Що спонукає їх тримати на прив'язі інших людей?
Депресую. І так два з половиною місяці.
Цьогорічну відпустку я провела з подругою, і мені, мабуть, прийдеться повірити в жіночу дружбу, хоча я й зараз відчуваю подругу більше коханкою, ніж подругою. І сподіваюсь, що зима не виб'є мені з голови планів а) змінити місце проживання, б) отримати капітанську ліцензію, в) допливти (як мінімум доїхати) до океану. Ніколи не думала, що я живу нудно, але так, як жила - вже не хочу, а жила я дуже швидко. Шурхіт піщинок - от що мені потрібно.
Досить популярна тема на форумах. Ага, так я вам і розказала. )
... це та, де жінка не знає, звідки гроші беруться, а чоловік - куди вони діваються. Мнение: мужчина должен полностью обеспечивать женщину, иначе он теряет свою сущность и дегенерирует Посміялась. Бастарда шляк трафить.
View: https://www.youtube.com/watch?v=doLjT3QUuyU
Переглянула нові весняні колекції одягу і вирішила худнути. Пішла сьогодні в аквапарк. Поки лізла в джакузі, зловила декілька чоловічих поглядів. Передумала худнути.
... а здохло як має бути. Зрадив! Знайшов собі іншу, а вдома жінка розумниця-однодумниця, спільне минуле й переживання, пристрасті, і плани, звичайно, спільні друзі й захоплення. А він повівся на борщ і гладкі коліна. В сім'ю, він звісно, повернувся, після домашньої гааги з його батьками, її батьками, хресною мамою і бабою з Дуліб. Але треба було йому того борщу?
Так, як мене переслідує видіння зеленого поля перед моїми вікнами в січні, так тепер мене починає переслідувати шурхіт піщаних зерняток. Коли лежиш, і чуєш тільки море і настирливий стукіт піщинок об скельця окулярів. І сонце на шкірі... Нірвана.
... она графа любит (с) І присвячує чергову книгу колишньому коханцю. А оточення співчутливо дивиться на чоловіка. Дами в кролячих шубах обговорюють стару любов по дорозі з базару, чоловіки (здебільшого колеги колишнього коханця) перекидуються короткими фразами:"Чув? - Та чув. Добре, що він не чув, бо зап'є, як тоді". А вона прокидається щаслива до чергового дня, бо ділить стіл і ліжко з тим, кому пояснювати нічого не треба.
... жінка має більше часу зайнятись собою" (цитата з інтернету) Ранок починається півшостої (тоді просинаються жайворонки), і ще годину на досипання-спостереження вікна-прислухання до звуків-што дєнь грядущій нам готовіт. Тоді через годину вниз, в кухню, за мною тупотять коти, відкрити консерву - аби не мотались під ногами, спочатку перекус дітям до школи по дозах, поставити чайник-залити чай, піднятись нагору-розбудити-роздати матолкам свіжі труси-носки і повернутись назад, приготувати сніданок, піднятись нагору, розбудити шуміка, проконтролювати вичищені зуби, роздати цьоми, помахати у вікно (ритуал, йопересете). Застелити ліжко (якщо гарна погода), або просто позбирати розкидані з вечора речі, збити подушки і приготувати собі гніздечко (якщо погана погода). Дочекатись шуміка із свіжими булочками, зробити сніданок, поснідати з елефом, закласти пральку (якщо хороша погода), залізти в ліжко або сісти на балконі, відповісти на десяток мейлів, прийняти з десяток дзвінків, повтішати, підбадьорити, посварити народ (хто що заслужив), придумати рекламу, полазити по балконі з годину, фотографуючи, вчергове собі пообіцяти влаштувати в підвалі студію при першій можливості, пояснити шуміку, що має бути на рекламі, посперечатись і добитись свого, поїхати по дітей, заїхати по спагетті, відповісти на десяток питань, поки вони варяться, пообіцяти забрати ікс бокс в малого, якщо не буде 5 з математики і пообіцяти забрати ноутбук в малої, якщо не буде 5 з французької, знайти скаутський галстук і гельму, пробігаючи повз дзеркала скривитись на свої лупи в волоссі, поцілувати і помахати від дверей скауту, витягнути з морозильника м'ясо на завтрашній гуляш, відповісти на десяток мейлів, думаючи, яка буде завтра зупа, взяти з собою в кухню ноут, вигнати котів, які зжерли решту торта зі вчорашнього дня, начистити картоплі, замочити фасолю, закласти знову пральку, оцінити поглядом комин на прасування і зробивши вигляд, що ще невеликий, посортувати білизну на наступну пральку, показати малій різницю між імпресіонізмом та експресіонізмом, збігати залити лаванду на балконі і копнути мушкати, бо курва не ростуть, залити чай, подзвонити малому з десять разів, протягом одинадцятого дзвінка пояснити йому, що білка в парку не фотографується не тому, що я йому десять разів дзвоню, а тому, що в його телефоні нема камери, завити завиванець з сиром, засунути в бритуру, подзвонити засмученій конкуренцією манікюрші і пообіцяти, що все буде добре, відкрити фірмовий фб, повісити нову рекламу, позбирати декілька десятків лайків, і в дев'ятій вечора, видавши дітям свіжі піжами, ОДНИМ І ТИМ САМИМ СКРАБОМ ПРАВОЮ РУКОЮ ПОСКРАБИТИ ЦІЛЕ ТІЛО, а лівою - ванну піском, залізти в ванну, змити скраб і одночасно ванну, сказати челяді, що ванна готова, випити в кухні холодний чай, пожалівши за з'їдженим котами тортом. Все! Ну інколи бувають варіації в меню. )))
Бувають дні, коли фізичний стан відповідає душевному. Або навпаки. Якщо додати до цього відчуття, що ти спостерігаєш за своїм тілом, як в кіно, і те, що бачиш, не зовсім подобається, до усіх відчуттів додається тонка біль врізаного пальця... тільки де болить - не знаєш. І нема сил. Ні фізичних, ні душевних. І поруч нема нікого сильнішого за тебе. І не допоможе ніхто. І над поверхнею тримає тільки одинокий смайлик в чаті, людини, від котрої цього не чекаєш. А чи завжди наші очікування збігаються з реальністю?
Осінь. По вінця налити і випити Щастя крихкого опівночі чарку, В гойдалці слухати мовчки, зі скрипотом, Цокіт хвилин на старому дзиґарку. Вже посивіли світанки туманами, Жовтень холодними росами точить, Невипадково здаються оманою Цих вечорів аметистові очі. Бо як завжди, в передвечір шикуються Згадки - розлуки сумні міністранти, Гаснуть поволі вогні в нічних вулицях Перед безсоння важким фоліантом...
Клаптики учора. Дощ. Довга телефонна розмова в черзі, після котрої хочеться ризикнути і спробувати устриць. Ризикнути і поїхати туди, куди хочеш. Ризикнути. Чорна асфальтова стрічка. Холодне ліжко з запахом парфумів, котрими користувалась тиждень тому. Горіх, помахуючий голими гілками-руками у вікно:"Не бійся!" Кава і ранок. 36,6
