Вбивця нігерійця сидітиме довіку

Вбивця нігерійця сидітиме довіку

До останньої миті свого життя убивця двох людей перебуватиме за ґратами

Сергій Манушевський народився і зріс у мальовничій місцині поблизу обласного центру. Мешкати тут і сьогодні – недосяжна мрія багатьох галичан. Але замість того, аби чесно трудитися і у такий спосіб цементувати майбутній добробут, хлопчисько дав волю своїй не в міру буйній фантазії. Пиятика, загули захопили його так, що він не чув прохань ні батьків, ні знайомих, котрі бажали йому добра. Де там! Життєва трясовина з кожним днем засмоктувала Сергія дедалі глибше, і невдовзі він опинився на самісінькому дні. За скоєні злодіяння Франківський районний суд відправив його у місця позбавлення волі аж на 11 років (за п’ятьма статтями Кримінального кодексу).

Достеменно не відаємо, як поводився у зоні брюховицький розбишака. Та все-таки, мабуть, прикинувся невинним «ягнятком», бо повністю не відбув встановленого терміну. Коли ж опинився на волі, не схаменувся, а знову взявся за старе. Як результат, йому вкотре, цього разу на сім років, одягнули казенні «лапті».

Кажуть, що злочинцями не народжуються – ними стають. Це твердження сумнівне, оскільки в окремих сім’ях появляються й виродки. І з ними, вочевидь, ніхто не може дати ради. Для прикладу, той же Манушевський. Минулоріч ні за цапову душу він позбавив життя невинну людину.

…Якось на ринку «Добробут» колишній зек заробив 70 гривень. Купувати щось для дому, для родини не став, а спустив гроші на пиятику. Добряче хильнувши, він поплентався невідь куди. На зупинці біля пам’ятника першодрукареві І. Федорову побачив своїх знайомих. Погомонів з ними про життя-буття, і вже б пасувало йти. Але, як на біду, помітив темношкірого чоловіка, котрий розмовляв з вродливою білявкою. Горе-джентльмену це страшенно не сподобалося. Він не став нічого з’ясовувати, хоч, якби був зі здоровим глуздом, міг би шукати поради серед приятелів. У Манушевського ж було своє життєве кредо, яке й штовхнуло його на черговий злочин. Запальний чолов’яга, ніби коршун, підлетів до незнайомця, шарпнув за плече і, вихопивши зі своєї кишені так званий «метелик», вп’явся ним бідолашному в шию. Удар виявився смертельним.

Тоді справа про вбивство у Львові темношкірого студента набула широкого резонансу. Дехто навіть висловлював припущення, що у всьому винна расистська епідемія, яка поширилась із сусідньої держави і вразила нашу молодь. Однак згодом з’ясувалося, що тоді Манушевським керувала не расова неприязнь, а якась надмірна особиста дикість.

– Якби на місці темношкірого хлопця опинився хтось інший, я вчинив би аналогічно, – скаже пізніше співробітникам слідства убивця.
І в тому можна не сумніватись. Люди, на зразок Манушевського, не зупиняться ні перед чим і ні перед ким, бо, як то кажуть, не бояться ні Бога, ні чорта. Окрім того, некерованою енергією їх заряджає оковита.

Саме так сталося і з цим молодим телепнем, котрий після вбивства знову пустив у хід ножа. Заливши останню дещицю своєї совісті на дні пляшки з горілкою, він знічев’я вештався вулицями міста, ніби зумисне шукаючи собі пригод. І таки знайшов за що «зачепитися», коли на площі Ринок помітив двох «синяків». Хоч вони вже наковталися оковитої, як жаби мулу, та Сергій сподівався, що знайде спільну мову. Однак події розгорнулися не за його сценарієм: один із «центровиків» чомусь відразу відколовся. А другий, на прізвисько Кацула, залишився. Зав’язалася пустопорожня балаканина. І не дивина, що такі розмови переважно завершуються безглуздими суперечками.

