Українська література та ім'я Бога

Не багатьом відомо, що імя Бога Єгови використовувалось у творчості класиками української літератури.
ІВАН ЯКОВИЧ ФРАНКО (1856 - 1916) - УКРАЇНСЬКИЙ ПИСЬМЕННИК, ПОЕТ, белетриста, вчений, публіцист І ДІЯЧ РЕВОЛЮЦІЙНОГО СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РУХУ В ГАЛИЧИНІ (Австро-Угорської імперії).

ОДИН ІЗ ІНІЦІАТОРІВ ПІДСТАВИ Русько-українська радикальна ПАРТІЇ, що діяли на території АВСТРІЇ. У ЧЕСТЬ ФРАНКО МІСТО Станіслава перейменованої в ІВАНО-ФРАНКІВСЬК.

ПОЕМА МОЙСЕЙ ІІ ГЛАВА (1905)
І на поклик його у похід:
«Наші коні не куті».
На обіцянки слави й побід:
«Там войовники люті».

На принади нової землі:
«Нам і тут непогано».
А на згадку про божий наказ:
«Замовчи ти, помано!»

Та коли загрозив їм пророк
Новим гнівом Єгови,
То йому заказав Авірон
Богохульні промови.
* * *
Він іде на широкий майдан,
Де намет заповіту
Простяга свої штири роги
В штири сторони світу.

В тім наметі є скриня важка,
Вся укована з міди
В ній Єгови накази лежать

З 4 ГЛАВИ
Из IV главы
Вчора ви сприсяглися свій слух
Затикать на промови,
Не мої, не тих глиняних уст,
А самого Єгови.
* * *
Вчора ви прокляли всякий бунт —
І кляли його всує,
Бо напроти тих глупих проклять
Ваше серце бунтує.

Бо в те серце Єгова вложив,
Наче квас в прісне тісто,
Творчі сили, — ті гнатимуть вас
У призначене місто.
* * *
Тим-то буду до вас говорить
Не від себе, а владно,
Щоб ви знали, що з богом на прк
Виступать непорадно.

Бо Єгови натягнений лук,
І тятива нап'ята,
І наложена стрілка на ній —
І то ви є стріла та.

Из V глави
Зареклися ви слухати слів
Про Єговину ласку,
Тож, мов дітям безумним, я вам
Розповім одну казку.
* * *
з XV глави
Від такої молитви тремтять
Землянії основи,
Тають скелі, як віск, і дрижить
Трон предвічний Єгови.
Трон предвічний Єгови.

Щоб за впертість на тобі однім
Не зламав свого слова!"

Леся Українка також використовувала ім'я

„Прокляття Рахілі”
Ягве, страшний Ягве! Таємний Елогім!
Адонаї-Шаддаї, грізний Боже!
До тебе я за помстою вдаюсь,
Тобі я, тінь ображена молюсь!

„Якби я знав, що їм нема рятунку...”
Не дивно, що з нащадками такими
не може бути вже Єгова в спілці,
як був з їх славним прадідом колись.

 

Леся Українка поема Самсон.
Взяли Самсона руки непоборні. Вона веде його з собою у палати, Провадить щиру, любую розмову; Що перемогу славную волів послати, Вона уголос вихваля Єгову.

 

Осєчка, знову мимо. Франко не був ревнивим християнином.

 

Ось так завжди. Якщо людина виходить за рамки розуміння Миха, вона відступник, або вього лиш - не ревний християнин. Так і хочеться, якщо не бути вищим від когось, то цю людину опустити нище від себе. Мих, вам би хоч прочитати за своє життя те, що Франко написав

---------- Додано в 09:24 ---------- Попередній допис був написаний в 09:16 ----------

Мирослав Михайлович Скорик та Богдан Стельмах на сцені Львівського оперного театру також вжили ім'я Єгови у своєму творі по мотивам поеми Мойсей. Хто знає про це?

 

І що з того? Єговістами вони не були

---------- Додано в 09:31 ---------- Попередній допис був написаний в 09:29 ----------

Більш того, активно виступав за відокремлення релігії від школи

 

"...Вчитуючи ся пильно в ті „сьвяті" жидівські книги, люди побачили далї між ними численні суперечности. В одній книзї про якусь річ говорить ся так, а в другій про ту саму річ інакше. Деж властиво та Богом обявлена правда? Що більше, показало ся, що дуже часто в одній і тій самій книзї про одну й ту саму річ на одній сторонї говорить ся так, а на другій інакше. Побільшува ли лихо те жидівські і христіянські богослови, які вже з давен-давна бачили ті суперечности і силкували ся позамазувати та повирівнювати їх. Але що кождий чинив се своїм способом, кождий інакше і кождий жадав для себе віри, то й вийшло замість загальної згоди правдиве замішаннє і суперечки без кінця, а ясности та єдности не було.

