Відносини між віруючими і невіруючими людьми

Тут бачу є багато віруючих, хтів би поговорити про цю тему. Коротко про себе розкажу. Я родився 1982 року, батьки похрестили мене в грекокатолицькій церкві. Мої батьки після університету поїхали жити до невеликого містечка на Волині. Там не було церкви до 1995 року. Я бував в церквах дуже рідко і в інших містах чи селах на весіллях чи похоронах. Одним словом мені віри не прищепили замолоду.
Тепер я можу піти хіба на екскурсію до церкви. Ставлюся до релігії я позитивно, адже там сповідується моральність і загалом хороші речі та погляди. Ніколи нікого не переконую що церква то зло чи щось інакше. Мені от цікаво чому так реагують віруючі коли я кажу що не ходжу до церкви, що ніколи не сповідався і т.д. Мені то чуже, я не хочу лицемірити в церкві промовляючи якусь молитву, я всеодно в то все не вірю і вже напевно не поміняю своїх поглядів (27 років пізно міняти світогляд) Навіть були проблеми з дівчиною і її батьками через то що вони дуже віруючі. Я для них був як якийсь асоціальний елемент. Так і розійшлися, серед основних причин була і різні погляди на релігію. Я не наркоман ні якийсь забулдига чи ще щось в тому роді. Цілком нормальна здорова і освідчена сформована людина з своїм набутим світосприйняттям.
Питання до віруючих - звідки така ворожість до інакомислячих? Я ж не осуджую Вас з Вашими релігійними уставами. Поясніть мені будь-ласка

 

та не тільки до "інакомислячих" (невіруючих), але й до "інаковіруючих" (іншої віри, обряду), хоча повсюди декларується любов...
це як "претензія на власність чи істину", чомусь забуваючи "не суди і не судимим будеш"...

 

Вважаю себе віруючим, хоч в церкві теж рідко буваю. Мене навіть називали свідком, будистом, жидом, баптистом, а я просто сповідую християнство. Що до віри - Вам вибирати. Може колись Ви до цього прийдете - пробачте, але це Ваші проблеми. Ніколи не звинувачував таких як Ви, хоч визнаю, що щировіруючі люди для мене більш надійні навіть, якщо вони інших релігій чи конфесій.

Отже, що до мене - ворожості я не відчуваю.

 

Віруючим я не стану вже, написав про то. Які мої проблеми? Незрозумів щось. Проблема в тому, що виникає якась відразу відстороненість з боку віруючих. І чомусь часто віруючі намагаються наполегливо притягнути до церкви мене, а я не хочу, тоді й йдуть різнобіжності, яких я намагаюсь уникати.

 

Тут ніколи не кажіть ніколи...

Ніколи нікого нікуди не тягнув. Усім кажіть що Ви і так Бог над своєю роботою і ніякого іншого Вам не треба. Думаю Вас навіть заповажають...

 

Я ж не конкретно про Вас, я про тенденцію поширену. Добре що Ваші погляди не такі радикальні, як мені доводилося зустрічати.

---------- Додано в 01:57 ---------- Попередній допис був написаний в 01:54 ----------

Тут знову не зрозумів

 

ворожості до інакомислячих нема... скорше ворожість до неможливості компромісу...
ви пишите про свої 27 років так, ніби вам 75 і ви всерівно хочете голосувати за комуністів.. так, в останньому випадку вас не переконаєш
перш, ніж пояснити, скажу: от ви кажете, що не вірите в оте все... вашу позицію поважають... а коли вам прямо зараз зявиться ангел чи чудо відбудеться на ваших очах, повірите?
коли люди "відрізають ножем" і егоїстично ставлять в основу свою позицію... а всі решта нехай під ту позицію підстраюються - погоджуються, терплять, прогинаються аб ойдуть геть... так, якщо хтось так само пропагує свою релігію - це теж не вірно...

обєктивно немає єдиновірної позиції, можна навести аргументи від обох сторін... але наявність будь-якого вірування представляє собою певне наповнення... на чомусь грунтується... і відкрита людина до них прислухується, аналізує, відокремлює вагоме... мене теж не виховували на постійній християнській хвилі... і до церкви не часто ходила... напевно 70-80% відкрила для себе сама і не тільки в християнстві...

тому на мою скромну думку, в штики сприймається не позиція, а, перепрошую, наглість так само багатьох нервують російськомовні.. бо вони хоч і можуть говорити на українській але того не роблять... інші в тому вбачають зверхність...

 

Не вірю що таке може статися. Якби став свідком чогось неймовірного, то пояснював би це якимось фізичними, хімічними, медичними явищами. Аж ніяк не релігією.

100%

Тут порівняння не зовсім вдале.

 

я так і думала, але спершу сумнівалася - може помиляюсь... бачите, мій сумнів це не вияв невпевненості... я допускаю, що ви можете бути кращий, гірший чи просто інакший ніж мені видаєтеся... вас у цих поясненнях розумію, хоч віруююча...
неважливо, чи вірите ви в когось... важлива ваша мораль, етика... от її і спробуйте проаналізувати на наявність норм, які б дозволили вам бути терпимішим, поблажливішим, а інколи й альтруїстом...