Кацула, ніби потилицею відчуваючи небезпеку, вирішив завертати додому. Цим він страшенно розлютив Манушевського, і той надумав покарати зухвальця «за неповагу» до себе. Підтюпцем наздогнавши втікача, він спритним рухом дістав з кишені ніж і завдав кілька ударів у живіт беззахисному чоловікові, котрий і так ледве тримався на ногах. Потерпілий важко застогнав і, заливаючись кров’ю, поволі опустився на землю. А кривдник спокійно, ніби нічого й не трапилося, подався у ближній провулок і десь там, між смітниками, жбурнув свій «тесак».

Неподалік від місця трагедії сиділи дві представниці слабкої статі. Поза сумнівом – вони бачили усе, що трапилося. Адже в якийсь момент Кацула підходив до них і навіть щось говорив. Однак дівчата зайняли позицію стороннього спостерігача, мовляв, наша хата скраю…Звісно, легше заплющити очі на чиїсь злодіяння і не подати вигляду, що помічаєш страшні вчинки інших. Та слід пам’ятати, що на осіб з відхиленнями психіки така «змовницька» поведінка має ефект червоної хустини в очах бика, і вони стають ще агресивнішими. Принаймні саме так сталося з Манушевським.

Ще не загоїлись рани нещодавньої жертви, як жорстокий розбишака вдався до чергового злочину. І сталося це знову напрочуд «випадково». На площі Різні, чекаючи на маршрутне таксі, попросив цигарку в незнайомця, який проходив мимо. Вочевидь, знайшовши спільну мову, купили по пляшці пива та й усілись на території дитячого майданчика.
Пролунав дзвінок мобільника, і незнайомець хотів було відповісти. Та, не очікувано для нього, Манушевський не дав поговорити і зажадав… телефон. Суперечка переросла у шарпанину. З’ясування стосунків завершилося тим, що лобуряка черкнув лезом для гоління по шиї непокірного співбесідника, а потім різко штовхнув. Хлопець упав.

Манушевський похапцем стягнув з нього дублянку і підняв із землі телефон. З награбованим поплентався на зупинку, але дорогою додому його затримав міліцейський патруль. А згодом співробітники Галицького райвідділу внутрішніх справ розмотали увесь клубок злочинів, які скоїв зухвалець. Цього разу суд проявив належну принциповість і відправив Манушевського на довічне ув’язнення.

Справедливість нібито взяла гору. Але чи адекватним є таке покарання для злочинця, котрий накоїв на рідній землі стільки лиха? Судити не нам. Однак зауважимо, що розгулові злочинності в нашій країні значною мірою посприяла лояльність народних обранців, котрі сліпо «мавпують» заокеанських колег та за їх рекомендацією скасували смертний вирок.

Таке пом’якшення однієї із статей Кримінального кодексу зловмисники різного ґатунку сприйняли як вседозволеність. І що ж чекає законослухняних громадян попереду?

Федір Лужецький
"Мііцейський кур’єр"
http://mk.lviv.ua

 

Піар для Януковича? Дуже кострубатий.

 

Те, що його впіймали та посадили довіку - так і має бути. Хай здихає за гратами. Єдине, що трохи насторожує - це що на ньому опинилась ще й купа вбивств, здійснена абсолютно в різні способи та з різними мотивами. Таке відчуття, що на цього виродка ще й "дохлих кішок" навішали. Скажете - ну й що, все одно бандит?
Але ж інші бандити насолоджуються. Свободою.

 

Таких "дибілів" краще віддавати родичам потерпілого.

 

Так, це дуже "цивілізовано" - опуститись до рівня злочинця.

 

Умгу...
Годувати його.
За рахунок кого?

 

За рахунок всіх. Бо суспільство також несе відповідальність за те, що він був колись тихим маленьким хлопчиком, а потім став убивцею.Тому і суспільство має відповідати.

 

Тому я за смертну кару. Бо від того, що такий нелюд просидить решту життя за гратами за кошти родин, які втратили бизьких, нікому краще не буде.

Теж про це подумала, щоб акцентувати увагу на вбивці, а не на жертві. Інакше поширилась би інформація про те, що вбивці було б не все одно кого вбивати, і він вибрав саме нігерійця, бо темношкірий. Це викликало б протест серед антирасистів і можливо б помсти були.. Скандали ж нам непотрібні.

