Заповіт бухгалтера Як умру, то поховайте мене між книжками І могилу мою вкрийте всіма бумажками. Як умру, то поховайте в архів під папери І під звуки рахівниці винесіть за двері. Поховайте, люди добрі, мене край дороги Й податкову накладну покладіть у ноги. Під голови покладіть всі нові закони - Може й вони знадобляться як якісь канони. Щоб всі справи й документи на труну поклали, А на хресті почепили звітні матер'яли Оборотні відомості зовсім не чіпайте - Накладними, ордерами мене поминайте. Кредитори й дебітори хай за мной не плачуть (сльози не поможуть) На розтрати й недостачі нехай хрест положать. А останні всі папери зав'яжіть в пакунок, Як не хватить 20 гривень - спишіть в мій рахунок. Поховайте й приступайте всі до декларації. Не забудьте й про додатки - матимете рацію. Поховайте, громадяни, з великим почотом І могилу мою вкрийте годовим отчотом.
@Capitoshechka, а хто написав цей Заповіт бухгалтера? зі між іншим, фраза "І під звуки рахівниці..." не така і проста фраза, як виглядає для непосвячених На карантіні я вчив внука математичним діям на рахівниці /на своїй! рахівниці// і йому це дуже сподобалося, бо він справді бачив, ЯК цифри додаються і ЯК віднімаються)))
На жаль, автора я Вам не назву. Але можу сказати, що вперше цей заповіт з’явився в 1997 році в журналі "Баланс" (є таке бух.видання) Його хтось з читачів надіслав до редакції і "Баланс" його люб’язно надрукував
У досідченого бухгалтера не зійтись може тільки юбка. Це колись мій чоловік сказав, коли робив в банку.
