Вірити людям, чи не вірити?

Кожен день переконуюсь, що всі люди брешуть, очинаючи від рідних і закінчуючи Президентом, не кажучи вже про друзів, знайомих та незнайомих. Тому тепер нікому не вірю, дякуючи цьому почуваю себе краще і якщо мені щось пропонують, то спочатку намагаюсь все детально проаналізувати. Проаналізувуючи, виявляю більш як 80% підступної брехні, наслідки якої могли б бути непередбачувані.

 

гм... спірне твердження...

 

Нічого не маю проти Вашого твердження, але обмеживши рівень довіри людям, та враховуючи жести, міміку і поведінку під час розмови, починаєш бачити набагато глибше суть самої розмови. По житті бачив, люди, яким я довіряв 100% обманювали мене на 40%.

 

як рахували відсотки?

 

Аналізував скільки раз і хто мені щось казали і скільки раз це була неправда або правда. При тому брехня свідома, автором якої була та ж сама людина, яка мала зі мною діалог.

 

і Ви справді почуваєтеся краще від того, що, замість насолоджуватися спілкуванням, аналізуєте, бреше Вам співрозмовник чи ні? І від того, що замість апріорі вірити людині, апріорі не вірите їй?
н-дя... мафія в житті...

 

Консультанте, а Мюллєру ви вірите?


Так, люди непослідовні, нерозумні й егоїстичні.
І все ж, люби їх!

Якщо ти робиш добро, люди звинуватять тебе в потаємній корисливості і себелюбстві.
І все ж, твори добро!

Якщо тебе супроводжує успіх, ти наживаєш уявних і справжніх ворогів.
І все ж, добивайся успіху!

Добро, зроблене тобою, завтра ж забудуть.
І все ж, твори добро!

Щирість і відкритість зроблять тебе уразливим.
І все ж, будь щирим і відкритим!

Те, що ти будував роками, може зруйнуватися в одну мить.
І все ж, будуй!

Люди потребують допомоги, але вони ж стануть дорікати тобі за неї.
І все ж, допомагай людям!

Віддай світу найкраще, що маєш, і натомість одержиш жорстокий удар.
І все ж, віддай світу найкраще, що в тебе є!

Зрештою, ти сам переконаєшся, що все це – між тобою і Богом.
Все одно це ніколи не було між ними і тобою.

 

Уко, це колись я по своїй наївності вірив людям і навіть жалів їх. Через співчуття до слабших і бідніших пішов з міліції. А результат який? Ті, кого у свій час жалів і захищав, щоб не посадити, як були невдячною худобою, так і залишились. Замість того, щоб дякувати, то вони заочно і обізвати та осудити можуть, не маючи на то жодних підстав. Пішов, а тепер жалію, тому що вже 8 років жив би собі спокійно на ментовську пенсію. Зараз не жалітиму нікого, а поступатиму адекватно так, як поступають зі мною. Не кажу, що всі, але в основному люди - це стадо хижих вовків, які відчувши, що ти слабший, загризуть тебе... .

Я не Мюллєру вірю, а Богу. Мюллєр міг багато писати, а яке його внутрішнє єство знає Один Бог. Я теж можу писати про вищі матерії, але ніколи не схочу, щоб мене брали в приклад, бо знаю, що далеко не ідеал... .
Добре, коли їсиш вареники зі сметаною і на вихідні п"єш пиво на природі, чи віддихаєш на рибалці, а коли людина залишається на одинці зі своєю бідою, висловлювання Мюллєра вмить втрачають свій зміст і перетворюються на пустий звук серед сірих буднів та злиднів, оточених натовпом здичавілої маси... .

 

До речі, неодноразово менш-більш ровесники, які полюбляють випити, просили по пару гривень на 100 грам. Як мав біля себе, ніколи не жалів. Закінчилось тим, що вони періодично виходили в центр і питали людей, чи хтось не бачив мене, бо дуже хочеться випити. В той час, як в нашому селищі є люди, яким мені по матеріальному забезпеченню до них дуже далеко. Були навіть випадки, коли почали мене з дружиною на вулиці перестрівати, додому приходити... . Тепер ніяких бомжів та алкоголіків не жалію і нікому не вірю, бо знаю чим то все закінчується... . Єдине но... ! Якщо побачу каліку просящого, матиму, подам, якщо навіть щось і брехатиме... .

