Вишивана сорочка

В традиції галицьких міст, навіть маленьких, які лише за центральною частиною можна було відрізнити від села, святковий одяг мешканців міста – трійка (або і без камізельки) і краватка, прийшлих селян – народні строї.
Сьогодні у Львові часто можна бачити вдягнених у вишиванки мешканців міста в церкві, на концертах, на недільних прогулянках, навіть у театрах. Виникає питання-вишиванка у місті що це: вияв національної свідомості? мода? ностальгія за селом («вийшли із села, але село не вийшло з нас»)? інше?
Якою є думка Форумлян?

 

Я гадаю, що кожна людина має власні посилання на те, чому вона вдягає вишиванку...
Коли я бачу людину у вишитій сорочці, мені не приходить у голову думка, що вона женеться за модою чи приїхала зі села, я думаю лише про те, як та людина поважає культуру і традиції рідної країни. Тому вважаю, що вишиванка в місті - це вияв національної свідомості.
Але я впевнена, що не кожен, хто вдягає вишиванку, так думає!!!

 

ношу вишиванки просто тому, що переконана - для українки(українця) кращого одягу немає - який би настільки личив. крім того, натуральні матеріали - приємно. не кажучи вже про свій настрій та внутрішнє переживання хай маленького,але свята.

 

Я не противник вишиванки в принципі, але … Одне - святкування, напр. на Кайзервальді, або фольклорні концерти тощо. Інше-коли вишиванки вдягають не до місця і не до часу.
В радянський час носіння вишиванки ще сприймалося як пасивний протест проти існуючого режиму. А зараз це не що інше, як один із виявів рустикалізації міста.
Взяти хоча б міські весілля? «Брама», викуп нареченої, покривання нареченої хусткою, ці сільські звичаї міцно увійшли в місто. Можна багато перерераховувати…
Львів незворотньо втрачає міське обличчя, перетворюється у велике село. І національна свідомість чи національна традиція тут ні при чім…

 

Мені здається що останнім часом стало просто модно носити вишиванку. І це добре. Це просто супеськи.

Це також око тішить. Як на мене Вишиванка навіть більше пасує українцям ніж скажімо відомий бренд. Гарно підібрана вишиванка до костюму також виглядаю суперово.

Я маю три вишиванки куповану даровану і одну мені вишила бабця (вона мені найдорожча) і одягаю я їх досить часто при першій кращій нагоді.

 

про яку ностальгію за селом можна говорити, якщо більшість вихідців з села ховаються від вишиванки як від вогню, аби показати, що вони "городські", а ті, що в вишиванках - приїжджі
мода модою, національність національністю, але є в людей бажання повернутись до свого коріння, утотожнотись з ним, стати частиною природи..

 

“…але є в людей бажання повернутись до свого коріння…»
Так і я про це. Люди не мають змоги повернутися до свого коріння а відірватися від нього не можуть. Тому і переносять його у місто. І воно там приживається.…А у великій кількості глушать міське коріння.

 

а про яке міське коріння йдеться?
у чому воно проявляється?

 

На головне питання відповідь ТАК, має місце. А ще краще коли вона має місце і у вашому серці !!!!!

 

Lady_Opium
«а про яке міське коріння йдеться? у чому воно проявляється?»

Коріння – усвідомлення людини якоїсь певної приналежності. Національність, народ, середовище перебування…
Я народився у місті. Це моє середовище і я є частиною його. Я тут постійний і несу відповідальність за нього. Я дотримуюся встановлених тут традицій.
Я не народився у місті, але я прийшов сюди і назавжди. Місто стало моїм середовищем. Я приймаю встановлені тут традиції. І я поводжу себе так, як тут прийнято, а не нав’язую свого розуміння традиції…
Щось приблизно так. Дуже приблизно

 

не місто творить вас, а ви його!

а хіба не більшість мешканців міст є вихідцями з села?
ви згадайте відсоткове співвідношення жителей міста-села ще на початку минулого століття
і хто тоді населяв міста? невже в більшості націонал свідомі українці?

