Українська мова зникне через сто років?

«Українська мова зникне через сто років»

За даними ЮНЕСКО, щороку на півсотні мов на планеті меншає. І темпи зростають. Вчені б’ють на сполох і створюють Червону лінгвістичну книгу. Але, на відміну від Червоної книги тварин, коли зникаючі види, занесені в неї, штучно підтримують і зберігають у заповідниках, з мовами так не вчиниш. Люди самі перестають говорити ними, і вченим залишається максимум складати словники і класти їх на полицю, наче надмогильні плити. Без надії на ексгумацію. Чому ж таке відбувається? І чи треба протистояти цьому процесу?

Наш світ, якщо подивитися в історичному аспекті, тяжіє, з одного боку, до розмаїття, де кожна людина — неповторна особистість, а з другого — до уніфікації. Так, ми прагнемо мати автомобілі всіляких марок і технічних характеристик, з індивідуальним, ні на чий не схожим дизайном, і пишаємося, що відрізняємося від інших. Але паливо має залишатися спільним, відповідати одним стандартам. Захочеш виділитися — ніде не заправишся. Зростає незліченна кількість побутових приладів, але ми знаємо, що хоч би якими різними вони були: фен для волосся, машинка для стрижки собак або кавоварка — напругу вони зобов’язані використовувати тільки 220 вольт.

Мова — це те саме паливо, та ж енергія, необхідна для спілкування людей. А різноманітність мов створює дедалі очевиднішу незручність, заважає бізнесу, ускладнює політику. І не виручать тут посередники-перекладачі, живі або програмні, які можуть легко фразу: «Я пригощу вас «Вiспою», перекласти як: «Я заражу вас віспою».І для мене дикими здаються слова одного українського політика, який висловив надію на те, що настане скоро час, коли наш Президент їхатиме на переговори в Москву зі своїм перекладачем. Я не бажаю Україні подібного «щастя». Щастя — це коли тебе все-таки розуміють.

Світ приречений на об’єднання. У цьому сенсі навіть мас-культура, яку чимало людей критикують, з’явилася неспроста — вона виконує колосальну консолідуючу роль. Людство дедалі більше стає єдиним організмом. У нас у всіх уже є блискавичний зв’язок практично з будь-якою людиною на будь-якому материку. Мова, хоч як банально це звучить, — це насамперед засіб спілкування, й у ситуації, коли треба швидко й правильно зрозуміти одне одного, «випендрюватися», що в тебе своя мова, значить, прирікати себе на ізоляцію й труднощі.

Ми все більше потрібні одне одному й залежимо одне від одного, й інтернетівські форуми як мозкові атаки для вирішенням всіляких проблем стають нормою, й недалеко той час, коли на викрик однієї людини обертатиметься вся планета. По суті, цей час уже настав. Відомі випадки, коли лікарі під час операції, зіткнувшись з нештатною для них ситуацією, зверталися через всесвітню павутину до всього людства й отримували-таки необхідну підказку від незнайомого фахівця й рятували життя пацієнту.

Звісно, шкода вмираючих мов. Я люблю українську мову не менше за її носіїв. Я люблю неповторний український гумор, я виховувався на українській літературі так само, як і на російській. Мені дорогі українські пісні. Я зі смутком і з розумінням дивлюся на судорожні потуги тих, хто намагається зберегти цю мову, захистити її від трьох-чотирьох лінгвістичних велетнів, що насуваються. Вони живуть у минулому і в своїх ілюзіях. Вони стараються утримати те, що їм не належить. Врятувати від зникнення те, що наші внуки самі викинуть через непотрібність. Мені це боляче, так само, як і їм, але майбутнє невблаганне. Хіба ви не знаєте, що все рано чи пізно вмирає? В історії це було не раз. Зовсім недавно ще жителі сіл із жахом дивилися, як на них насуваються міста і йдуть під знос їхні хати, їхній побут і їхнє минуле. Вони щосили опиралися, а їхні діти вже сприймали все це байдуже, а внуки й зовсім глузували зі старих, які відстали від життя.

