її певні дії і зробити так (це мистецтво таки) щоб все йшло добре. Він контролює ситуацію.

 

Вважаю що потрібно розійтися, життя дуже цікава річ, якщо Ви маєте бути разом, повірте Ви і через 10 років зустрінетесь, а не можете розійтися , тому що вас лякає навіть думка що лишитися одинокі, якщо хтось із вас когось знайди розбіжетесь аж бігом. Тому моя відповідь , припинити ваше спілкування . Час лікує і нервує, але потім щастя дарує)))

 

Це має місце не тільки відносно дівчат, а й відносно хлопців. Тут справа не в статі. Таке буває в стосунках, коли немає взаємного кохання. Бо хто кохає - завжди боїться втратити.
З одного боку Ваші висновки правильні, але з іншого... Навіщо Вам підтримувати цікавість до себе в людини, яка Вас не кохає? Зрештою, рано чи пізно, Вам набридне кохати за двох і те саме розчарування прийде до вас обох, але буде втрачено багато часу. Ви ж знаєте, що час - найцінніша річ після життя, бо його, як і життя, повернути неможливо.

 

Я мав на увазі що цей урок уже на нові стосунки.

Стосунки завершені уже

 

То я Вас вітаю! Все буде добре, вірте в себе)

 

Так, і я про нові.
В житті так складається, що спочатку ми бездосвідні, робимо щось навмання, нам результат не подобається, робимо висновки, потім, виходячи з отриманого досвіду, намагаємося підлаштовувати свої вчинки для іншого результату, а наприкінці життя, коли вже приходить не тільки досвід, а й мудрість, розуміємо, що нам лише здавалося, що знаємо як нам потрібно і як краще. І вже коли витрачено майже весь час, підходимо до розуміння того, що не треба було підлаштовуватись, треба було завжди довіряти Богові! Бо лише Він знає що з нами повинно відбуватися. Бо не все, що нам не подобається є для нас погано.

 

не може бути ніякої установки на нові стосунки,кожен випадок індивідуален,кожна людина особистість,тому не потрібні ніяки настанови,спочатку приходить палке кохання один до одного,потім стає нудний побут і в цєй час палкє кохання щезає і приходить розуміння один одного і повага одного до другого,і будете жити разом довго і щасливо і навіть сперечатись будете з внутрішньою посмішкою бо будете знати що то так трохи для розрядки і ви обоє це розумієте,якщо розуміння і поваги не буде,то тікайте один від одного бо ніц з того не буде

 

Немає уже нікого, розбіглись як миші в полі. Попрощались словами "люблю тебе", і "давай ти знайдеш свою єдину, а я свого" та "давай більше ніколи не переписуватись і не здвонюватись, НІКОЛИ".
Не було поваги з сторони дівчини, а навіть якщо я не правий - то значить я не бачив. Була любов перших 4-місяці, але поваги, на превеликий жаль, блін, не було!
І я не святий - не було розуміння /тире/ терпіння.
То є життє - то не вгадаєш. Жив не мало, тому знаю що хороше рано чи пізно закінчиться.
Ми рухаємось далі, живем, розвиваємось, стараємось, живем! Одним словом!
Моє бачення по житті - я знаю що хороше не може тривати вічно.
Так, ми живем далі, довго і прогресивно! Але бувають моменти щастя, в пам"яті, коли ти щось згадуєш дуже приємне і хороше.
Коли знаєш що такого більше не буде. Наївно? Молодий, несу фігню? Та ні, життя надто коротке щоб щось применшувати.
Будуть одні, і другі, і інші. Колись знайду своє. Або не знайду) То є життє! Але буду пам"ятати буду всі моменти, та із усмішкою.
ЕХ! Було дуже приємно! Ну нема! і не буде! Але в пам"яті то залишиться!

Єдине що пригадалось із ситуації "ну хочемо ми зліпити з усіх образ надію на повернення стосунків" - це фраза "ЯКІ Ж МИ БУЛИ БАРАНИ! КОЖЕН ВПИРАВСЯ В СВОЮ ПРАВДУ".

Так, шановні, чисто моя думка - ми завжди "просираємо" наше щастя вперше (за перепрошення). Бо не мали досвіду. Друге ж цінуємо. Але перше завжди буде муляти. І назавжди залишиться в минулому.

Діло ж не в тому, там перша дівчина чи не перша. У мене - далеко не перша. Просто буває коли ти побачив - і все, піздець, ну не проходить роками, і хоть убий. На питання чому любиш - ти не можеш відповісти, бо це чорт забирай, тягне такою силою якою не поясниш. Це хімія! Я це так називаю. Тягне і ....дупа. Тягнуло, і тягне, і буде тягнути бляха муха. Але завжди що-ранку спрацьовує мозок - і ... все було добре і все пішло шкереберть!. Не вийшло - нафіг тебе! Навіть попри повне розставання - симпатія буде залишатись завжди! Мабуть, до самого кінця.

