Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

Прочитала нинішній коментар на сайті Кротова і дав мені багато до роздумів. Гостро він написав цього разу. Давно не писав так.
Але хочеться поговрити не про Кротова, а саме про висловлені думки.

После насыщения хлебами пяти тысяч человек Спаситель отсылает апостолов. Он их догонит, а пока остаётся поговорит с людьми. Что было сказано, евангелисты не пишут, ведь они писали со слов апостолов, а апостолы-то отсутствовали! Может быть, самое важное Иисус сказал тогда - и продолжает говорить сегодня людям вне Церкви. Набожные и призванные, немногочисленные настолько, что их можно загрузить в одну лодку (считают, что христиан полтора миллиарда, но это вместе с такими верующими, которые в тюрьме за изнасилование сидят), - нам Господь говорит одно. Собственно, нам Он говорит словами Евангелия. Точнее, мы сами ограничиваем Его словами Евангелия. Как же! "Слово Божие"!! Учитель сказал!!! А может, Он продолжает говорить, пока мы торжественно, на другом берегу озера, ожидаем Его Второго Пришествия? Иисус говорит с неверующими, говорит с инаковерующими. Представляете, как голодные слушатели были напуганы деловитостью учеников? Пошли, мол, отсюда... Кому-то шепчет, кому-то кричит. Говорит, не называя Себя. Говорит, поглаживая, успокаивая. Может, вообще ничего не говорил, просто сидел рядом. Сидели, глядели на закат... Спели "Штилер, штилер"... в пять тысяч голосов... тихонечко, все устали ж... Ну не Штилле же нахт петь евреям...

Следовать за Христом - замечательно, для тех, кто следует. А для тех, кто не следует и для самого Христа - не всегда. Евангелие как слова Христа есть благая весть о том, что вера в Воскресение Христово решает все проблемы. Евангелие как история раннего христианства есть печальная весть о том, что уверенность в том, что христиане решают все проблемы, порождает новые проблемы. Проблемы, порождаемые верующими, даже больше проблем, которые порождают неверующими. Потому что проблемы неверующих лечатся верой, а проблемы самоуверенной веры чем прикажете лечить? Вот и чудо умножения хлебов эта самоуверенная вера изволит считать всего лишь прообразом Тайной Вечери и литургии: мол, "по-настоящему" чудо совершается только в храме, когда произносятся положенными людьми положенные слова. С таким же успехом можно Крест на Голгофе считать всего лишь наброском, чертежом своего нательного крестика. Скромнее надо быть, коли уж не получается смиреннее. Не надо Богом распоряжаться как золотой рыбкой, Он это терпит, но всё равно не стоит.

В конце концов, Иисус посылает учеников вперёд не для того, чтобы потом с ними говорить о каких-то великих тайнах, а лишь для того, чтобы подготовить к самостоятельной проповеди. В конечном счёте смысл Церкви - не в Церкви, а в спасении человечества, в том, чтобы рано или поздно вернуться туда, где голодные, и как-то уже самим умножить хлеба, и накормить, и поговорить, а главное - посидеть вместе с ними.

 

Відповідь: Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

а як співав Лєонтьєв - а всє бєгут, бєгут, бєгут...

Справді, а коли ми викраяли хвилину часу і просто сіли поговорити не з якимось там далеким кривдженим а навіть зі своєю рідною мамою/сестрою/татом. Все бігом. Привіт, привіт. Як справи? побігли...
А чоловіка то й взагалі нема часу слухати.

А й справді відносимось до Бога як до золотої рибки - хочу те, хочу тамте. Дай мені вже, сьогодні і зараз. Як в тому анікдоті, як питається чоловік Бога
- А ти справді за 7 днів світ сотворив.
- Так!
- То у тебе день іде за 10000-чі років?
- Так!
- А зроби так щоб я виграв у лотерею!
- Добре! Завтра.

