Україну штовхають до сербсько-хорватського варіанту розвитку подій

Безвідповідальні політики активно знищують усі можливості для примирення та консенсусу всередині країни. Історичну пам’ять використовують для розколу суспільства й мобілізації електорату через загострення конфронтації. Це штовхає Україну до найгіршого сценарію розвитку, подібного до югославського. Так оцінює ситуацію в Україні відомий історик, активний провідник руху українського-польського примирення Ярослав Грицак.

– Яким фактором – позитивним чи негативним – є історична пам’ять, з огляду на специфіку сучасної ситуації в Україні?

Всі можливості, які дає наше минуле для розумного примирення, активно винищує наша влада і частина опозиції. Робиться все, щоб довести суспільство до стану конфронтації
– Це дуже тяжке питання. На нього відповідати з кожним роком стає все тяжче і тяжче, тому що нас заганяють в такий глухий кут, що скоро це питання взагалі не буде мати жодного значення. Тобто всі можливості, які дає наше минуле для розумного примирення, для створення консенсусу не просто марнуються – їх активно винищує наша влада зараз, а також і частина опозиції. Тобто робиться все, щоб довести суспільство до стану конфронтації. А коли доходить до стану конфронтації в теперішньому, тоді історія вже не має значення. Кожен знайде собі аргументи «за» і «проти».

Насправді має сенс не те минуле, яке справді було, а те, як ми думаємо про минуле, бо від того, як ми думаємо про минуле, дуже залежить наше майбутнє. І зараз йдеться до того, що нам пропонують такий варіант минулого, який не дає Україні можливостей для розвитку, а тільки провокує постійні тяганини, сварки, шарпанини й конфлікти.

Є така дуже проста формула – так зване «подолання історії». Суспільства, подібні до України, що перебували в стані затяжної кризи й виходили з авторитаризму, обов’язково мусили долати свою історію. Долати історію – це не означає її переписувати, замовчуючи щось, просто зробити новий спосіб думання про цю історію і щоб суспільство це прийняло. І без цього неможливим є будь-який спосіб змін.

Так було у повоєнній Німеччині, в Іспанії після Франко. Це ті випадки, які є успішні. Неуспішні випадки – це Югославія. І, власне, головне питання зараз – який варіант оберемо ми?

Дуже боюся, що нас свідомо штовхають до сценарію югославського. Умовно кажучи, «дві України». Вони весь час з’являються під час президентських і парламентських виборів
Я дуже боюся, і цей страх збільшується, що нас свідомо зараз відводять від успішного німецько-іспанського шляху й все більше штовхають до сценарію югославського. І це не слова! У нас все більше створюється конфронтаційний дискурс і в нас все більше створюється ситуація, коли «один проти одного». У нас є так звані взаємовиключні дискурси. Умовно кажучи, «дві України». Вони весь час з’являються під час президентських і парламентських виборів. Тепер же ці «дві України» починають існувати між виборами через маніпуляцію такими речами, як мовне питання, як історія тощо. Це означає, що ці України починають костеніти. Вони не були такі. Вони були радше «амебними».

Завше питають: скільки Україн? Я кажу: є стільки Україн, скільки ми хочемо. Бо, звичайно, є одна Україна, яка є на карті світу, яка є відносно стабільна, що дуже треба цінувати. Але є спеціальна політика, яка оформляє політичну дискусію й політичну боротьбу у такий спосіб, що є, мовляв, дві України. І це вся наша політика останніх, може, 10 років! Вона веде тенденцію до творення тих двох Україн, вона призводить до костеніння м’яких, аморфних і невиразних відмінностей. А це означає можливість сербсько-хорватського варіанту.

повністю

 

Справжня незалежність України буде у двох випадках
1. Розвал Росії
2. Очищення суспільства кровю.
Існує такий принцип - не буває так погано щоб не вийшло на краше

 

Я приєднусь однозначно.

---------- Додано в 21:30 ---------- Попередній допис був написаний в 21:28 ----------

Дійсно, ми на них схожі. Такі самі голодранці і розбійники все життя. Взагалі у слов'ян ніколи не було золотого віку. В росіян був, це підтверджує теорію що вони не слов'яни.

 

Таких як Кум і Джек. Тільки дурням кортить потицькати у кнопки електроспуску...

