Аналітичне бачення

Фанатична віра приводить до помутніння розуму, так створюються багато (церкви не можна сказати) гіпнотичні суспільства, де керівники легке ними управляють як стадом.
Цей стан називається оманою(прелість), де демони являються в образі світлих алголів.
А вірніше можна сказати біснуванням.

View: https://www.youtube.com/watch?v=VsKNvdElvaQ

 

@nagornyjj, для чого ви це тут постите? Ви ж мусет тяжієте до УПЦ...

 

Я не пощу, а висловлюю свою думку.

 

А нашо вам ці п"ятидесятники?

 

Проводжу аналіз, без аналізу віри можна потрапити в халепу.

 

Не зовсім так. Спочатку закоханість, пристрасть. А вже потім кохання, яке, може надто прозаїчно, але все ж таки згодом аналізується і "планується". (Якщо кохання розуміти не лише як пристрасть і інстинкт.) А іноді і відкидається. Усе як з Вірою.

(Уві сні не літав. Падав з Близниці – це в Карпатах, коли шукав Едельвейси. Падав довго-довго…)

 

В якому місці Писання таке сказано?

 

Та ніііі, це все не те. Ви кажете про речі, якими люди намагаються пояснити собі кохання, коли самого кохання жодного разу в душі не відчули.

Шкода. Бо доки не відчуєте - жодні слова Вам того не допоможуть зрозуміти.
Падіння -це суцільний страх.
А коли літаєш, то нема страху і безнадії, бо за своїм бажанням піднімаєш тіло в повітря і переміщуєш у просторі

 

З Біблії. Новий Заповіт (Євангеліє від Матвія, гол. 15, ст. 14), слова Ісуса Христа: «Лишіть їх: вони - сліпі вожді сліпих; а якщо сліпий веде сліпого, то обидва впадуть в яму».

 

Невже Ви ніколи не задавали собі питання, чому ви його любите, чому він вас любить менше, ніж ви його, за що ви образилися на нього, якщо він вас так сильно кохає, як виправити конфліктну ситуацію... але ж це аналізування Вашого кохання. В 20 років обходяться без цього. Кохають, бо кохають. Але , скажімо, в 40 усе по-іншому.

На щастя ніколи не долітав до землі, будився в холодному поті. І едельвейса ніколи не знаходив. Уві сні

 

Коли кохаю -ні. А коли воно зникає, то мозок починає чіплятися за все те, що Ви перераховуєте: невпевненість у собі, у ньому, нетерпимість, дратівливість, чомусь стають очевидними недоліки, які раніше не помічали.

Кохання -завжди кохання, хоч в 20, хоч в 40 -однакове. Друге питання коли кохання вже немає, ви набридли один одному, залишилися тільки відмахування від того факту, потуги замінити його розмірковуваннями, тощо.

Те саме з Вірою - як немає, то починається колупання, аналізування і т.і.

Те само з політом: Ви або літаєте, або тільки падаєте

 

Щодо польоту - погоджуюся, а от щодо решти...

 

Ну, колупайтеся
Коли відчуєте кохання, політ або Віру - згадаєте.

 

А отут детальніше, будь ласка.

 

Шевченко для українців – це захист народу, свобода від поневолення росіянами і поляками, це захист православної віри, без якої наш народ не зможе об’єднатися.

Одна віра, один народ, Один Бог.

 

І де ж це поляки нас поневолюють? (ящо мова не про минулі части)
Про захист православної віри можна детальніше7

Один народ можу зрозуміти, якщо йдеться про політичну націю. А про єдину віру...куди дівати католиків, юдеїв...

 

Вся наша історія, пов’язана з необережністю, яка через безпечність приводила до поневолення.
Біблія це історія, яка повчає людей і народи.
Коли говорять що це було давно, це означає що ми розуму таки і не набрались.

 

Спочатку спаси себе, а потім будеш спасати інших.
Коли будеш піклуватись про інших, погубиш свій народ.

 

Тобто, конкретної відповіді нема. Звичайне бла-бла...

 

Так, це не кожному зрозуміти.