відмова від звання "Герой України"

Відкритий лист Мирослава Мариновича про причини відмови від звання "Герой України"

Голові Львівської обласної Ради п. Мирославові Сенику

Голові Львівської обласної державної адміністрації п. Миколі Кметю

Ректорові Українського Католицького Університету о. д-ру Борисові Ґудзяку

Всесвітліший отче-ректоре! Вельмишановні Панове!

Інтернет доніс до мене вістку про те, що за поданням спільноти Українського Католицького Університету Львівська обласна Рада та Львівська обласна держадміністрація готують подання до Президента України Віктора Ющенка щодо нагородження мене найвищою державною нагородою – званням „Герой України”. Оскільки раніше мені нічого не було відомо про цю ініціативу, я тепер змушений висловити свої міркування ширше і публічно.

Передусім я хочу скласти свою найщирішу подяку спільноті УКУ за її ініціативу, а також за дотримання найвищих стандартів у процедурі виснунення моєї кандидатури. Не меншу подяку я складаю також депутатам Львівської обласної Ради та Львівській обласній держадміністрації за їхню готовність просити Президента України вшанувати мене цією найвищою державною нагородою. Кажу від щирого серця: добра воля людей щодо мене та визнання моїх посильних здобутків завжди були для мене надзвичайно важливими й дорогими.

Я покривив би душею, якби намагався переконати Вас, що байдуже ставлюся до можливості отримати найвищу нагороду моєї держави. Ні, для мене це було б надзвичайно почесно і приємно.

Два роки тому, отримуючи орден „За мужність” 1-го ступеня, я сказав, що погоджуюсь на таке вшанування, бо отримую цю відзнаку з рук Президента, який забезпечив у нашій державі атмосферу свободи, яка, зокрема, передбачає право людини критикувати його самого. Віктору Андрійовичу можуть дорікати за помилки, але ніхто не може дорікнути йому за брутальне посягання на людську свободу. Отже, я не бачу причин, які б унеможливили отримання з його рук державної нагороди.

І все ж, незважаючи на всі три аргументи – мою вдячність ініціаторам ідеї, почесність для мене цієї нагороди й мою належну пошану до Президента України – я не міг би прийняти її сьогодні.

Головна причина цьому – серйозна помилка Віктора Андрійовича у тлумаченні державних нагород як інструмента для досягнення політичного компромісу. Я добре усвідомлюю, що впродовж його каденції Президентові було нелегко, і компроміс напевно давався йому з великим болем душі. Проте всі, хто до мене відмовлявся від отримання державної нагороди, зокрема особи дисидентського минулого – Леонід Плющ, Ліна Костенко чи Євген Сверстюк, – чітко давали зрозуміти Президентові, що державні нагороди несумісні з політичним торгом. Адже в результаті такого торгу ті, кого Президент хоче вшанувати, змушені робити додатковий моральний вибір, що обертається для них новою і явно не заслуженою травмою. Як бачимо з подальших нагороджень, Президент, на жаль, до цього попередження не прислухався. Що ж, це його право – моїм же правом є не ставати в один ряд з особами, які, на моє глибоке переконання, такого відзначення не гідні. Державні нагороди слід надавати за мужність і самопожертву задля країни, а не лише за успішні бізнес-проекти: творці останніх і без того мають нагороду свою.

Крім того, у час політичної, фінансової та духовної криз, які поставили Україну перед велетенськими випробуваннями, я пропоную Президентові України взагалі накласти мораторій на будь-які державні нагороди. Сконсолідуймось довкола головної мети, гідно подолаймо труднощі, а тоді вже нагороджуймо тих, хто вивів Україну з глухого кута проблем.

Що стосується мене особисто, то за мої минулі й теперішні зусилля протистояти злу Господь давно вже обдарував мене своїми благодатями – тими найвищими нагородами, які людина взагалі може отримати за свого життя.

З урахуванням усього сказаного, я прошу Вас зупинити процес подання нагородних документів.


З глибокою пошаною і щирою подякою

Мирослав Маринович

http://www.ucu.edu.ua/ukr/current/library/article;3694

 

Язнаю пана Мирослава.Шанований дрогобичанин.І поступає Так,як Совість мовить.Особливо ось в Такий,як нині Час історичних звершень в Украіні.
Бути Героєм і достойно оціненим Нами,це Ніколи не пізно для Людини!

 

Респект пану Мирославу.
==
Як на мене - мудре і зважене рішення
http://uaformat.com/content/view/53/102/

 

Ми завжди його дуже поважали і цей учинок нас не здивував, а вкотре захопив!

 

Вірно! Ми його і зараз поважаємо за Його неухильність від моральних догм.

 

ДОГМ или НОРМ?