То є перший такий раз з мого життя. Я не розстроєний. Не вийшло, то не вийшло. Вона поставилась похуїстично, а я підліз під "низ".
Мені ж уроком.

 

А можна все те саме ще раз,але не по кацапскі

 

Звичайно що можна! Так я виріс, набрався "спец лексикону".

Пройшов уже час, і списувався і здвонювався з колишньою. Обіцяли ніколи не писати і не дзвонити. І знову дзвонили і так далі... Але це не важливо.

Кінець історії такий, що з поведінки дівчини не получилось нічого зліпити. Інколи навіть сам хотів уже прогнутись, думав може зрозуміє що накоїла. Вона зрозуміла що зробила, вона жаліє. Але це вже пізно. Люди які не цінять що мають - ненадійні. Від них завжди можна очікувати хто-зна чого. Тут і довіра розчиняється.

Фінал простий! Вона не цінувала мої вчинки, а я повірив в любов. Любов була, але не така як з моєї сторони. Тюфяк.
Попри всі старання йти на зустріч, я все ж таки зрозумів все що з нею коїться:
Вона не знає чого бажає в тому житті і постійно міняє думку
Вона хоче завжди простого вирішення усіх проблем
Вона ще не знає що означає по-справжньому любити
Вона не бачить цінностей в житті. Бачить матеріальну більше ніж моральну.

Що зі мною коїлось:
Розклеївся, закохався. Тюфяк
Перестав вірити своїй інтуіції і почав вірити в те, чим вона не задоволена по відношенні до мене
Посіяв свою гордість
Ревнивість шкалила
Забув про любий свій розвиток і навчання. Час приділяв тільки роботі, батькам і їй

Разом:
Я їй подобався бо приділяв увагу і великий інтерес до неї, був чесним та завжди підтримував її.
Вона мені подобалась - бо колись побачив і сказав "вона колись буде моєю дівчиною" і закохався.

Висновок:
Не треба ніколи внушати людині щось. Якщо є характер - він скоріш всього не зміниться.
Не треба вірити що людина зміниться. Не підходить - значить не підійде ніяк. Не треба будувати ілюзії.
Завжди довіряти інтуіції і тверезо оцінювати ситуацію.
Бути собою.

Заключення:
Я дав дівчині свою любов. Перестала цінувати з часом. Не жалію, бо зрозумів, що на свій вік все-ж-таки можу закохатись і дати все що можу. Це було класно. Вона не оцінила. Не підійшли один одному. Їй - щастя і здоров"я. Собі - уроки і не розклеюватись ніколи, бути тим ким є, не давати волю почуттям і бути тим ким був раніше.

Іронія:
За час стосунків - вона так сильно хотіла бути зі мною у Львові, хоч і жила у рідному місті.
Зараз - коли все завершено - вона переїхала у Львів жити і працювати.

Усім:
Будьте завжди собою. Не підходить людина - не малюйте ілюзій, не мучте людину. Дайте їй шанс з мінімальним болем жити далі і зустріти свою половинку. Але йдіть до кінця. Краще використати всі шанси щоб зрозуміти чи це Ваша людина чи ні, навіть якщо це буде боляче. Ніж потім жаліти, що не зробили останню спробу все повернути.

Сам:
Уроки і досвід. Розуміння своїх проблем, розуміння своїх дій. Наслідків.
Так, деколи пам"ять бере своє і дійсно боляче. Бо було добре і потім все пішло по схилу.
Самовдосконалення, досвід, помилки і їх розуміння, робота над собою. Жити далі.
Але уже не збираюсь комусь відкриватись, закохуватись і так далі. Буду таким як був, але уже кращим і жорсткішим.

 

Так вона тепер з вами в одному місті?
Львів невеликий, так чи інакше будете бачитись. Не дзвоніть, не пишіть, не відповідайте. Тоді вже не ви, а вона буде "працювати над помилками".
Всього найкращого в вашому молодому житті. Все у вас буде добре.

А може вона просто подорослішає і зрозуміє, що принцес багато, а принці чомусь всі окольцовані...І таку порядну людину, як ви, зустріти велика проблема. А роки біжать. І коли стане за тридцятник, тоді за кого трапиться буде згодна. А у вас буде вже інша доля.

 

Так, іронія долі

Перестрілись через тиждень після її переїзду у Львів. Працює за 1 км від мене (

Дякую Велике! Буде чи не буде, рухатись треба завжди вперед!

Дуже приємно, за що низький уклін за повагу. Але все-ж-таки, не вважаю себе порядним.

Можливо, колись. Односторонньо бажаю їй цього.

P.S. То є життя - то не вгадаєш!

 

А мені видається що панночки за 30 навпаки, більш розбірливі і з ким попало водитися не будуть.

 

Все правильно, окрім виділеного. Було у мене таке, що ображали чоловіки, і нічого, то все досвід...Не треба закриватись. Людині потрібна любов, і вам бажаю її, справжньої! =)