Анекдоти - 3

Старий як світ, але на часі

‎Max Ivannyk‎
2 год ·

 

Кожного року несу кутю на Святвечір до своєї хрещеної матері, і кожного разу її чоловік каже нам на вході "Христос воскрес"!)))
Сміємося, та тільки народився, а що - він атеіст, кандидат наук. Збираємося по традиції більше для того, щоб побачитися, поспілкуватися, згадати старе.
І попоїсти, незважаючи на те, що це тільки після нічної служби, як нагадав тут Ігор))

 

Хай атеїст, хай буддист..... але, кандидат наук (яких би не було, але, таки, кандидат) міг би легенько напружити звивини в своїй черепній коробці і запам"ятати, як саме і коли саме вітатися потрібно.

 

Та то такий стьоб мабуть.

 

- Лікарю! В мене головокружіння!
- Я бачу

 

Дзвінок.
-- Серього, уяви собі - моя дружина вчора завагітніла!
-- Гм.. А чого ти це мені кажеш? - Мене вчора взагалі не було в Харкові

 

)) Минулого тижня у п'ятницю прощалися ввечері зі співробітниками - і ось такий собі дідусь за вісімдесят бадьоро каже усім: "До побачення, з різдвом усіх". Я йому й кажу - як же ж так? Різдво зазвичай перед новим роком - й ми його вже відмічали?
Дід закляк, потім щось почав пригадувати - а потім замахав руками - "Коротше.., усіх зі святами, а я побіг".

 

Клієнт офіціанту
- Це правда , що ви за нами доїдаєте ?
- Ні, що ви, це неправда... Це ви за нами доїдаєте. Ми за вами з пляшок допиваємо...

 

-- Шановний, мені, будь-ласка, щось на перше, на друге шашличку, горілочки гарної грамів триста... І щє таке питання - що це у вас тут за запашок такий, ніби щось здохло?
-- Запашок-с? - [офіціант відходить далі на пару кроків] - А вот так-с?

 

.. є у місті Харкові такий собі парк коі-кого. Себто Горького.
Це той самий парк, де у 2010-му (ямнзп) розбилася дівчинка зі Львова на атракціоні..
Так ось за отим самим атракціоном, неподалік, була ще за совка вбиральня.

І ось якось взимку стоїть там біля пісуара якийсь чолов'яга, мнеться, руки в нього у шкіряних чорних рукавичках.
Поряд інший відвідувач, застебнувши штанів, промовляє до першого:
-- ЭЭх братан.. Подсобить?
Той:
-- Ага, подсоби.
Ну, той інший розстьобує йому штанів, виймає писюна та тримає, поки той відливає.
Відлив та каже:
-- Ну, всё, теперь струшуй и прячь.
Помічник, застьобуючи гудзики:
-- Как тебя покалечило, братан. Небось, в Афгане на мину наскочил, все руки тебе орубило?
Той:
-- Та какая нахер мина.. Просто холодно пипец, перчатки снимать неохота.

 

Обожнюю свою вахтершу:
— Ви до кого?
— А ви кого порекомендуєте ?
—На третій до жінки бігом скотиняка .

 

Стара притча позаминулого сторіччя. Про жіночу красу.

 

- Ну как Новый год встретил?
- Да как подарок...
- Это как?
- Всю ночь под ёлкой провалялся...

 

@Semenok, Ви - кацап?

 

Чувак приходить до попа на сповідь.
-- Грішний я, хочу сповідатися..
-- Розповідай, сину мій, зніми гріх з душі.
-- Ну от. Два тижні тому мені подзвонила жінка приятеля та попрохала допомогти з краном на кухні, бо чоловік у відрядженні.
Ну, допоміг. Тут почався дощ, вона каже - куди ти у дощ підеш, залишайся перечекай. Отже, залишився та трахнув її.
-- Дуже, дуже тяжкий гріх. Розповідай далі.
-- Ну, минулого тижня жінка іншого приятеля двонить, благає відремонтувати електрику, бо чоловік на заробітках.
Приїхав, відремонтував, тут пішов дощ, вона каже - ну куди ж ти у дощ підеш, перечекай в мене. Залишився, перечекав та трахнув її..
-- Дуже тяжкий гріх. Перелюб. Що було далі?
-- Шо далі? - Учора мене покликав мій лєпший друг, каже, ремонтує авто, треба допомогти. Під'їхав, допоміг.
Обмили це діло, як водиться. Тут почався дощ, він каже - ну куди ти під дощ підеш, зачекай в мене. Добавимо.
Добавили, зачекав, та той. Трахнув його. Що мені тепер робити?
-- Йди нахєр звідси, сину мій, - он поки дощ не почався

 

Якось зайшов один єврей до антикварної крамниці в Єрусалимі,
нудьгуючи подивився на полиці та вже пішов до виходу, як бачить -
у куточку сидить якась подряпана кішка та щось клює з блюдця.
Придивився до того блюдця - мааа..!!! Та це ж китайська порцеляна, епоха династії Сун!!!
Стримуючи хвилювання, підходить він до хазяїна крамниці та ввічливо питає його:
-- Он та гарна кішечка, що у куточку, - вона не продається? Бо я дуже самотній, а вона мені так сподобалася
Хазяїн відповідає:
-- Ні-ні. То улюблена киця моєї доньки, неможливо продати.
-- Ну будьласка, - я дам вам за неї ..десять шекелів?
-- Не просіть, кішечка дуже гарна. Вона коштує значно дорожче.
Після впертих торгів гарна кішечка перейшла у власність відвідувача за двісті шістьдесят шекелів.
Той взяв її до рук та попрямував до виходу.
Потім невпевнено обернувсь, та каже власникові крамниці:
-- Ну, киця, напевне, дуже звикла до отого свого блюдця? Чи не продасте Ви його мені шекелів за двадцять?
Хазяїн обурено відповідає:
-- Які двадцять шекелів?!! То ж порцеляна епохи династії Сун! Коштує два мільйони баксів!
А гарних кішечок я вже продав цього місяця вісімдесят чотири штуки

 

Це було в часи лікбезу в 20-ті рр.. минулого століття…
Навчалися вже дорослі люди…
От один з таких уроків, до дошки викликали молодицю.
- Ну, що, Прісю, вчила букви?
- Та… Щось вчила…
- І що ж вивчила?
- Та… те… а… така букова, як хрестик…
- Добре, спробуй написати… Ще які вивчила?
- Ну… ага… ще така як рогачик… (пише)... і ще одна – як драбика й ніби капелюшок зверху…
Наступного разу чоловік ученицю більше не відпустив "гризти граніт науки"… А в селі ще довго згадували…

 

Помер один чолов'яга та попав до бога на кастинг.
Той каже йому - можу відповісти на будь-яке питання.
Чоловік питає:
-- А для чого я взагалі жив? Яке було моє призначення?
-- Гаразд, зараз глянемо. Усе ж записане
Бог бере величезної книги та починає гортати сторінки:
-- Ось воно. Пригадуєш, минулого тижня ти їздив у відрядження до Баришовки?
-- Так, був..
-- А пригадуєш, як тобі у потязі Харків-Київ стало замало двох пляшок пива та ти пішов до вагон-ресторану?
-- Так-так, було й таке..
-- А згадуєш, як тебе там дама за сусіднім столиком попрохала передати їй солонку та ти передав?
-- Так, пам'ятаю. Ну то й що?
-- Ну то й от

 

Дружина зі зламаним пилососом підходить до чоловіка.
Дружина:
- Чось не смокче ...
чоловік:
- Дратує, так?