 

Я завжди закладаю вірогідність обману з боку сторонніх осіб.
Зі студентських років і донині, якщо конструюю якийсь апарат (не важливо - одиничний варіант або серійний) - завжди закладаю певну "пастку" на випадок "кидалова".
Іноді жадібним/непорядним доводиться приплачувати за зняття блокування.
Мій однокурсник насміхався з такої моєї практики, а коли його самого кинули на підприємстві НПО "Маяк" - він просто знищив мануал до свого стенду і звільнився. Ніхто його ноу-хау до кінця не розшифрував, а в серію пішло таке убозство, яке не мало нічого спільного з виставковим експонатом і піаром у спеціалізованих виданнях.
Хлопець "за науку" подарував мені авторський дівайсик, який працював у мене багато років. Унікальний шумодав для вінилу/касет. Ані Долбі, ані японці не досягли такого ефекту.
А "Маяк" - тим більше.

 

колись я по своїй наївності покладалася на інтуіцію і постійно стримувала себе - "він бреше", "він підведе", "він скористається з послуги і замість подякувати, спадлить". І дуже швидко зрозуміла, що тому "йому", ким би він не був, від того ні тепло ні зимно. Не зроблю я йому послуги, то зробить хтось інший. А мені це отруює життя. І буквально зусиллям волі змусила себе просто вірити людям на слово (зрештою, це була не моя ідея, я позичила її в свого друга).
І знате що? Від початку цього експерименту минуло років 5 або 6. Мені вже не доводиться докладати зусиль, я просто вірю людям. І за цей час в моєму оточенні залишилася лише одна людина, якій насправді не можна вірити. "В оточенні" це голосно сказано - ми просто вимушені спілкуватися в силу певних непереборних обставин. Щодо інших, то вони або відійшли, або змінилися (таке теж буває!).

Так що високопарна ідеалістична фраза про те, що потрібно світ покращувати з себе має під собою цілком реальний грунт і практичне підтвердження. Як і цілком практична порада психологів про те, що, якщо ми не можемо змінити людей чи обставини, то потрібно міняти власне ставлення до них, в кращу сторону. Бо наш негатив насправді шкодить тільки нам самим.

а Він хіба не того ж самого вчить?

 

Згоден з Вами 100%. В мене негатив відсутній, тому що увійшов в нормальний стан спокою з реальною оцінкою ситуації. Чесно кажу, агресії ноль. Бачу каже правду, слухаю далі, бачу бреше, розмову припиняю, не вияляючи при цьому негативних емоцій, а навпаки вибачаючись в зв"язку з тим, що спішу. Позитив я знаходжу на кожному кроці, навіть тут на форум, де час-від-часу мені деякі люди піднімають настрій.

Якщо чесно, про нього не читав.

 

не на добрі справи давали...

 

Воно так, але в декого такі моменти, що вчора десь в компанії попив, а сьогодні в кишенях вітер свище, голова болить, дружина ні копійки не дає... . Були випадки, що брехали. Один просив на хліб. Я пішов в магазин, купив йому хліб, він подякував, а потім піщов і поміняв на чвертку. Добре бути самим собою і не боятись сказати ні. Давно знав, що доброта - не показник мудрості. Спочатку потрібно бути мудрим, а потім добрим. Знати кому дати, а кого послати. По внутрішньому відчутті чую, що світ 70% тримається на брехні і 30% на правді... .

 

цю цитату і в тему свідки б.....

я так поняв мається на увазі Бог а не мюллер.....

 

Недарма "бувалі" или за принципом "Не вір, не бійся, не проси!"

 

Правда - це така річ, за яку тре боротися, а брехня сама лізе.

 

Це ж за яким курсом, праведнику?

 

Комуняко, не в магазині, а на "точці" в баби Олі. Питання є?

 

Вірити можна тільки Господу Богу нашому - Ісусу Христу і в нього. До всіх решта потрібно відноситись згідно Біблії.