 

Відповідь: Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

в кінцевому випадку - замінити марновірство відповідальністю. Свідомою відповідальністю перед іншими людьми - а не показовою перед вівтарем
==
І в релігії, і в золотій рибці - спільне одне: марновірство і сподівання на "халяву"

 

Відповідь: Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

По-моєму тут явно недооцінка Бога. Не кожному дається, хто просить. Чому?

 

Відповідь: Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

Говорю з дилетантської точки зору, але дуже часто віру і релігію аргументують або страхом (перед Богом і тим, що буде, якщо не буш вірити і т.д.), або підкупом (от буш молитися і буш мати).

Як на мене, ні те. ні те не є правильно.

 

Відповідь: Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

Миху, тут не про Бога говорилося, а про людей. Невже не помітили?

Додано через 1 хвилину

Власне про те і йдеться. Що нема чого боятися і нема потреби підкупу. НЕМА і крапка. Хто би там чого собі не придумував заради власних якихось потреб.

 

Відповідь: Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

помітив і не заперечую

А як тоді таке поняття, як страх Божий?

 

Відповідь: Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

Ну, і про що в ньому йдеться?
Аби просто боятися?

 

Відповідь: Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

А є ще таке поняття, як ГНІВ Божий.

 

Відповідь: Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

Сподобалася мені думка з однієї проповіді.
Людині легше сказати "Бог покарав", ніж визнати свою вину. Бо цими словами вона ту вину спихає із себе на Бога. Чим не вигідна позиція?

 

Відповідь: Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

але то повязано. шо тут легшого?

 

Відповідь: Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

Та не карає Бог. То людина собі придумала. То ще від Адама. Так легше, спихнути на Бога і виглядати жертвою.

 

Відповідь: Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

ніколи?

 

Відповідь: Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

Я вже ж написала.

 

Відповідь: Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

А потоп всесвітній? Що це було?

 

Відповідь: Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

Ой, тему ж ви зачепили. З тим не до мене. Я не вірю в те, що потоп був фактом. Я вважаю, що то повчальний міф.

 

Відповідь: Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

я вірю, бо так в Біблії написано.
а щодо міфу - почала нещодавно читати таку книгу - Julian Barnes "A History Of The World in 10 1/2 Chapters"

вчора мій друг, який взагалі не прпиписує себе до жодної з релігій, сказав: вночі зі мною говорив Бог. Він мені сказав то і то, і мені стало все зрозуміло - так, ніби я отримав відповіді на усі свої запитання...

от я сьогодні якраз думала про те, наскільки мало я роблю, щоб хоча б наблизитись до правденості.

не хочу, щоб моя віра стала звичайним обрядом, набором повторюваних, автоматизованих дій.

подумала, що рідко роздумую над тим, над чим варто було б замислюватись кожному християнинові.

і ще я подумала, що боюсь потрапити в пекло.

в неділю була гарна проповідь у нас в церкві. отець Андрій сказав таке щодо євангельської історії про хліби: "апостоли одразу сказали Ісусові, що треба відпустити людей, бо не було їжі, щоб усіх нагодувати.вони навіть не припускали думки, що є інший вихід. Але Спаситель явив чудо - і з тих мінімальних ресурсів нагодував тисячі люду. іноді навіть ті мізерні ресурси, які ми маємо у своєму житті для вирішення певної проблеми, і які нам здаються абсолютно недостатніми для подолання труднощів, Бог у Своїй милості може незмірно примножити, якщо Його про це просити". це я до того, як нам пояснювали одну зі сторін цієї євангельської історії, на противагу тому, що було написано у творі в першому пості теми.

оце точно. але як спастися? тільки через віру у Христа. а що ми знаємо про Христа? чи так багато? чи так ми прагнемо Його пізнати?

на мою думку, в церкві все повинно свідчити про славу Божу і про надію, яку нам дав Ісус.

 

Відповідь: Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

Так найлегше.

 

Відповідь: Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

Проповіді не є богословськими дискусіями. Коментарі можуть бути різносторонніми і не конче перечити один іншому. Це просто різні аспекти.

Відки знаєте?