Кажуть, зберегти мову — зберегти культуру. Скільки сил було витрачено в минулому й позаминулому століттях, аби зберегти незайману чистоту мови. І що з того? Нині вона наполовину складається із запозичень. І це, я думаю, нормально. Спробували б ми поговорити зараз мовою двохсотрічної давності. То за збереження якої мови треба боротися? Яка зараз? Яка була сто років тому? Тисячу? Так нащадки й питати нас не будуть! Річ у тім, що зміни в мовах відображають зміни в нашій культурі. Ми самі кардинально міняємося. Мова ж вторинна. Вона служить людям, а не навпаки. То чи варто з неї робити культ?

Стародавня людина навчилася говорити, щоб легше було разом полювати, будувати житло, передавати досвід дітям, протистояти стихійним лихам, одним словом, щоб вижити. Ось первинне значення мови, яке ми на тривалий час забули. Але тепер, коли ця ж проблема виживання постала вже перед усім людством, коли зовнішні й внутрішні загрози набувають планетарного масштабу, коли зброя знищення от-от досягне такого рівня, що будь-яка людина зможе за власним бажанням спричинити загибель усієї цивілізації, питання взаєморозуміння кожного з кожним не здадуться пустим звуком. Дев’яносто дев’ять відсотків бід на Землі відбуваються через те, що ми одне одного не розуміємо або розуміємо неточно.

Тому, може, і вмирають мови. Людство скидає їх, як дерева скидають листя, щоб перейти в нову якість і пережити сувору зиму. Тож чи варто їх штучно прив’язувати?
(с)Ігор Судак


Статта давня, але досить актуальна http://dialogs.org.ua/issue_full.php?m_id=2676

---------- Додано в 15:18 ---------- Попередній допис був написаний в 14:57 ----------

Тепер з особистого.
Я проживаю в російськомовному місті. В сім"ї ми спілкуємось українською мовою (суржиком), на вулиці та роботі російською. Дитина ходить до української школи. І так складається, що моїй дитині більш зручніше спілкуватися російською мовою.
На мої питання "чому ти частіше говориш російською", вона відповідає "мені так зручніше". Я інколи з неї глузую в жартівливій формі що вона "москалька". Їй це не подобається. Але я прекрасно розумію, що це може принести тільки до психологічної шкоди дитині. Тому цим не зловживаю.
Тобто якби мені не хотілось, я свідомо допускаю, що моя дитина в подальшому житті можливо буде російськомовною. Здавалося б дивина, в україномовних батьків росте російськомовна дитина.
Звичайно, коли вона тривалий час перебуває у бабусь, то вона переходить на суржик. І ще що помітив, що дитина якщо говорить українською, то говорить правильно, а не суржиком. Тобто вона чітко відокремлює російську і українську мову, а не так як її батьки. Але все ж таки надає перевагу саме російській мові.

До чого це я? Те що написано в статті, що я навів вище зовсім не абсурдність, а об’єктивна реальність якої не минути. Нехай більше ніж сто (це я надіюсь), але це неминуче.
На прикладі своєї дитини я хочу показати, що люди по своїй природі користуються не тим що нібито "правильно" (так ми учимо дитину як батьки), а тим що її зручніше.

Зверніть увагу на наших виконавців. Майже всі починали свій шлях на сцені з україномовної пісні (як приклад, Ані Лорак, Таїсія Повалій, Ірина Білик і т. д.). Зараз їх репертуар в основному російськомовний. Чому? Зовсім не тому, що вони зрадники, або ще хто. Тому що російськомовна музина більш комерційна і охоплює більший ринок споживачів. Нехай навіть не справедливо це "ринок" розвивався під дією російської імперії чи радянського союзу, але цей ринок існує і це об’єктивна реальність.

Поки україномовна продукція не буде комерційною, до поки будуть втрати.

Жорстокий світ. Але він такий є.

 

Я мушу констатувати що російська мова теж зникне, хоча протримається на десятиліття довше української.

 

сомневаюсь, русскоязычных в сотни раз больше нежели украиноязычных, в сотни ...

 

Не зникне!
Подивіться на країни Балтії.
Колись ходив такий сумний анекдот: "В усіх портах світу можна зустріти принаймні одного естонця. І в Талліннському також ... одного".
За рахунок розумної державної програми естонській мові вже не загрожує знищення. Як і латвійській. Ну а в Литві завжди литовська домінувала.

