...дослівно. Поступово, дуже поступово, але в Інтернеті вже немає чого почитати. Спочатку на улюбленім порталі довелося читати якісь дивні публікації, а згодом зникли новини. Реакція на коментарі ще дивніша. Щось, на зразок, і "лоба розбили". Дописувачі раптово перейшли на іншу мову. І це добре... Бо ж витримати то просто неможливо. Звісно, мій наречений - ідеаліст, і виправити тих людей зможе лише могила. Не розумію, як можна сидіти днями в Інтернеті, присвячувати блоги коханкам, потім іти додому о 21:00, де голодні діти просять: "Та, зроби канапку!" А він і далі щось бурмоче знайомій з порталу, аж телефон уже синіє... Виявляється, це норма. Нормою також є необлаштоване життя дружини і немовляти, бо ж Інтернет, а в нім справжнє кохання!
Я в задумі...
You need to be logged in to comment
