Знання та віра

Багато хто схильний протиставляти знання та віру. Я ж стверджую, що:
1) знання та віра - це одне й те саме; тобто вірити у факт А - це те саме, що знати, що факт А має місце;
2) знання не буває абсолютно надійним.

Справа в тому, що будь-які знання можуть виявитися помилковими. Почну з реального прикладу з області науки. Великий фізик Ньютон розробив закони механіки, які кілька століть вважалися точними. Але потім з'ясувалося, що вони приблизні, а точніше описує механіку теорія відносності Ейнштейна. Звісно, для багатьох цілей і механіка Ньютона підходить, але ж усе-таки фізики 200 років помилялись.

Це реальний приклад, а уявити можна і більш грандіозні. Може, взагалі відомі закони фізики дійсні, скажімо, до 12.00 15 жовтня 2008 р., а зі згаданого моменту різко зміняться. Нема ніяких доведень, що це не так. Адже всі відомі фізичні досліди проводилися до 15 жовтня 2008 р.!

І взагалі, вдумайтесь, як здобуваються наукові знання. Значна їх кількість базується на методі неповної індукції: провели ряд дослідів, помітили закономірність і вважають, що вона виконується завжди. А якщо просто випадково завжди натрапляли на випадки, в яких вона виконується? Малоймовірно? Але ж в принципі можливо. І ще добре було б, якби можна було порахувати ймовірність такої події; але це занадто туманні речі для таких підрахунків.

Так що вчені не рахують, наскільки ймовірна правильність законів природи, а просто ВІРЯТЬ у надійність своїх методів і, як наслідок, у самі вищезгадані закони.

А ще врахуйте можливість просто помилятись. Нерідко буває в житті, що інформація, в якій людина цілком упевнена, виявляється неправильною. Помилки траплялись і в науці (більш серйозні, ніж неточність класичної механіки). Візьміть хоча б те, що деякий час вважали, що Меркурій повернутий до Сонця весь час одним і тим самим боком. Це дуже суттєва характеристика, яка означала б, що на певній його половині вічна ніч і вічна зима. Але ж ні! Виявилося, що це не так.

А ще, висловивши будь-яку інформацію, не можна відкидати можливість, що ти в цей момент спиш і це тобі сниться; а інформація, яка приходить у голову уві сні, може бути цілком безглуздою. Як же перевірити її надійність? А ще, може, я божевільний, живу в якомусь уявному світі, і вся наука, суспільне життя і сама ця дискусія - плід моєї хворої уяви, а справжній світ взагалі не такий.

Таким чином, абсолютно надійних знань не існує. Хіба що можна вважати абсолютною істиною комплекс відчуттів, які я відчуваю в розглядуваний момент. Тільки самі відчуття: "я бачу монітор", а не "переді мною стоїть монітор". Усі інші знання, крім такого комплексу відчуттів, базуються на вірі.

Для вимірювання ступеню надійності знань можна було б запропонувати рахувати ймовірність помилок. А тоді як щодо ймовірності того, що помилилися при підрахунку ймовірності помилки? І ймовірність того, що при цьому знову помилились, і так далі... Так що первинне джерело ступеню довіри до інформації - це ступінь віри в неї, а не якісь параметри, що чітко рахуються.

Люди здобувають інформацію способами, яким вони довіряють, і мають у результаті якусь картину світу, в яку вони вірять. У щось вірять більш упевнено, у щось - менш упевнено. І застосовують цю віру для практичних потреб. Іноді при цьому помиляються, але в багатьох випадках людські способи здобуття знань виявляються справді досить надійними; і не дивно, інакше б вимерли.

 

Відповідь: Знання та віра

Знання і віра - то є різні поняття, хоча схожі і переплітаються.
Можна знати і невірити та вірити, а не знати.

 

Відповідь: Знання та віра

Тоді розшифруйте, що означає кожна з цих двох ситуацій.

 

Відповідь: Знання та віра

Наприклад, я не знаю Вас, але вірю, що ви є.