Ба, чим далі, тим більші трудности насували ся. Коли почали відкопувати та відчитувати старі державні та релїґійні написи, книги та записки Єгипта, Вавилона, Асирії та инших країв, із якими старі Жиди мали зносини, показало ся, що в жидівських оповіданнях записаних у письмі сьвятому містить ся богато невірного, хибного та зовсїм видуманого; що про найважнїйші події жидівського житя, які буцїм то мало до гори дном не перевертали сусїдних держав, ті держави не лишили нїякої памяти: адже й доси вчені даремно силкують ся у незлїчених єгипетських записках та написах віднайти бодай слїд побуту Жидів у єгипетській неволї та виходу з неї, супроводженого такою масою чудес, губернаторства Йосифового, затоплення Фараона і т. п. І тут мусїло насунути ся питаннє: коли в жидівськім сьвятім письмі обявлена Богом правда, то як міг Бог робити такі помилки...
Іван Франко "Сотворення сьвіта"

 

Я не винуватий, що ви прогулювали уроки української літератури.
Франко не відкидав язичництво. прирівнюючи його до національної спадщини, а Леся Українка... читайте Лісову пісню.

І що з того?

---------- Додано в 22:29 ---------- Попередній допис був написаний в 22:27 ----------

Дуже цінна інформація, претендує на Нобелівську премію.

---------- Додано в 22:34 ---------- Попередній допис був написаний в 22:29 ----------

Ба, чим далі, тим більші трудности насували ся. Коли почали відкопувати та відчитувати старі державні та релїґійні написи, книги та записки Єгипта, Вавилона, Асирії та инших країв, із якими старі Жиди мали зносини, показало ся, що в жидівських оповіданнях записаних у письмі сьвятому містить ся богато невірного, хибного та зовсїм видуманого; що про найважнїйші події жидівського житя, які буцїм то мало до гори дном не перевертали сусїдних держав, ті держави не лишили нїякої памяти: адже й доси вчені даремно силкують ся у незлїчених єгипетських записках та написах віднайти бодай слїд побуту Жидів у єгипетській неволї та виходу з неї, супроводженого такою масою чудес, губернаторства Йосифового, затоплення Фараона і т. п. І тут мусїло насунути ся питаннє: коли в жидівськім сьвятім письмі обявлена Богом правда, то як міг Бог робити такі помилки...
Іван Франко "Сотворення сьвіта" 1918р

А ви читали? Чи СЄ з тим згідні?

 

І не тільки...

В перекладі Петро - скеля (скала), то...

"Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить...

Ні, ми невольники, хоч добровільно взяли
На себе пута. Ми рабами волі стали:
На шляху поступу ми лиш каменярі..."

І.Франко "Каменярі"

 

пердолики запий самогонкою,може зелені чоловічки з"являться

 

Ні, він чекає на воскресіння Лєвашова, його бога...

 

А чітко висловити свою думку можна? а то усе натяки, натяки...

 

І.Франко і його відношення до релігії:

ГІМН (1880р)

Вічний революціонер
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю,—
Він живе, він ще не вмер.
Ні попівськії тортури,
Ні тюремні царські мури,
Ані війська муштровані,
Ні гармати лаштовані,
Ні шпіонське ремесло
В гріб його ще не звело.

Наклад першого львівського видання 1905 року був знищений. Його викупили і спалили. У передмові до видання 1918 року професор Сушко про це повідомляє натяками і досить туманно: "Написана ним (І. Я. Франком. – В. Я.) студія видалася нашим наскрізь склерикалізованим народним провідникам так радикальною, що напечатати її відважився лише "Н. Г. Г." ("Новий громадський голос". – В. Я.), та і він, боячись переслідувань можних міра сего (підкреслення тут і далі мої. – В. Я.) надрукував її окремою книжкою усього ледве в кількох сотнях примірників.

Поява книжечки викликала серед нашого відсталого суспільства велике порушення. Серед попів закипіло, як у гнізді шершенів, а старші наші "інтелігенти" вважали за відповідне заховати про "страшну" книжечку гробову мовчанку – й за всяку ціну не пустити її в руки гімназіальної молодіжі. Вкінці ж – попи упали на "спасенну" гадку збутися "ворога" за одним махом: – "тихесенько, без гомону" вони викупили усе невеличке число надрукованих примірників – й спалили їх... (Та був і замах на Франка. – В. Я.)