І Україні носії "рідної" (не вивченої) української мови вже ніколи не стануть "мімікрувати", переїхавши до мегаполісу.
А це було однією із загроз мові. Тепер володіти українською - престижно. І це радує.

 

Привіт Богун!
Вирішив мене таким чином заспокоїти?
Дякую!

п.с. вуз вже закінчив?

 

Буде вєлікій китайський суржік....
З тюркськими мєждомєтіями...

 

Дай Бог! Нинішня політика приводить тільки до втрат на цьому "полі" (з власних спостережень).

---------- Додано в 15:52 ---------- Попередній допис був написаний в 15:51 ----------

Зараз нам це здається смішним , а як буде насправді побачимо, звичайно на скільки зможемо

 

Сподіваюся деякі з україномовних 100 років проживуть.
Вірші гарні мовою написані , їх будуть читати. Нехай не всі.
Англійці теж балакаяють -школярі Шекспіра не розуміють, потріба перекладу.

 

період часу умовний, і сам термін "смерть мови" відносний. Караїми як нащатки харар були могутнім народом, а зараз нароховується всього близько 2000 носіїв караїмської мови.
Сам процес лякає в певній мірі.

 

Наприкінці 80-х мені присилали російськомовний дурнал "Радуга / Vikerkaar", що видавався в Естонії. Там багато уваги приділялося мовній проблемі.
І на аргументи "опонентів" - мовляв, скільки там носіїв мови залишилося; і що естонців треба прописувати за "російським стандартом" (прізвище, ім"я, по-батькові. що для них дико) - наводився такий приклад:
"Ось Росія візьме та з якихось причин об"єднається з Китаєм. І з "поваги" до домінуючої кількості населення змусять росіян писатися трьома односкладовими іменами - як вам, панове росіяни, це сподобається?"

До речі, в тому журналі з номера в номер подавалися основи естонської мови. Незвична для нас мова, але вивчити можна.
І наводилося інтерв"ю з етнічним росіянином, якого обрали на якийсь пост в мерії. Говорить - спочатку естонська мова була для нього "незрозумілим шумом". І на прийомах громадян він працювава завжди з секретаркою-естонкою, яка перекладала скарги, звернення громадян. "Пробило" того дядечка, пішов на курси. І через рік вже міг в певній мірі розуміти відвідувачів. Бо інакше - каже - конфіденційність порушувалася та елементарні етичні норми.

А тепер - прикол:

відомий письменник Сергей Довлатов багато років працював журналістом в Естонії. І вів рубрику для дітей під назвою "Лицом к Эстонии".
Одного разу опублікував віршик з ілюстраціями (ліс, дітки, ведмежа):
"На опушке в день ненастный
Повстречали зверя.
Мы ему сказали "Здравствуй!" -
Зверь ответил "Тере!"

І потім Довлатову довго ставили клізми і в редакції, і в ідеологічному відділі. При тому що він реально поважав естонців і дружив з ними.

 

Ось ще інформація для роздумів:

За даними ЮНЕСКО, в Україні налічується п'ятнадцять мов, над якими нависла загроза зникнення. Серед них - караїмська, кримськотатарська, урумська, русинська.

Серед причин зникнення мов експерти ЮНЕСКО називають війни, депортації, міграцію та мовне змішання. Крім того, сучасні технології сприяють посиленому домінування окремих великих мов - наприклад, англійської.

У цілому ж на планеті найбільше зосередження мов, які вже незабаром можуть зникнути, спостерігається в Північній і Південній Америці, Південно-Східної Азії, Океанії та Африці.

Нагадаємо, 21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови, передає Німецька хвиля.


