В нашому дворі років 5 назад Київенерго зруйнував стару доріжку, по якій декілька сот людей йшли до вулиці. На її місці він уклав нову, яка опинилася в ямі після ремонту системи. По цій причині жильці двох будинків вимушені обходити постійні калюжі в цій ямі по осінній земляній жижі. І так 5 років. Безвідповідальний ЖЕК на зауваження ніяк не реагував, бо ці "зауваження" від безликої маси були незлагодженими та неефективними. Тому я вирішив сам підправити рівень доріжки в часи свого нелімітованого пенсійного дозвілля. Дістав лом, лопату, умовив місцевих наркоманів-лоботрясів зняти плити доріжки. Потім сам, в 66-річному віці, почав піднімати бордюрні елементи з асфальтного полону. Надія була, що хтось допоможе пенсіонерові в громадській справі. Та дзуськи! Жлобський сусідський елемент на мою роботу дивився, як на роботу ідіота, хоча деякі співчутливо питали :"А чого не ЖЕК? А чого ви один?". І за два місяці моїх потуг, включаючи й війну з ЖЕКом для завезення піску, ні одна зараза не запропонувала якусь допомогу, всі лиш співчутливо тубувалися за моє післяінфарктне серце. Поза очі мабуть лиш глузували з мого дон кіхотства. В цей же час відбувалися акції коло Печерського суду на захист КОНСТИТУЦІЙНИХ НОРМ в Україні. Відносно й тих пенсіонерів теж було глузування чи співчуття, що вони ночують в наметах та вдень паряться під сонцем, без солідарної активної підтримки. І на цьому форумі деяким потрібно було звести цей протест до проблеми Тимошенко, тим самим прикрити свою інертність до деструктивних процесів в Україні. Третя аналогія. В Україні за рахунок злодійства з'явилося маса "Мерседесів", які сучасні жлоби лижуть та хизуються ними. Є такі і в нашому дворі. Одночасно дворові дороги вже не витримують ніякої критики за рахунок прогресуючих ям, які контрастують з їздячими по них Мерседесами. Я запропонував водіям двору зібратися на суботник і заповнити ці ями хоча би тимчасово піском, якого за сто метрів повно в нашому дарницькому лісі. І тут дзуськи! А ЖЕК на що? - кричить жлоб і продовжує їздити по ямах. Висновок. Наш сучасний жлоб не тільки не здатний на громадянські вчинки, а ще засуджує не схожих на себе. Таких 4А в нас повно, вони весь час критикують навколишню ситуацію, одночасно не приклавши ні на "йоту" зусиль для покращення цієї ситуації. Для доказу попробуйте запитати нашого форумного критика-кандидата наук, чи він пропонував простоюючим заводам Константинівки свої інновації для реанімації їх роботи, чи він тільки буде тут роздувати ностальгію по своєму комсомольському прошлому. А для дотошних пропоную віднайти суть давньогрецького ІДОТА та порівняти його з розглядуваним нашим ЖЛОБОМ.
Вот же некоторым жлобам чужие лавры покоя не дают. :rolleyes: Не согласны с человеком - ваше право, так и скажите. Почему надо цепляться к личным достижениям? Между прочим, зависть тоже можно побороть. При желании.
...а жлобы читают о комментят. Все мы жлобы. Вы больше, я меньше, она ещё меньше - но жлобы постсовковые мы все в этом больном обществе.
Прокіпу - Цю тему я вже проходив якось, будучи якийсь час працівником ЖКП. Треба сказати - їх і владу треба ставити на "місце". Є у нас одна мешканка. ЇЇ бояться, як чорта.... І скажу - вона має рацію, хоча іноді перегинає палку. Якось було зібрання, присвячене дню комунальника. Все добре в них, але заважає їм та жінка. Як тільки прозвучало її ім'я - всі аж сахнулися... крім мене. Бо я виконував повністю свої обов'зки, навіть раз наїхав на неї. Взагалі - було прикольно... Але кожен день до неї приїзджають ДАЇ, газовики, пожежники і ще, ще і ще... В серцях написав на неї вірша і навіть почав повість. Не пропадать же такому добру по теме... Хоча по темі скажу - люди дійсно ведуть себе по свинячому, жлобськи і не по-людськи. Не завжди, але у більшості випадків. От і виходить, що може ваш лист сюди і не має сили, але ... Добре насіння вкинуто, може в проросте у кого-небудь частка совісті і не буде робити поганого, хоча б на терріторії, де він живе.
Не вижу связи с постсовковыми. Разгильдяйство обыкновенное. Как властей, так и отдельно взятой личности.
Дніпропетровським? Танна, так ви прийдете допомогти мені укласти плити чи приєднаєтеся до протестуючих, чи допоможете простоюючим заводам в Константиніці? І з Біблії вона лиш вияснила, що Ісус був іудеєм. На далі сил не хватило. Але це вже не стільки про жлобів, стільки про недотьоп.
Із великим задоволенням покину свою роботу і піду на площу репетувати чи то протестувати. Тільки одне маленьке питаннячко. Зарплатню мені там видадуть? Вибачте, гроші з неба чогось кляті не падають. А вмерти з голоду якось соромно.
Якщо когось цікавлять мої фантазії у повісті "Капут смітникам!" і у віршах - то можна подивитись на сайті http://storinka-m.kiev.ua/section_19.php?u_id=3862 Повісті незакінчені з деяких міркувань, але всі продумані і мають неабияке закінчення. Ось наприклад, про... Присвячено Б.Ю.9 Мій любий… Не мине повз тебе стежка, Зранку з’явлюся тихенько, Щоб тебе привітати, любий, Віршик тобі розказати. Пил нічний з очей твоїх, Піснею ніжно здмухну, Коси розтріпані вербні, В зачіску файну зберу. Вибач мені за розлуку, Що тебе залишаю часом, З пристрастю, знаю, чекаєш, Кожного ранку на мене. Я з тобою щодня прощаюсь, Наче назавжди, мій друже, Ти змінитися можеш ззовні, А любити все рівно будеш. Не ревнуй мене до інших, Ти найдорожчий у світі, Ти натхнення моє і радість, Нескінченна біль і турбота, Я радію з тобою у свято, І сумую, як хто помирає, Я за тебе в турботі завжди, Навіть у довгій розлуці. Як, скажи, тебе не любити, Хоч ти взагалі не людина, Просто панельний будинок, Біля якого я прибираю… Навіть зняв короткометражний фільм на цю тему. Сподівався на більше, але не знайшов акторок, тому і не продовжував далі цей "серіал". Правда "Капут смітникам!" - це третій фільм цієї теми.
А ви кажете, що їх (розглядуваних героїв) немає. То хоч під час перерви почитайте та попробуйте зрозуміти Дон Кіхота. Чули про такого інопланетянина?
Смотри п.1 - здесь все жлобы. И вы, и я, и даже прокип немного. А ваш прежний пост какраз и иллюстрирует одно яркое качество жлобов: сплотится и выйти всем вместе, как один, бороться за свои права - нет, это не по нашему, не по жлобски.
З кандидатами наук які такими ставали через совковий ВАК, варто бути обережнішим. Як і з проФФессором Януковичем. Бо в який спосіб видавались ті титули ВАКом, загально відомо. Тарифна ставка була від натурної до грошових еквівалентів доволі розмаїтна.