Під час поїздки до Музею Михайла Дзиндри пофоткав також і довколишню місцевість, так що матеріалу назбиралося на таку собі прогулянку Брюховичами та Грибовичами. Що там є цікавого? 1. Брюховичі розбудовуються. 2. 3. Всюди довкола сосни та будинки за масивними парканами. 4. Пішки тут ходять нечасто, але невеликі тротуари таки є. 5. 6. Хоча і не всюди. 7. 8. Залізничний міст. 9. Схоже, що колись він був двоколійним. Чи задумувався таким. 10. Поштова скринька. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. Решітки дощоприймачів мають оригінальний малюнок. 18. Навіть зварені з арматури решітки зроблені творчо. 19. Центр громадського життя - легендарна брюховицька чебуречна, де 40-хвилинна черга не вважається довгою. До речі, вартувало б там поставити стенд з рекламками музею Дзиндри. 20. Взагалі я не великий фанат чебуреків, але ці мені сподобалися. 21. 22. 23. Звертаємо праворуч в сторону лісу. 24. Газовий вентиль живе в пташиній клітці. 25. Зустрічається дуже приємна архітектура в стилі Френка Ллойда Райта. 26. 27. Часто звучить питання - "Куди під час ремонтів львівських вулиць зникає дрібна бруківка?". Хм... А це часом не вона? 28. Лісовий мешканець. 29. Це вже ближче до Грибович. "Дядьку, ви не маєте що робити?!" 30. Вздовж дороги стоять новенькі польські гідранти. 31. 32. 33. 34. Живописний пагорб. 35. З демографією тут все ок. 36. 37. 38. 39. Такі тихі літні вечори завжди дуже приємно згадувати взимку. 40. 41. Як я вже казав, з демографією все ок. 42. 43. 44. 45. Грибовичі в багатьох львів'ян стійко асоціюються зі сміттєзвалищем, а тим часом там є і таке. 46. Дорога до Жовкви. Час вертатися до Львова. Оригінал публікації...
