Надприродні місця Львівщини

Published by Warrens in the blog Блог Warrens. Перегляди: 2462

Підгорецький замок у Бродівському районі має страшну таємницю. Усі, хто ночував тут з останніх років XVІІІ століття і до сьогодні, бачили вночі справжнісінького привида! Їм являлася жінка в білому з чорним обличчям.

Примару бачили пацієнти туберкульозного санаторію, який був тут за радянських часів, сторожі і працівники замку. Родина польських поміщиків, які жили у стінах замку, навіть записали свої спогади про примару.

За легендою, замком блукає душа вбитої молодої дружини Вацлава Жевуського Марії. Через ревнощі він власноруч вбив юну кохану, а її тіло замурував у стінах палацу.
[​IMG]

Олеський замок в Буському районі один із найдавніших замків на території нашої країни. Свого часу місце його розташування було якраз на кордоні двох держав — Литви і Польщі, тому правителі обох держав боролись за привласнення кам’яного палацу.

Відомий замок і тим, що у середині XVІІ століття тут народився Ян Собеський — король Польщі. За легендою, під час появи на світ немовляти була страшна гроза. А мармуровий стіл, на який поклали хлопчика, раптова блискавка розколола буквально навпіл. Це оцінили як містичний знак.

Вже у 1951 році в Олеський замок знову влучила зловісна блискавка, через що розпочалась величезна пожежа. Та будівля встояла. Хоча за всі роки існування її стіни були сильно знищені. І лише кілька десятків років тому замок було відновлено практично із руїни.

Охоронці замку, яким щоночі доводиться залишатись у будівлі, розповідають, що постійно відчувають присутність невідомих явищ з настанням темряви. На дивні звуки, тіні та напіввидимі силуети реагують також сторожові собаки.

Насправді Олеський замок таки має своїх привидів, чи то привида, що належить комусь загиблому на цьому місці, хто не може знайти спокою. Принаймі за найвідомішою версією привид — це душа Адама Жолкєвського. Колись хлопець був закоханий у доньку одного із власників Олеського замку Маріану Данилович. Та отримавши відмову батька у наданні згоди на шлюб, відчайдушний шляхтич на тому ж місці встромив собі у серце ножа.

Поховали його не на цвинтарі, а просто скинули у болото біля замкових стін як самогубця. Душа, тіло якої не було похоронене за звичаєм, зависла між двома світами. Тому напівпрозорий дух Адама не полишає замку, стогнучи та зітхаючи, лякаючи поціновувачів краси історичного Олеська.
[​IMG]

Село Бориничі Жидачівського району, має теж свої феномени. Якраз із цим селом пов'язана історія «святої криниці». Хто відкрив цілюще джерело, нема певних доказів. Є тільки народний переказ, що його відкрили дуже дуже давно богомільні та побожні люди, побачивши на тому місці вночі світло та образ Божої Матері. Крім цього народного переказу є ще й другий, який стверджує, що на дереві при криниці літом безперервно кувала зозуля. Своїм куванням вона ніби накликувала людей, бажаючи їм сказати: «Приходіть із вірою порятунку у Божу Матір і в чудотворні сили оздоровляючої води у цій криниці». Тому — то названо ту криниченьку Зозулиною. Знаходиться криниця в лісі на межі чотирьох сіл Бориничі, Ілова, Ляшок і Борусова. До неї стали приходити люди з незапам'ятних часів. Ходять і дотепер, несучи до цієї чудотворної оздоровляючої води різного роду тілесні недуги.

Найбільшого розголосу в околицях набрала місцева криниця тоді, коли глухоніма дівчинка-пастушка оздоровилась від тяжкої недуги, обливаючись водою та п'ючи воду з неї. У знак цієї події в 1863 році граф В.Борковський вибудував навпроти криниці муровану капличку, прикрашену куполом і дзвіничкою. Поряд із капличкою та криницею люди встановили фігуру Пречистої Діви.
[​IMG]
burba та MARTINI подобається це.
You need to be logged in to comment