Значит, если пожарный, рискуя жизнью или, не дай Бог, отдав свою жизнь, спасёт человека из огня, то его наградят (возможно и посмертно) только после "Сконсолідуймось довкола головної мети, гідно подолаймо труднощі, а тоді вже нагороджуймо тих, хто вивів Україну з глухого кута проблем."

Нет, нет.
Ничего личного.
Просто идея понравилась.

 

Я відчуваю, що поступок пана Мирослава дав йому набагато більше, ніж звання Героя України. Відмовившись від цього звання, він самоутвердився в своїх переконнаннях та ще більше очистив власне сумління перед спокусою високої нагороди. Багато хто не зрозуміє його, але для нього це не важливо. Такі люди як він, не звертають сообливої уваги на незаслужену критику, а роблять те, що їм підказує душа та совість.

 

.... а потім посмертно його нагородять якимось з орденів Росії, якими росія вшанувала кращих зі своїх скоморохів - наприклад, Жиріновського чи Януковича, або просто дала ні за що, або.... як думаєте - чи бажаною є така нагорода?
Ви знаєте, полковнику - декому було дещо бридко бачити поверх усіх героїв радянського союзу, поверх тричі героїв - чотиризіркового, як недотриманий до нормальної якості коньяк, героя Брєжнєва....
==
адже спаскудити можна будь-яке звання
а якщо приймати всі дарунки - особливо такі, з душком - то в якийсь день можна й до такого дійти:

 

ОБС,
Может, и не собирался никто выдвигать?

 

Для пана Полковника,з повагою,і "патаму на руском язикє".

До́гма (до́гмат; от др.-греч. δογματίζω — «постановлять, утверждать») — положение вери, принятое за откровенную истину.
Мораль и Віра - єдині чuмось,як і Віра,Надія,Любов!
Нехай прийме пан Мирослав від Нас,принаймі від більшості на форумі,ну нехай від меньшості(а може?),ну нехай від мене,Вуйка Стефка і колєг варгатих,же ми в Нього Всі Віримо,Надіємося і Любимо по-европейськи,по-людськи,як діти люблять доброго вчителя,а парафіяни пастора свого!

 

А за что Мирослав Маринович представлялся к награждению?

 

"У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
Про звання Герой України

1. Звання Герой України присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначних трудових досягнень."

"МАРИНОВИЧ Мирослав Франкович
(нар. 04.01.1949, с. Комаровичі Старосамбірського р-ну, Дрогобицької, нині Львівської, обл.)
Правозахисник, публіцист, релігієзнавець, член-засновник Української Гельсінкської групи, організатор амністерського руху в Україні."
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1114/2002

Мабуть, за здійснення геройського вчинку. Тому що судячи з біографії визначних трудових досягнень не вбачається. А взагалі М. Маринович правий. За Ющенка практично усі нагороди девальвувалися.

 

нагадаю річної давності статтю

http://narodna.pravda.com.ua/life/4703c20a1af88/
Але це звання таки слід роздавати не по захцянках владної особи, і не по політичній коньюктурі, і не задля показухи "демократичності" чи таке інше....
І не слід забувати, що відмова від нагороди - в першу чергу б'є по престижу держави
Хоча - така відмова - наслідок відповідної "поведінки держави"
Наприклад,

до речі - "країна знає та шанує своїх героїв" - Стельмах Володимир Семенович, голова НБУ - один з них....
Голова верховної зради - Литвин Володимир Михайлович - також....
але, якщо б раптом депутати надали перевагу не литвину, а плющу - то й у цьому випадку герой україни розливу 2001 року керував би тим балаганом...

 

Степанич, бачу Ви погано читали лист пана Мирослава. Бо він ясно пояснює за що даються нагороди...
Державні нагороди слід надавати за мужність і самопожертву задля країни, а не лише за успішні бізнес-проекти: творці останніх і без того мають нагороду свою.
А за "трудавія дастіжєнія" дається одна нагорода - гроші! За такими правилами живе весь світ.
Крім совка. Якого пора вже видушувати з себе. І почати доганяти світ...

 

на мою думку, вчинок надзвичайний і людина, на яку слід рівнятися!!! до того ж ще мій земляк)))

 

Я тільки зіслався на Указ Президента, нічого не вигадував:

Що ж до моєї точки зору, то тут дозволю собі не погодитись. Далеко не завжди "визначні трудові досягнення" тягнуть за собою пристойні гроші. В усякому разі в наших реаліях. Хоча "по-уму" це повинно було б бути. Тому що це на кшталт Героя соціалістичної праці.

 

Звичайно, що не трудову.
Ось витяг із короткої біографії:

http://olexa.org.ua/ukr/persons/m_marynovych.htm

 

Шановна Liliyah Romanova, я ничего не имею против ваших минусов, но может хоть вы скажете несведующему, за что к герою Украины представляли?
Ну не могу же я быть в курсе всех дел.

 

Прочитайте біографію. Вам нічого не говорить?

 

А ссылку на биографию, слабо приложить?