Улюблені і ненависні літератори

Заявить о своей не любви к Толстому может только глупый и ограниченный человек (с) большинство интеллигентов или большинство мимикрирующих под них=) При чем из них процентов 70 автора читали только из под палки в школе в пересказе или просто смотрели кино=) Есть еще мнение: заявляешь о не любви к классике - пиаришься на теме Ох грусть -тоска

 

Хм..насмілюся висловити думку середньостатистичного люмпена...
Якби в свій час..я не перечитав Драйзера,Цвейга,Бальзака,Мопассана,Діккенса,Стендаля,Гюго...Пруса,Сенкевича...то...зараз би не зміг того читати ні за які шиші...
Ну не лізе і всьо...
Правда,недавно перечитав з задрволенням Вейса "Возвишенное и земное" про Моцарта і Стоуна " Муки и радости" про Мікеланджело...
Захопило.як і колись...

А Толстого люблю...хм..особливо "Гіперболоїд.."

 

Ромочко, я про другого Толстого=) Просто мне не по душе его "моралите", поскольку он заделался проповедником праведной жизни, топая по полям и лугам в подпоясанной рубахе, при этом кушать приходил в усадьбу, а не шалаш под соснами. Если бы не это противоречие, то признала бы его право на духовные трансляции в мир своих выводов, и даже в литературе=) А так читать тошно. Но для многих интеллектуалов "герой настолько свят, что покушаться на него смерти подобно" (с)
А лезть-то в меня лезет.
Диккенс, Бальзак, Мопассан и Драйзер особенно лезут=)

 

Я з Вами повністю згідний... Толстого,котрий Лев,я "нє асіліл" навіть в рамках шкільної програми...безконечне моралізаторство,переливання з пустого в порожнє... Те ж стосується і Достоєвського.... З російської класики люблю Буніна,Тургенєва(хоч той теж трохи моралізатор)...

 

http://forum.lvivport.com/showpost.php?p=536844&postcount=7 Из Достоевского откровенно раздражает только "Бедные люди" за слово "маточка" в обращениях главного героя, хоть в то время оно и было нормальным. А все равно от него какой-то налет не то пошлости, не то жалости. Представляется такой жалкий и трусливый человечешко (такого, правда, и рисовали). А так Ф.М. меня обычно просто пугает=)
Очень люблю Гоголя за мифологичность и Чехова за изумительный язык и великолепную стилистику.

 

Але цо ма пєрнік до вітрака . Та хоть голий, та хоч в ресторан. Лиш би писав гарно.
Але все-одно не люблю.

 

Нє,Достоєвського не сприймаю наніц...особливо через отаких-от "героїв" і їх вічного самокопанія.... Гоголь...хм..для мене радше український класик.... От в Лермонтова є гарні речі(не лише з поезіі) ... З пізніших,поза конкуренцією Булгаков...

 

Даремне

Дуже важливе і корисне у віці від підліткового і до десь 30. Опісля згоден вже пізно. Достоєвский тим і цікавий - самокопанням персонажів. Залучення психолоії в літературу. Опісля Гоголя і деяких раніших (анґлійських і німецьких) новаторів у сучасній літературі.

Сюжети більшості творів Достоєвського, не заперечую є дешевою белетристикою.

 

Лев Толстой дуже не проста людина.
Для мене персонально не є одним із письменників який мені аж так подобається. Але як із всіма літераторами мушу відмітити що всетаки варто судити за кожен твір окремо. "Війна і мир" для мене є твором ґрафа-осла який обївся вівсом. В той же час "Анна Кареніна" є без сумніву одним із найкращих творів російської (хоч і другорядної у світовому значенні) літератури.

 

Из Достоевского,на мой взгляд,достоен внимания только роман "Бесы".Хотя,честно говоря,не читал.Всё никак не соберусь.А , вообще , с преподавателями литературы мне не повезло,да и преподавали её в советское время очень плохо . ИМХО.Особенно убивали сочинения типа "Влияние описания природы Русского Нечерноземья в 3-м томе романа"Война и мир"Л.Толстого на формирование революционного мировозрения молодого В.И.Ульянова"

 

Моя школьная учительница литературы - напрочь коммунистка (идейная в дымину) - любила такие темы (правда Ульянова заменяли на интеллигенцию). А еще тесты: напишите мне слово Бог и я пойму кто вы (типа если с маленькой, то ты еще не потерян окончательно). Правда у нее все и всё всегда читали

Нет, не простой человек. Он, безусловно, талантлив и оставил след в литература глубже траншеи И "Анна Каренина" не просто так себе тётя с мезольянсом (согласна, что много лучше, чем "Война"). Но он прямо как специально портил всё самим собой... Насчет второразрядной не соглашусь, вернее не для всех стран (Россию не считаем). На английскую литературу влияние было мощным (можно опровергнуть). Про графа-осла рассмешили, я такого еще не слышала

В его варианте самокопания "он тем и страшен" (это личное ощущение и к его таланту не имеет отношения)
Не могу в принципе сравнить Гоголя и Достоевского по степени вклада в психологичность. Один синий, другой квадратный. У одного личное подсознание и сатира, у второго преодоление и эксперимент над человеком. Тут Достоевский сильно круче и страшнее многих (ИМХО).