 

По-перше вишиванка це модно, етнічні мотиви взагалі періодиччно повертаються в моду. Оздоблювати речі вишивкою (не обов"язково українською) не стидаються і модельєри з світовим ім"ям.
Я сприймаю вишивку як спосіб декорування одягу. Ну і зрештою вишивка це і спосіб протесту проти глобалізації і якраз проти втрати свого коріння. Одягаються зараз всі однаково , в будь-якій країні одяг дуже схожий, і вироблений ще й переважно в Китаї Це спосіб показати не своє сільське походження, а українське, тому що чим за зовнішніми ознаками житель українського міста відрізняється від жителя польського чи німецького ?
Зрештою шотландці чомусь не стидаються вдягати на якісь важливі міроприємства кільт, і не вважають це ознакою провінційності, а в нашій країні чомусь досі зберігається ще з СРСРу ставлення до будь-якого натяку на національність як до "села"

 

Сьогодні – так. Але все так не було.
Стосовно Львова на початок століття, може ближче до середини, у Львові було (грубо) 50% поляків, 30% - євреїв, трохи інших і менше 20% русинів. Ось і відповідь-хто створював Львів. Аж ніяк не «націонал свідомі українці».
Місто і тоді поповнювалося селянами, але інтеграція відбувалася природно. Селяни приходили щоб знайти роботу, адаптувалося до умов, переймало традиції і ставали міщанами, якщо Місто не випльовувало їх назад у село або на дно.
Місто-достатньо потужна буферна система, здатна до самоврегулювання навіть при значних інтервенціях із зовні. Але не до безконечності. Війна в 44 закінчилася. «А упало, Б пропало». (див. співвідношення по національності) З тих менше 20% хто не загинув і не емігрував, не став «свідомим», але був в КПЗУ-ОУН-УПА-Пласт-організації помочі бездомним тваринам тощо, поїхали на схід. От і вичислюйте: «Хто остался на трубе?»
І хто заповнив порожнє місце. А ще згадайте вливання сільського населення під час індустріалізації Львова.
Не подумайте, що я ненависник села. Я люблю село, але в селі. Ніяк не можу змиритися з тим, що село приходить в місто і приносить із собою село. Село в селі повинно лишатися селом, але в місті ставати містом.

 

От ми його і сотворили, точніше переробили на свій смак і уподобання.

 

у мене є три вишиванки... на кожний випадок життя.
є така біленька вишита салатовими нитками, то я її під джинси літом ношу - гарно виглядає.
є червона з чорним вишивка... ну то я вдягаю на купальські свята та і Шевченківський гай
а ше маю таку білим по білому вишиту, то та також під джинси йде і під спідниці....

Не знаю кому як, а мені вишиванки подобаються і нічого сільського я в них не бачу. Красиві речі є завжди красивими. Головне аби їх власник себе комфортно в них почував.

 

А чи так вже потрібно відрізнятися зовнішньо? Мешканцю? Треба прагнути, щоб Львів відрізнявся від Кракова, від Донецька ...Мав щось своє, неповторне, але міське...

 

В Донецьку не часто зустрінеш людину у вишиванці, особливо чоловіка... Тільки коли виступають народні колективи, та свято якесь можна побачити вишиванки, українські народні костюми...
Мені вишиванки завжди подобались. Влітку вони зручні, легкі та дуже комфотні, та до того красиві. Ношу вишиту кофтинку з легкими джисами, або бріджами... Можливо це і не дуже правильно, але зручно...

 

Чудово

+100

А тут погодитися не можу. Точніше, погоджуюся з поправкою. Річ може бути прекрасною, але застосована не до місця ...

 

от і я про те!
наскільки зрозуміла з ваших попередніх дописів ви не маєте нічого проти повернення до своїх витоків, при тому ж адекватно стверджуєте, що наше коріння-в селі, але село то зле?

про шо ви говорите?
чим більше непояснених слів і менше логічного звязку - тим тільки важче вас зрозуміти

я певно дарма вчилась стільки років, шо не знаю про індустріалізацію львова, яка вимагала вливань селян
будьте ласкаві, розкажіть

а по-моєму ніхто нічого нікому не винен
тим пач ті категорії, які ви навели

а до того "місто" було ідеальним утворенням, що існувало в захисній кулі, не приймало зовнішніх впливів...та?

 

Хто казав про потрібність Це вже як кому хочеться, просто не розумію чому це сприймається як ознака "села" ?

Наприклад ?

А коли останній раз в селі були ? коли в селі вишиванку бачили ? В селі здебільшого люди вдягаються так як і в місті, тільки бідніше і буденніше .
Шотландці не стидаються кільту, пончо, національний одяг народів Південної Америки Європа вдягає, зрештої зараз взагалі модні вінтажні речі, речі з етнічними мотивами... а от українські вишивка це виявляється "село". На якийсь наш специфічний комплекс меньшовартості скидається .