В оборону болючо покривдженого письменника не відважився ніхто підняти голосу... І се він відчув незвичайно діймаюче... Зараз після того й попав він в глибоку меланхолію, яка згодом і розвинулась в страшну і невилічену недугу". Отже, Сушко пов'язує початок відомої нам хвороби Франка саме із публікацією "Поеми про сотворенє сьвіта", якось натякаючи, що та хвороба була спровокована ззовні, що параліч рук і провали пам'яті, які ми традиційно пояснюємо перепрацюванням, перевтомою, мають якесь інше походження. Тобто, Франкові померти допомогли, до того ж у тривалих і тяжких муках.
Джерело

 

Отак і будемо скакати від вірша до вірша. То каменяр, то вічний революціонер...
Я не вловив звязку між Петро і Каменяр? Чи може Ви хотіли сказати, що Франко закликав руйнувати релігію, як каменяр скалу?

 

Так, але це моє припущення.

 

А Ви пошукайте звязок масонства Франка з образом Каменяра. Така версія (теж версія) дуже вірогідна

 

Це підтверджує мою версію.

 

Щось Ви джерела вибираєте якісь-такі...
http://chtyvo.org.ua/authors/Chasopys_Ji/N54_Vilni_muliari_Masony/

 

У Ваших джерелах:

Франко наприкінці 70-х років певний час був членом однієї з львівських лож (найімовірніше, «Сарматії», до якої належав і Юліан Романчук, український політичний діяч і віце- спікер Австрійського парламенту). Проте пізніше він захопився соціалістичними ідеями, намагаючись поєднувати діяльність у ложі й соціалістичний світогляд. Це спричинило конфлікт – спершу у ложі (вірш «Сивочолому», присвячений Романчуку – лише далекий відгомін цього конфлікту), а згодом – й у соціалістичному русі в Галичині. 1899 року Франко остаточно розходиться з радикалами на кшталт Павлика й ініціює Національно-демократичну партію, в якій потім упродовж сорока років домінували масони...

...Конфлікт між масонами і православною церквою у Росії сприяв тому, що «хрестовий похід» проти масонства фактично освятив Синод.
Таким чином, масони у Росії були поставлені поза законом – їх оголосили ворогами християн, посібниками юдеїв, людьми, що виступають проти монархії.

 

Тадиційні християни язичество теж не відкидають - купу язичеських обрядів зберегли. І я впевнений, що жебракувати, тобто колядувати на Різдво будуть не язичники і не РУНвірівці, а звчианій греко-католики.


Щодо імені "Єгова", то його вживали люди , які сформували літературну українську мову. Доречі імя "Егова" вживав ще Григорій Сковорода.

Григорій Сковорода

РАЗГОВОР ПЯТИ ПУТНИКОВ О ИСТИННОМ ЩАСТІИ В ЖИЗНИ
[РАЗГОВОР ДРУЖЕСКІЙ О ДУШЕВНОМ МИРЂ]
«Яков. Раз†ты не слыхал никогда, что высочайшее существо свойственнаго себЂ имени не имЂет?
Афанасій. Не имЂет? А что ж за имя ему было у жидов? Какое-то Егова, разумЂеш ли? / 91 /
Яков. Не разумЂю.
Афанасій. Вот то-то оно, что не разумЂеш.»

Тарас Шевченко

Лист до редакції журналу «Русский вестник»:
«…во имя не до конца прогневанного ими Еговы.»
http://www.t-shevchenko.name/uk/Corresp/1858/1858-11...

Перша редакція поеми “Марія”
«…Уквітчай голову дівочу
Лілеями і заспівай,
Поки Едем, твій тихий рай,
Ще не підпалював Єгова 1,
Сердитий іудейський Зевс.»
http://izbornyk.org.ua/shevchenko/shev2168.htm

Саме тому в українську мову увійшла форма вимови тетраграматону, як "Єгова". Франко, щоправда, вживав також і форму "Ягве", але вона так іне прижилась в українській мові.
Щодо світогляду гаданих людей, то немає значення який він у них був, важливо, який внесок вони зробили в розвиток української мови.
Митрополит Іларіон, в миру Іван Огіенко, створив найбільш поширенний зараз переклад українською мовою, вживав у ньому ім я Єгова принаймі 9 разів. Може він був не християнином? Бо ж православні УПЦ МП і РПЦ вважають його розкольником чи навіть сектантом.