перепрошую, але в цьому я мала на увазі вас (не особисто, а представників вашої позиції), а не релігійних людей
направду релігійні люди можуть проповідувати, але не ставити свою релігію на єдиновірне (фанатики це окрема тема)... просто коли віруючий стикається в інтересах з заядливим атеїстом, то в нього починається "обратна реакція"... він прагне захистити себе перед загрозою відмовитись від своїх переконань, які є частиною його самого... а людина віруюча, не фанатик, не завставить вас від чгось відмовитися... тому я і порівняла україно- з російськомовними... українець як знає польську, англійську чи франузьку, то так буде щебетати з іноземцем, навіть якщо той українську знає... а от російська - немов заноза)))
так само ви наводили приклад щодо дівчини з якою зустрічаєтесь... для віруючої дівчини дуже важливі стосунки, благословенні Богом, коли її духовний звязок з Богом проходить не лише від неї, а від неї і її пари спільно... зрозуміло ви їй цього не могли дати... звичайно, ваші переконання заслуговують поваги... але ви не допустила комромісів, можливості чогось інакшого... це напружило її і її батьків і вони очевидно намагалися достукатися до вас, але...(це лиш припущення, можливо ви стикнулись з фанатиками, то вже тільки ви знаєте)
і ситуацію, коли ви не змогли дівчині дати те, що їй було потрібно ви ставите як таку, що з вас чогось вимагали такого поганого і що всі винуваті, та не ви... (знову ж говорю хагальну позицію в ситуації віруючої дівчини, у вас же не знаю що і як було)
спробуйте поставити себе на місце іншої сторони... спробуйте піддати сумніву те, чого дотримуєтесь... віднайти хоч каплю самокритики...

 

То як відмазка для тих, хто пристає з віруваннями.(Щоб не надоїдали...)

 

"Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник. Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник. Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю! А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!..." Лук.18:10-13

Не бачите зв"язку між Вашим дописом і цитатою?

Вважаєте Христос пішов на хрест тільки заради "наркоманів, забулдиг чи ще щось в тому роді"??
Вважаєте, що Його смерть на хресті не має ніякого відношення до "цілком нормальних здорових і освідчених сформованих людей з своїм набутим світосприйняттям"??

 

Вважаю, що його смерть ніякого відношення до мене не має. Взагалі не хочу в цій темі вдаватися в свої істинні погляди на релігії (не лише християнство). Якщо коротко, то писав, що схвалюю релігії, але не є віруючим. Своїх поглядів нікому не нав'язую у що вірити і чим керуватися при пізнанні світу та й осмисленні всесвіту і т.д . Зміст теми виділено шрифтом жирним в моєму першому дописі.

Якщо чесно, то не бачу. Так розумію, що церква приймає кожного і грішника і праведника і гріхи пробачає.

Але, все ж таки, цікавить неприязнь до невіруючих з боку віруючих, а ще супутньо цікавить ще більша неприязнь між різними там видами церкви(грекокатолики, православні, різні там патріархати). В моєїї баби у селі на Франківщині билися навіть за церкву, потім не пускали інакомислячих, чи правилбніше сказати представників інших конфесій(може в слові помилився). Десь чув що вчення йдуть щоби любити ближнього. Звичайно не всі такі екстремали, але погодьтеся що відсоток таких дуже значний.

 

На щастя, Він так не вважає!!!!

Церква пробачає гріхи.??? Ви нічого не плутаєте?

 

От-от. Часто люди, які вважають себе віруючими осуджують інакомислячих, тобто тих, чия віра, чи навіть не віра-а деякі нюанси віри, відрізняються від їхніх. Між іншим вони забувають біблійну істину: "Не суди і несудимий будеш"

 

Осуджують інакомислячих не віруючі люди, а релігійні люди. Різницю ловите?

 

Ну от бачите. Ви мене починаєте колоти на основі своїх релігійних засад. Ви не можете знати як він вважає, а я взагалі в нього не вірю. Висновок - краще не загострювати далі.

Може й путаю, написав як я то розумію. Знаю що є обряд сповідання і там прощають гріхи. Питання вже наступне випливає чи Бог прощає чи батюшка, чи потрібно для відмолювання гріхів йти в церкву, що заставляє віруючу людину грішити, хто такий батюшка щоб гріхи відпускати. Та ці питання певно інших гілках обговорюються.

---------- Додано в 17:21 ---------- Попередній допис був написаний в 17:19 ----------

Я не ловлю. Можна детальніше?

 

Вибачте. Насправді, і найменшої думки не було, щоб Вас вколоти, чи тим більше, осудити... Хотів тільки допомогти...

Можна. Але приватно, якщо Вас дійсно цікавить це...

 

Дякую за виявлену помилку. Саме те мав на увазі, про що ви кажете. Просто механічно вжив не той термін. Мав на увазі, звичайно, релігійних а не віруючих.

 

Всім хто мають сумніви на тему конфесій і справжньої віри раджу перечитати Л. Н. Толстого "РАЗРУШЕНИЕ АДА И ВОССТАНОВЛЕНИЕ ЕГО". Обіцяю, ніхто не розчарується.

 

Не так щоб сильно, але цікаво яка різниця між цими поняттями. Як на мене, то слова синоніми (з однаковим змістом і різними звучаннями)