Вам легко переходити на "ти"?

Із цим у мене вічна проблема. Мені страшенно важко перейти на "ти".
От Ромко мені вже вкотре увагу звертає, що домовлялися на "ти", а я не можу.
Левандівка вже звик, що я так не вмію...
Мих он взагалі, вже навіть не питає моєї думки. ) )
А як у вас? Легко переходити на "ти"? А в яких випадках важко? І якщо важко, то що зробити, аби таки змогти говорити на "ти"?

 

В німецькій мові - всі на ти. Особливо незвично, що до набагато старших теж.
На ви хіба до конкретно незнайомих, якесь мінімальне знайомство - вже на ти переходять.
Страші люди, до-речі, якщо ти до них за нашою звичкою на "ви" - ображаються буцім. Самі просять на "ти" перейти.

Сподобався Вам мій допис, Ліля Романова?

 

Мені просто...
Можливо тому,що в родині не було звертання на ви..
Або ти,або в третій особі...
Звичайно,не дозволю собі огульно тикати всім,це неповага..
Але людям.до яких відчуваєш прихильність,навіть якось незручно викати...
То моє ІМХО,звичайно...

 

А могло бути інакше?

Правда, ви ще забули, Тарасе, дописати про себе особисто.

 

В родині завжди звертання до батьків було тільки на "Ви"... Мало того, прийнято було у моїх бабусь і дідів казати "тато пішли, мама зробили", тощо.
А я от ламаю таку сімейну традицію - я вчу свою дитину говорити зі мною на "ти", хочу бути для неї людиною, до якої вона може, без всяких комплексів, звернутися по допомогу в першу чергу.

 

Мені дуже важко переходити на "ти", до всіх малознайомих звертаюсь на "ви".

Потрібне вольове зусилля

 

Гов, гов, гов, попрошу явкі, адреса і паролі не палити!
Люблю працювати но хворимі інкоґніто.
Колись, сто років тому, в мінуту умілєнія і слабості бовкнув вимишлене ім"я - і диви, підхопили і не забули.

А на ти мені в жизні доволі просто. А от на хворимі якось на ви звиклося.
До-речі, хіба до Вас єдиної, Ліля Романова, на "ти", з Вашої легкої руки. До всіх решта - на "ви".

 

То всьо через англійську

 

Не помагає, в мене відчуття, ніби я людину ображаю.

А вона тут до чого?

А яка проблема? Тобі пасує.
Тарас Самойлович.

То все переписка в пп. )

 

А після того, як побачилися?

О, я вже знаю. То в мене ще зі школи і з моєї любові до французької. А потім польська...
Так дико, що тут квебекці постійно "тюкають" (читай "тикають") до всіх.

Удома в мене на "ви" лише до бабусі говорять. До мами і тата ми завжди на "ти" говорили. Мій Дарко теж до всіх на "ти" каже, ще не відчув різниці.

 

там всі на ВИ.....

 

Я її занадто коротко знаю, аби вона на мене так вплинула.

 

А я з Ромком бачилася, а все одно на "ти" перейти не можу.
Такий поважний пан, так файно привітався... А тут якесь дівчисько і на "ти".

 

Мені важко перейти на "ти". До батьків я звертаюся на "ти", а от до бабусі чи дідуся, тільки на "ви". До старших також звертаюсь на "ви". На роботі в мене також всі старші, дехто хоче, щоб на "ти" звертатися, а я ніяк не можу, все "викаю". Дуже важко, бо згадується зразу ж постанова батьків, що до старших, чи не знайомих людей, треба говорити на "ви".

 

Мдяяяя....

 

О!

 

У моїй родині всі один до одного на ти...На роботі (по долгу служби) до мене звераються на Ви, і я відповідно теж до всіх на Ви....А в загальному мені легко перейти на ти,але тільки з дозволу тієї людини...