17 лютого - День спонтанного прояву доброти.

О, файно так святкувати , правда втомливо, якщо тепер всі роз"їхалися в різні місця проживання, то трохи складно всіх провідати/привітати... Нехай вдасться вам бути на святі рідних!

 

Брат з сестрою живуть близько один від одного, десь 1 км. А посередині між ними живе мій друг дитинства-юності;

 

подумав, що "напевно свято не сильно відоме", а ні - в каледарі стоїть.. трохи дивакувато !

 

Увьі, есть закон Муира "Когда мы пытаемся вытащить что-нибудь одно, оказывается, что оно связано со всем остальным"

 

А на маєш...
Знову свято. Ще і подвійне

 

@Gyppsy, Вітання вашим рідним, сьогодні брату, і вже на порозі час вітання сестрі
Побільше Сонця, Щастя, Тепла і Радості!
Міцного здоров'я, невичерпної енергії і наснаги у всіх справах.
Хай у домі завжди панують мир і злагода, у серці – доброта, а у справах – мудрість та виваженість.

 

Дякую, @terRen !

Хотів на Стрітення махнути на батьківщину, але відмовили...
Нічо, в березні ДН у племінниці, може доберуся)

 

Історія Добра

Добрі вчинки… Чи задумувались ми коли-небудь,як часто ми творимо добро для інших? Насправді щоб робити добро не обов”язково допомагати великими коштами дитячим будинкам чи лікарням(хоча це також хороша ідея,на жаль не всім під силу). Багатьом відома приказка: хочеш змінити світ – почни з себе.
От в цьому випадку якраз дуже доречно до неї дослухатись. Якщо кожен з нас почав би робити,хоч і маленькі,зате добрі, справи, то міг би підмітити, що люди навколо привітні і дедалі частіше посміхаються. А інколи буває й таке,що ідеї добрих справ самі знаходять тебе. Так сталося зі мною цього літа. Цей випадок запам”ятався мені надовго.
Гарячого серпневого дня я сиділа на лавці біля Ратуші. Навколо була маса людей, всі кудись спішили, а я спокійно насолоджувалась читанням у затінку. Аж тут до мене підсіла жіночка в літах, привіталась до мене і попросила допомоги. І потребувала вона не грошей. Вона попросила переписати їй листа. Я щиро здивувалася, але пані пояснила, що дуже погано бачить, та й писати не дуже вміє, тому потребує моїх “молодих очей”. Поки я переписувала текст, вона розповіла свою історію: про її, ще малої, пригоди з сестрою, про те,як вона в роки війни допомагала повстанцям(я так зрозуміла,що пам”ять в неї хороша); про те, як її в селі пограбували і ледь не вбили; про те, як вона з допомогою подруги написала цього листа,який треба було ще раз переписати, але не було змоги це зробити. Вислухавши її мені стало якось не по собі. Насамперед тому, що навряд чи депутат міської ради,до якого вона хотіла звернутись, захоче і зможе їй допомогти. Але тим не менше,було зовсім нескладно допомогти людині,якій це було потрібно. Кожен твій вчинок буде відповідно оцінений десь там…
Цьому доказ те, що перед тим, як іти, пані забрала листа і сказала “Я буду молитись за тебе”… Після того на душі стало тепло…
Автор: Настя Сворик

 

Доброта - не прояв слабкості.
Доброта складається з люблячих людей.
Доброта - це внутрішня перевага над світом циніків.

ДОБРО ЗАРАЗЛИВЕ

До віконечка придорожньої кав’ярні для автомобілістів під’їжджає на старенькій машині жінка, яка тут вже багато років поспіль постійно замовляє каву. Перекидаючись люб’язністю з продавцем, вона помічає машину, що стає за нею в чергу. У доброму гуморі жінка хоче зробити якесь добро і платить продавцеві за каву для наступної машини. Продавець знизує плечима і думає, що ці люди знайомі.
Жінка від’їжджає. Наступного дня вона, як завжди, під’їжджає до віконечка кав’ярні.
– Я думаю, що вчора сталася помилка. Хлопець, за якого ви заплатили, не знає вас, – каже продавець.
Жінка, трохи збентежившись, пояснює, що так і мало бути. І тоді продавець розповідає, що сталося вчора:
– Я сказав тому хлопцеві, що ви заплатили за його каву. Тоді він хотів заплатити за наступну машину. Водієві наступної машини я пояснив те саме, і він вчинив так само. Так сталося чимало разів. Я вражений!

Не втомлюйтеся чинити добро – воно заразливе!

 

4 год

 

А от був пізніше в Зарваниці, то мене фотографували і надсилали на мій е-mail, а дехто мав тільки вайбер, але попросили мою пошту і через деякий час теж прислали.

 

А от був пізніше в Зарваниці, то мене фотографували і надсилали на мій е-mail, а дехто мав тільки вайбер, але попросили мою пошту і через деякий час теж прислали.

 

В маленькому канадському містечку місцеві жителі в"яжуть рукавички і залишaють їх запакованими в парку.
Якщо ви загубили чи забули свої, а вам холодно - візьміть, це безкоштовно.



Множення добра у світі.

 

Нехай доброта, щедрість і щирість крокує з нами завжди!