З тих пір, як до львівських трамваїв та тролейбусів повернули компостери, з'явилася нова мода - на виході з дверей передавати пробитий квиток комусь, хто заходить, чи просто лишати його після себе на сидінні. Такий собі широкий жест, коли абсолютно незнайомій людині дарують безкоштовну поїздку у громадському транспорті. Ніби все красиво, шляхетний порив і все таке. Хоча якщо подумати про це трошки довше, то все виглядає не так гарно, адже одна людина дарує іншій те, що їй вже фактично не належить і спонсором цього вияву шляхетності вимушено виступає Електротранс, який вже власним коштом перевозить отримувача цього подарунку. І не факт, що його одного, адже кожен квиток може передаватися з рук в руки необмежену кількість разів. Причому схоже, що для Електротрансу ця звичка пасажирів стала досить відчутною - не раз бачив, як водій, зупинившись на кінцевій, швиденько пробігався салоном, збираючи залишені там подарунки. І особливо недолуго цей вияв пасажирської солідарності виглядає, зважаючи на суму, про яку йдеться. Невже вартість квитка 1,50 грн. (або ж взагалі 0,75 грн. за студентський квиток) це настільки непідйомна сума? Серйозно??? Пенсіонери в нас і так в електротранспорті не платять, а якщо говорити про студентів, то я впевнений, що серед них є немало таких, хто у кожен свій похід до бібліотеки бару чи іншого закладу культури абсолютно спокійно лишає там не співмірну з вартістю квитка суму. Якщо ж говорити про Електротранс, то саме з оплати за проїзд виплачується зарплата водіїв та ремонтуються вагони. І, даруючи використаний квиток, слід пам'ятати, що таким чином ми чинимо невелику крадіжку, після якої вже не маємо морального права скаржитися на вимкнене опалення у вагонах, брудні вікна та ін. Так що не треба обманювати самих себе та вважати себе у такій ситуації шляхетним добродієм - нічого шляхетного у цьому дріб'язковому мухлюванні немає. Ну а якщо вже так кортить справді допомогти комусь фінансово, то можна просто дати йому кілька гривень. Своїх власних. Оригінал публікації...
