згадувала сьогодні деякі історії з дитинства ніяк не можу зрозуміти від скількох років я себе пам'ятаю здається що з трьох років не знаю чи то найперша згадка, але пам'ятаю як сиділа на ліжку а мені баба співала пісеньку: "на тім боці, на толоці барани пасуться чорні очі завертають, кучері трясуться" і я трясла кучерями і водила очками як мене навчили :D (як барани на толоці : )))))) а яка ваша найперша згадка з дитинства? скільки вам було тоді років?
Відповідь: згадки з дитинства А хто буде дєдушкою Фройдом і то всьо тлумачити? Теж, напевне, з 3-х років зберіг явні картинки (багато, тільки почни відкручувати назад)... На святкування річниці Октября "докатався" на стільці і ТАК вдарився головою, що досі ненавиджу то "свято". І ту сіру трикотажну уніформу з вимпелочками - до смерті пам'ятатиму і дітям перекажу, яка то зараза була...
Відповідь: згадки з дитинства Я так підозрюю,що з років 2-ох.памятаю Новий рік і як я допомагала мамі прикрашати ялинкупригадую свій день народження і як хресний подарував мені розмальовки,альбом для малювання,олівці і шоколадкупамятаю,як хтось з родичів подарував мені шикаааарну на ті часи ляльку з довгими кучерями,а я криком кричала і не хотіла нею бавитися,бо я її боялася а взагалі дитячих спогадів дуже і дуже багато.в мене дуже хороша пам"ять,батьки досі дивуються,як я події 5-10-15-річної давності можу відтворити майже до найменших дрібниць
Відповідь: згадки з дитинства пам’ятаю, як задихався-дусився від задухи..... і навколо скупчилися люди, які на мене дивилися.... потім мама розповідала, що при народженні горло було обвито пуповиною......
Відповідь: згадки з дитинства А я пам’ятаю,як познайомився зі своїм другом... Мені було півтора роки,а йому три...
Відповідь: згадки з дитинства а я пам’ятаю свого друга: андрія вінтоніва. 9-го жовтня 1988 року посварився зі своєю мамою (я нехороша була дитина) і пішов собі гуляти всупереч її наказу, зустрів якихось арабів біля басейну, що грали в крикет. хотів, правда, піти до свого друга -- андрія, але чомусь того дня не пішов. сам не знаю чому. щодня ходив, а цього -- не пішов. а десятого жовтня він потрапив під машину біля дитячої поліклініки на пасічній. з того часу у мене друзів немає.
Відповідь: згадки з дитинства десь два було. пішли ми на проводи в армію маминого дворідного брата (тоді проводи рообили незгірш весіль). поки дорослі балакали я пішла досліджувати садок а там паслося теля... гарне таке. маленьке. все закінчилося тим, що я задовго стояла біля його хвоста, а воно мене ... обкакало... досі свою сукню пам!ятаю, була така перерізана під грудьми із квіточками ніби гречки... а як мене перевдягали і мили - вже не пам"ятаю:D:D
Відповідь: згадки з дитинства ой, а моя перша згадка з дитинства повязана з парадом на 1 МАЯ я дуже повільно вдягалася і мама мене лякала "дідьком" (чи бабою Ягою) показуючи на двері (з маленькими віконцями). А там за дверима хтось ходив, і я злякалася шо то дійсно дідько((( Було мені 3,5 роки...
Відповідь: згадки з дитинства Мій самий дальній спогад,як сестричку забирали в лікарню....бррррр....не хотіла віддавати її чужим тіткам,ма щей в халатах....то було десь в 2.5 роки....а потім вже більш позитивні спогади: биті коліна і ніс,падіння з дерев,східців...отака я була розбишака...:ninja:
Відповідь: згадки з дитинства Десь було 2,5-3 роки, мама випускала саму на вулиці гуляти. Старші діти бігали навколо будинку, а я все боялась, такий страх був, що якщо обійти навколо будинку, то в те саме місце вже не повернусь. Таки наважались оббігти разом зі всіма той будинок, і зразу стала під вікнами маму кликати, щоб переконатись що я на своє подвір"я попала. А ще пам"ятаю як старші діти мене дразнили що моя молодша сестра вкакалась (тоді ще ті марлі в колготи підкладали). Мені так стидно було... я аж билась за такі підлі наклепи .
Відповідь: згадки з дитинства ЛЮДИ ТА ЩО Ж ВИ СВИСТИТЕ ТАК! людина не здатна памятати з 2-х років - у вас іде просто підміна понять і пізніші події ви видаєте за ранні.
Відповідь: згадки з дитинства а в мене спогади тільки з 3 років лишились, тоді сестра народилась. але всі вони уривчасті ніби в сні.
Відповідь: згадки з дитинства Можливо й не здатна, але, як тоді пояснити те, що я памятаю. Перший мій спогад, як мене тримає якась жіночка, і так мені посміхається. Розповіла про це мамі ще років в 10, описала жіночку так точно ніби кожен день бачимось, а мама моя так здивувалась, сказала що це акушерка, що приймала пологи. Ну і як?
Відповідь: згадки з дитинства ок. признаюсь суджу по собі в мене перший спогад з 1992 року. тобто мені було 7 років. стабільні спогади десь років з 12.
Відповідь: згадки з дитинства А в мене перший спогад десь з років двох. Клала мене мама в обід спати, а я все не хотіла, втекла на кухню і там сховалася. Потім мама приходить і каже "Ну всьо, не спи, я там іншу дитину поклала спати". Я так заревнувала!!! Побіжала дивитися кого то вона там поклала на моє ліжечко спати, виявився мій великий червоний ведмідь... Короче, отак з того часу і ревную всіх до всього!
Відповідь: згадки з дитинства в мене є дуже цікавий спогад, навіть не спогад, а картина - синя стіна і вертикально тягнеться якийсь шнурок то я запхала пальці в розетку на кухні, панелі синім кольором були помальовані тоді, мені було близько 2-х років ще дуже ранній спогад: мама розмовляє з якоюсь тітонькою, а я тягну великий візок і ніяк не можу переїхати через кришку люка як розказує мама, мому братику було тоді кілька місяців, мені 3 роки, і поки мама говорила з сусідкою, я перевернула візочок, мама перелякалася страшно, а він навіть не прокинувся, коли випав а такі більш ясні спогади то вже з садочка