 

Це при нашій найсправедливішій судовій системі?

 

Маєте на увазі, що можуть повісити невинну особу? Я б воліла померти, ніж сидіти до кінця за гратами за те, чого не зробила.

 

В прочем, как и за всё остальное.
Сколько промашек..., и за каждую надо платить и платим.
А тут... содержать и охранять пару десятков человек. Не самая большая цена за такие глобальные промахи.

 

Саме оригінально що родина, друзі жертви якраз і беруть участь у підкормовці виродка через якого постраждала близька їм людина.

Звичайно суспільство винувате що по вулиці ходить купа злочинців. Не знаю як хтось із звичайних людей наприклад міг спричинити що якийсь збочинець згвалтував дівчину. Може хто йому на вухо нашіптував?

 

Абсолютно все, що діялось, діється, чи буде скоєно - має першопричину і наслідок. До того, як "хтось нашептав на вухо" - людина пройшла певний життєвий шлях в суспільстві, у родині, у школі, які не навчили його, що вбивство та згвалтування - це страшна дія, за яку на неї впаде кара, чи не розгледіли в ньому тварюку.
Тому і суспільство має розділити це покарання зі злочинцем. І суспільство не має право вбивати вбивцю, бо воно стає суспільством вбивць. "Благородної" смертної кари не буває. Клітка і довічне покарання нею тим, хто викреслив себе зі спільноти людей і став звіром.

 

На совісті Онопрієнка кілька десятків життів.
Недавно проїжджав через то село...
А він інтерв"ю роздає.
Месія,блін....

 

А он здесь при чём?
Сидит..., спросили..., ответил. ВСЁ.
Не спросили..., просто сидю.

 

Дякую Вам за те, що Ви долучилися до участі в обговоренні та дискусії. Дякую адміністрації за оформлення тем. Висловлюю вдячність за оцінку наших дописів усім, хто їх читав. На нашому сайті, який, зазвичай, оновлюється щопонеділка можна знайти й інші цікаві теми для обговорення на форумі. А щось цікаве для вас чекайте у п’ятницю.

 

вуйку...
Якщо якась "нєхороший человек" доторкнеться до моєї сім"ї, його бебехи будуть відшкробувати з оточуючих предметів... Яка б кара його не торкнулась... (виняток - його довічне...) Щоб не мене від нього, а його від мене...

 

В школі всім дітям однаково пояснюють що добре що погано, якщо в когось з народження клепка десь не туди зайшла, то суспільство йому нічим не винувате.
Погоджуюсь "благородної" смерті небуває, проте та людина на життя не заслуговує. Неодноразово за вбивство довічне не дають, мовчу вже про грабіжки, гвалтування, жорстокі побої, воно відсидить і знову за старе і знову страждають невинні люди, тому один жорстокий крок проти морального виродка забезпечить безпеку н-ної кількості невинних громадян.

 

Не можна. Вони його вбють, а потім їх може совість теж мучити за вбивство.
А знаєте чому коли людей розстрілювали то стріляло одразу кілька людей?
Томуто і тут так робити треба. Якшо вже смерть - то не родичам загиблого віддавати, а по старінкє - каменями закидати цілою толпою.

Хех. Так споконвіку повелося шо людина людині вовк. Як колись були війни так і зараз. Як колись сильніші (а тим паче зі зброєю в руках) вбивали, грабували, гвалтували - так і досі. Таке людство. Є люди мирні, а є люди жорстокі. Причому і ті і ті потрібні бо коли діло доходить до необхідності захищатися - то самими пацифістами нічо не зробиш. Для того існують закони і заповіді шоб жорстокість не вилазила там де не можна.

Отожбо. Навіть маніяки бояться смерті. І розуміння того шо його не вбють, а просто посадять і є тою першопричиною росту насилля.

 

Лінчування на площах міста,як в середні віки!Знаю звучить трохи не цивілізовано,але шо поробиш,я вже десь писав,наші люди без бука не можуть.Згідний з DIDIO,де гарант того,що йому не навішали чужих злочинів,аби просто прикрити справу.А нігерійці та інші "брати" най сидять дома,або їдуть в Голандію,Британію,США,де їх дуже люблять.