 

Головна теза Конституції України в розумiннi нацюка -
"У всьому винні москалі"

---------- Додано в 08:52 ---------- Попередній допис був написаний в 08:49 ----------

Хотелось бы узнать больше о сих храбрых воинах - в каких войсках служить изволили, в каких чинах? Или - по нацюковскому обычаю - службу по защите Родины препочитали проходить заочно?

 

А почему раздел не по чешско-словацкому сценарию?

 

Москалів! Кого ж ще?

На кшталт:
1. У всьому винні москалі!
2. Якщо Вам здається, що можуть бути винні і не москалі, то див. пункт перший!

 

Ну и где в чешско-словацком варианте второй пункт?
Отож.

 

Раджу пану почитати цікаву статтю про Польщу, якщо вже Росію шановний пан і не вважає за Слов'янську країну, то Польщу неслов'янською назвати ну ніяк не можна!
Ззідти:

Посполитая далеко ушла от той республики, которая сложилась в XV в. Это было время становления Речи Посполитой как общности, уникальной по своему характеру не только для западнохристианского мира, но и для всей Европы. Период 1500—1600 гг. получил название золотого века, что подчеркивает силу и величие Речи Посполитой, акцентирует значимость происшедших перемен. Само это название — «золотой век» — подтверждает, что именно в последующие столетия наступила для государства эпоха декаданса и упадка. Это, однако, не означает, что XVI в. дал Польше возможности, которыми она не сумела воспользоваться: Речь Посполитая обрела силу, в полной мере использовав преимущества новой экономической ситуации; шляхта создала самобытную форму государственного устройства, в рамках которой могла в полной мере реализовать свои устремления. А началось все с польского гуманизма, с привнесения на польскую почву западной системы ценностей. И собственная — шляхетская и польская — ренессансная культура формировалась в процессе приспособления западных гуманистических идей к специфически польским условиям.

 

От цікава вижимка з російської версії Всесвітньої історії

Це прямий доказ того як росіяни крадуть чужу історію. Бо яке відношення має Московське царство до князівства Київська Русь

 

І тільки на підставі цього Вам кортить влаштувати громадянську війну?

 

Украинский вариант Всисуалия Лоханкина -



"устроителя" гражданской войны....

 

Как правило такие "бойцы" понятия не имеют, что такое электроспуск и каковы последствия действия какого-нибудь там НСВТ, укомплектованного ПАБ2А. У них виртуальные понятия о жизни и смерти. Как в компьютерной игре. Наверное именно по-этому они так легко публикуют лозунги о "крови".

Московское царство возникло путем объединения РУССКИХ земель. В кои без сомнения входило и Киевское княжество. И самое для вас неожиданно-страшное - и Галицко-Волынское княжество тоже.

Галицко - Волынское княжество

Волынская, Тернопольская, Хмельницкая, Винницкая области Украины и район Перемышля в Польше (Волынская земля). Черновицкая, Львовская, Ивано-Франковская области Украины (Галицкая земля). Столицы - Владимир Волынский и Галич Южный (Русский)http://www.hrono.ru/land/russ/rspknx.php

Или по-вашему киевские князья считали себя не РУССКИМИ князьями? Или кто-то из них называл себя князем "древних укров"? Или у вас другая история? Дайте почитать.

 

несмотря на то, что автор не в состоянии понять глубину собственной мысли, я с ним согласен. Гражданская война - это один из вариантов выхода из тупика. И я не один раз это тут писал.

 

Ще один мегачекіст-вундеркіндер.

Московський улус ви хотіли сказати?

---------- Додано в 23:20 ---------- Попередній допис був написаний в 23:19 ----------

Чорт, всіх з бану повипускали. А ви в состояніі осмисліть действия какого-нибудь там НСВТ, укомплектованного ПАБ2А?

 

Война, это само по себе - тупик.
И никаких выходов война не дает. Война убивает. Любая война кончается миром. И именно мир, это выход из военного тупика. А гражданская война, наиболее бессмысленный тупик из политических тупиков.

 

ну мир после гражданской войны - это выход из тупика, если такая формулировка вам больше по душе.

---------- Додано в 23:30 ---------- Попередній допис був написаний в 23:28 ----------

Мой наивный друг, я в принципе могу гараздо больше, чем вы осмыслить

 

Ну осмислюйте. Ще Гендальфа з собою в парилку забирайте.

 

Історики думають інакше