Правда я намагався їх порахувати, не можу зрозуміти що за мови.
У мене виходить наступне
1. караїмська,
2. кримскотатарська,(тут щось не зрозуміло, згідно статистичних даних кількість кримських татар з кожним роком в Криму збільшується, але чомусь в статті наведена саме ця мова)
3. урумська,
4. русинська (хоча діалект, але наведений в статті),
5. кримчакська,
6. сэрвська,
7. гуцульська (діалект),
8. лемківська (діалект),
9. бойківська (діалект),
10. понтійська,
11. орокська,
12. тутейшська (наскільки мені відомо вже мертвий діалект),
13. литвинська(???) (чи існує такий діалект?),
14. буджакська,
15. гагаузська (???)(хотя Гагаузія в Молдові)???
ще
16. румейська

Так напевне?
http://ru.wikipedia....%B8%D0%BD%D1%8B

на скільки я розумію діалекти 7-9 значно не відрізняється. Не зрозуміло що має на увазі ЮНЕСКО?

---------- Додано в 16:32 ---------- Попередній допис був написаний в 16:27 ----------

Мені здається що ми не розуміємо один одного в певні мірі.
Я тільки за розвиток рідної мови, але темпи глобалізації прискорють неприємний момент

 

Часто скачую своїй дитині мультфільми, що приємно здивувало - так це якість українського перекладу, наприклад, на торентс.ру Тачки з українським перекладом користувалися шаленою популярністю, також водила малу на "Принцесу та жабу", а потім знайшла російськомовний ріп у мережі, наша озвучка все-таки краща. Можуть же, як захочуть!

 

Ну... коли тільки намагалися навчити перші комп"ютери "людській мові", то лінгвісти всього світу визнали "ідеальною" мовою ... вірменську! Як мову, яка має чіткий набір правил і мінімум винятків. Скільки тисячоліть вона існує і не зникає!
Глобалізація - глобалізацією, але ж ... ми не переходимо на трансліт?

 

Мені теж український переклад більше подобається.
Хоча помітив характерну річ. На якій мові перший раз дивишся будь що, той варіант в подальшому здається кращим. Чому так?

 

Не знаю, я перші Тачки дивилася російською, якесь воно було ніяке, потім треба було щось скачати з торентів для рейтингу, побачила, що такий ажіотаж довкола того мультфільму з українським перекладом, здерла собі, сподобалось.

 

По-перше, Ваші аргументи були б правильними якби дитині було б хоча років з 12. Поки 6.
По-друге наш суржик мабуть таки ближче до літературної мови ніж той же галичанський (про закарпатський взагалі мовчу). В Україні тільки 4% говорять вдома літературною мовою.

Пояснення досить просте, вона більшість свого часу проводить саме в російськомовному середовищі (хоча теж під сумнівом. Друзі всі її російськомовні - можливо це).
Хотілося від когось ще прочитати думку з цього приводу.

 

Ні, лише 3 курс, зараз у витоків (фактично засновник) місцевого осередку громадської молодіжної організації.

---------- Додано в 17:47 ---------- Попередній допис був написаний в 17:42 ----------

Видно, ви рахувати не вмієте, україномовних приблизно 30 млн. (я взяв найгірші показники (половина України), мінімальні + діаспора), російськомовних я взяв максимально, приблизно 200 млн. (Росія, Білорусь, половина України (хоча спірне питання) і діаспора) приблизно 6 - 7 разів, а не які сотні. Ви рахувати не вмієте...

Прошу не плутати з носіями мови.

І це у найкращому випадку...

Майбутнє за іспанською, мандаринським діалектом китайської та англійською.

 

Молодець, вітаю! Можливо в майбутньому будеш великим політиком.
Напиши на особисту скриньку що за організація

 

Не знаю, життя покаже, хоча політика - це дуже брудна справа, але в ній можна дуже легко загратися, це досить цікава гра, захоплююча.

---------- Додано в 18:07 ---------- Попередній допис був написаний в 17:57 ----------

Літературна мову мають знати, але в кожному регіоні мають бути діалекти на яких накладається літературна мова.

Просто в Україні довгий час на діалекти накладалася російська літературна мова, це і є суржик, тобто початковий суржик.

Бабці в селах кажуть "іскуственнє оплодотворенія", бо знала цей термін українською літературною "штучне запліднення", а саме з російської використали.

Почитайте про Ваш діалект, а також ваш суржик, в якому в основі діалект, повільно та поступово очищайте.

Це вийде не "галицький" варіант української чистої мови на яку наклався їхніх діалект, а саме ваш варіант української, який буду таким же правильним, як і галицький