ЗЫ Уважаемый Мих, чем Вас обидела моя первая запись? Просто интересно.

 

Львовский форум - место контрастов

Пробовала читать это произведение, но красота и образность языка от меня ускользает - сидишь и просто занимаешься переводом... Тоже самое с поэзией Франко. Хотя я слышала, что есть переводы на русский, но в сети не нашла.

 

Обожнюю Лесю Українку, Франка і Ліну Костенко... І ще Омара Хайяма.

 

Для мене було відкриттям, що Франка перекладала Ахматова:
http://ocls.kyivlibs.org.ua/ahmatova/perekladi_2/ahmatova_ukr_rus/045.htm
А от щодо Лісової пісні, відомо тільки, що по ній ставлять виставу у МХАТі. Але там, мабуть, крім перекладу, ще й вільна інтерпритація режисера...От подивився б хто, та й нам розказав про враження

По темі: намагаюся знайти в кожному літераторі те, за що його (його твори) можна любити. Хоча, інколи дійсно коробить, коли факти особистого життя різко контрастують з творчістю. Мистецтво має бути відвертим і не терпить кривляння душею. Хай воно буде аморальним чи шукає красу у потворному, але мусить бути щирим. Тому поважаю Булгакова та інших письменників, що попри зовнішній тиск знаходили непрості шляхи донести саме свої почуття і переконання. Гоголя теж люблю, і його болісні сумніви, боротьбу з собою-матеріалістом відображено у його героях, але хто скаже що перемогло у ньому зрештою? Тому поважаю трохи менше. Але люблю. Бо талант.

 

Тоді навіщо порівнюєте?:

Порівнювання не обовязкове.

Хіба на американську і то вплив окремих авторів. Щось не віриться що на Кантербурзькі розповіді (The Canterbury Tales) був "мощньій" вплив російської літератури. Хоч якщо повірити деяким дослідникам в тому що етруски це рускіє то може справді так.

Добре що йому від того ні тепло ні холодно.

 

Мне померещилось или Вы удалили один свой ответ и заменили другим?=) Я не сравнивала, это Вы начали=)

Извините, но глупость написали, честно После выхода "Войны и мира" несколько французских и английских писателей назвали роман гениальным и звучали фразы формата "величайшее из когда-либо написанных произведений" (Голсуорси, например), "величайшее, непревзойденное произведение мировой литературы" и подобные. Некоторые зарубежные писатели заявлял и о своей "толстовской" школе. Я об этом, а Вы о чем? Ну какие этруски? Мне тоже не нравится автор, но это не повод умолять его достоинства и опускать ниже реального уровня.
_________________________________________

У меня последнее время создается впечатление, что мы на форуме не мнениями об искусстве обмениваемся, а тупо стараемся "победить" один другого=) Поскольку у меня нет позыва "выигрывать", то как-то трудно общаться в таком ключе, да и смысла нет... Или это осень так влияет?

 

Достоєвський я б сказав мав більший вплив на інші сучасні літератури, НСД. Але я писав до того що на аґлійську літературу як таку вплив російської літератури був дуже пізній і ніяким чином не був вирішальним у встановленні такої а от навиворіт дуже може хоч теж не аж стільки. Анґлійська література старша від російської....

Можливо і осінь. )) Згоден краще не продовжувати.

 

Хм... От по темі... В Джека Лондона,найулюбленішим персонажом є достославний Мартін Іден...ну,ще,мабуть Вовк Ларсен...незважаючи на те,що Д.Лондон є ніцшеансем і всюди протягує образ надлюдини...оці двоє вражають своєю трагічною долею... Образ так званої надлюдини мені чомусь викликає внутрішній спротив...мабуть тому,що я твердо переконаний - на будь-яку "надлюдину" десь чатує пастка,з якої вона(надлюдина) не вирветься...про це я говорив у гілці про долю і вибір...

 

В таком варианте изложения, безусловно, согласна

Ромко, а у Вас есть любимые "позитивные" писатели и поэты, чьи персонажи обладают счастливой судьбой? Может быть, герои сказок?