 

Відповідь: Знання та віра

Віра - це є такий стан душі, коли про це хочеться говорити і кричати на весь світ, але і сказати нічого неможливо, бо вона, тобто віра не від себе...

Віра - це солодке, приємне, тихе, живе.

 

Відповідь: Знання та віра

механіка Ньютона - абсолютно точна, якщо її застосовувати у тих випадках, для яких вона розроблялася просто через 200 років людство залізло в інші галузі, і спробувало своїми знаннями там щось міряти як от наприклад ви - знаннями та й по вірі
--
Ньютон (та й не він один - наприклад Ейнштейн теж) маючи добрі знання, нігди не застосовували їх до віри, і не пробували доводити питання віри логікою.
Тобто рівень знань (достатній) на віру не впливає. От недостатній - тут я згоден...
Красноармєйці теж були свято переконані, шо "бога нєт, іво папи прідумалі". І спиралися на свої знання у цьому питанні.... І з насолодою плюндрували церкви...

 

Відповідь: Знання та віра

для мене віра - чомусь насамперед з вірою в Бога асоціюється...
хоч це не має так категорично бути: поняття віри дійсно охоплює все на світі...
однак... матеріалізм досить вдало пояснює все у світі, там віра не потрібна.
вірити - це НЕ те саме, що знати(тобто бути ПЕРЕКОНАНИМ в чомусь, нє?).
віра - щось глибше. те, що носиш у серці.
вірити у зцілення... коли ти ще не знаєш (аналізи не готові ), але вже віриш (внутрішнє переконання напевно), що здоровий!

 

Відповідь: Знання та віра

Віра та Мудрість - синоніми.

 

Відповідь: Знання та віра

Мы в академиях не обучались

 

Відповідь: Знання та віра

Те, що Ви вірите, що я є, - це те саме, що Ви знаєте, що я є.

А знати мене - це зовсім не те саме, що знати, що я є. Це означає знати, як я виглядаю і як мене звати.

Так що тут Ви демонструєте не різницю між вірою та знанням, а те, які бувають ступені деталізації знань про щось.

От слово "абсолютно" тут усе-таки зайве.

Ще й як потрібна! Усілякі філософські концепції, тим паче матеріалізм, важко обгрунтовуються; їх прибічники просто вірять у них.

Але коли аналізи будуть готові, віритимеш іще більше. Разом з тим, це теж буде не абсолютне знання, бо аналізи можуть бути помилковими. Так що по суті Ви тут просто вжили слово "знання" для позначення більш міцної віри.

 

Відповідь: Знання та віра

Віра - це те, що не може бути перевірене практикою. Недарма в народі кажуть "СЛІПО вірити".

Знання - це те, що підтверджується на практиці.

 

Відповідь: Знання та віра

Ну от наприклад:
"Я віру, що так буде" і "Я знаю, що так буде".
За логікою перше твердження передбачає ймовірність настання певної події.
А друге - стверджує.

 

Відповідь: Знання та віра

Знання - це віра, яка перевірена практикою. Людина може вірити, хоча достименно не знати. Наприклад людина вірить в Бога, хоча його не бачила.

 

Відповідь: Знання та віра

Евр.11:1 Вера же есть осуществление ожидаемого и уверенность в невидимом.

 

Відповідь: Знання та віра

В святцы,любимые братья во Христе. в святцы...

 

Відповідь: Знання та віра

погоджуюсь, ніколи на 100% не будеш переконаний. :D

гарно сказано...

В сенсі духовному наша віра обовязково колись стане знанням!
колись - тобто за межею наших знань, за межею цього світу

 

Відповідь: Знання та віра

за одним вийнятком. Віра і зараз підтверджується практикою.

 

Відповідь: Знання та віра

не для всіх :D

 

Відповідь: Знання та віра

Так що, Чорногора але і там такого не вчать, ломозіти по Ка...и!

 

Відповідь: Знання та віра

бо не всі її мають.