Не знаю чи вірно вчинив, але вирішив помістити це оповіданячко саме тут. На багато різних думок наводить. http://y1n.livejournal.com/12676.html - Вони м’ясні. - М’ясні? - Так, вони зроблені з м’яса. - Із м’яса?! - Безсумнівно. Ми виловили кілька екземплярів з різних частин планети, доправили на борт нашого корабля-розвідника і як слід дослідили. Вони повністю м’ясні. - Але це неймовірно! А як же щодо радіосигналів? Послань до зірок? - Для спілкування вони використовують радіохвилі, проте сигнали надсилають не самі. Сигнали надходять від машин. - Отож хто будує ці машини? Ось із ким ми маємо контактувати! - Вони ж і будують. Що я тобі втовкмачую. М’ясо будує машини. - Нісенітниця! Як може м’ясо виготовити машину? Ти хочеш, щоб я повірив у мисляче м’ясо. - Та нічого я не хочу, так і є. Ці істоти – єдина мисляча раса в тому секторі, і вони зроблені з м’яса. - Може, вони як орфолеї? Ну, знаєш, вуглецевий інтелект, який у процесі розвитку проходить м’ясну фазу? - Ні. Вони народжуються м’ясом і помирають м’ясом. Ми вивчали їх у ході декількох їхніх життєвих циклів, які, до слова, зовсім коротенькі. Ти хоч уявляєш, скільки живе м’ясо? - О, змилуйся… Гаразд, може вони лише частково з м’яса. Знаєш, як ведділеї. М’ясна голова з електронно-плазмовим мозком всередині. - Та ні! Ми спочатку теж так вирішили. Але кажу ж, ми дослідили їх. Вони – м’ясо як із зовні, так і всередині. - Що, немає мозку? - Ох, мозок на місці. Але він з м’яса! Оце я тобі й пояснюю! - Тоді… що продукує думки? - Не розумієш, так? Мозок продукує думки. М'ясо. - Думки в м’яса! Ти хочеш, щоб я повірив у розумне м’ясо! - Так, розумне м’ясо! М’ясо, яке відчуває. М’ясо, яке любить. М’ясо, яке мріє. І все це – нічого крім м’яса. Втямив нарешті? - Бігме! Ти не кепкуєш? Вони зроблені з м’яса! - Ну нарешті. Вони натурально зроблені з м’яса, і намагаються вийти з нами на контакт вже протягом ста років. - Господи. І що це м’ясо хоче від нас? - Спершу - поспілкуватися. Тоді, гадаю, дослідити Всесвіт, зв’язатися із вченими з інших світів, мінятися ідеями та інформацією… Як завжди. - І нам доведеться спілкуватися з м’ясом… - Отож бо. Цього вони й просять у тих радіоповідомленнях. «Агов! Є хто живий? Є хто дома?». І різна така дурня. - Тобто, дійсно розмовляють? За допомогою слів, ідей, концепцій? - Ну так. Особливо з іншим м’ясом. - Ти щойно казав, що вони спілкуються через радіохвилі. - Так, але що, по-твоєму, звучить в ефірі? М’ясні звуки. Типу плямкання, коли лупиш одним шматком м’яса об інший. Так вони й перешльопуються одне з одним. Можуть навіть співати, пропускаючи повітря крізь своє м’ясо. - Боженько! Співоче м’ясо. Це вже занадто. І що ти порадиш? - Офіційно чи неофіційно? - І так і сяк. - Офіційно, ми зобов’язані налагоджувати контакт, вітати і реєструвати будь-яку мислячу расу в цьому секторі, без упереджень, страхів і потурань. Неофіційно, моя порада - зітрімо всі записи про них і забудьмо все це. - Я сподівався, що ти так скажеш. - Це негарно, але всьому є міра! Ми що, дійсно хочемо спілкуватися з м’ясом? - Стовідсотково, твоя правда. Що б ми їм сказали? «Привітики, м’ясо! Як справи?». І скільки планет вони встигли заселити? - Одну-єдину. Вони можуть переміщатися від планети до планети в спеціальних посудинах для м’яса, але не можуть жити в них постійно. І, будучи м’ясом, вони можуть пересуватися тільки в просторі С. Що обмежує їхню швидкість до світлової і робить їхні шанси самотужки вийти на контакт мізерними. Безкінечно мізерними. - То ми просто прикинемося, ніби у Всесвіті нікого нема. - Ага. - Жорстоко. Але ж зізнайся, ну кому хочеться тусуватися з м’ясом? А ті, кого брали на борт, вони точно нічого не пам’ятають? - Якщо й пам’ятають, їх вважатимуть психами. Ми розгладили їхнє м’ясо в голові так, що вони думають, ніби ми їм наснилися. - М’ясо бачить сни. Ми снимося м’ясу, га-га-га! - …І тепер весь сектор на карті можна позначити як незаселений. - Чудово. Узгоджено, офіційно і неофіційно. Справу закрито. Якісь інші цікавинки на тамтій стороні галактики? - Так, сором’язлива але мила воднева особа з сузір’я Дев’ятого класу, зона 445. Виходила на контакт кілька галактичних циклів тому, тепер знову хоче дружити. - Ну, вони завжди щось крутять. - Та облиш! Ти ж уяви, яким тужливим, яким холодним був би Всесвіт, якби ми були в ньому самотні…
З огляду на те, що преображені/нетлінні тіла, котрі отримаємо після фізичної смерти, будуть духовними, сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне. (1-е Кор.15:44) .. м'яса там таки не буде.
