Сьогодні вшановували пам"ять жертвам комуністичного режиму. Звичайне село, в 30-кілометровій зоні. Хатки збіднілі, дороги розбиті. Але навіть в цю пору року природа гарна. Все таке мирне і спокійне, навіть і не вірилось, що колись там були такі страшні страти не лише повстанців, а місцевих жителів, яких більшовики рубали на шматки, за те, що вони переховували патріотів. Ще не дійшовши до меморіалу, перше, що мене привернуло увагу - численні прапори Народного Руху, Народної Партії, Свободи, Українських Націоналістів та Гайдомацького руху. Але народу, як мене повідомили ті, хто раніше їздив в Базар, було не багато, проте людей, щоб вшанувати героїв було достатньо. Почалося все з молитви та покладання квітів до кургану. Лунали виступи кількох політиків, серед яких був Іван Заєць (мав приїхати ще Левко Лук"яненко, але натомість народ почув лише його повідомлення, щодо вшанування загинутих патріотів 1923року в Житомирській обл). Всі хто виступав, завершували промову фразою "Слава Україні!". Мій знайомий, який спочатку не відразу збагнув що ж на це казати, під кінець все-таки навчився казати "Героям Слава!" Вшанування закінчилося приблизно через 3 години... Вічним Героям Слава!!! http://photo.unian.net/ukr/keywords/286?fp=32 (фото є на початку 3й сторінки і вкінці 2ї)
Відповідь: Трагедія під Базаром, Житомирська обл. А що ж це за знайомий у Вас такий, що й досі не знає, що потрібно відповідати на слова "Слава Україні!" Те що я напишу зараз може здатися Вам святотатсвом над могилами українських патріотів або дешевою рекламою. Насправді я цього не маю на увазі. Я лишень хочу, щоби українці вчилися на своїх поразках. Отже, коли вивчаєш українську історію, складається враження, що багато української крові, жертв були марними, не дали очікуваного ефекту. Проливалося безліч крові, гинули люди, на Україні було видно тільки страждання, але, на жаль, це не можна було назвати навіть пірровою перемогою. Нам дійсно варто навчитися цінувати людське життя, ставити його на перше місце. Бо саме через це в нас так багато на Україні могил різним героям, саме через це у Чорнобилі на ЧАЕС пожежники гасили пожежу без спецзасобів, у Ожидові без респіраторів, саме через це гинули юнаки у бою під Крутами і тут під Базаром. То ж чи навчив нас цей героїзм цього (можливо, це також дурість. Але героїзм здебільшого якраз і починається там, де звичайна логіка безсила і відчайдушність межує із безумством). Чи не забагато в нас українців могил таких героїв-відчайдух-безумців? Це не заклик до того, щоби їх не шанувати. Це заклик до того, щоби вчилися на помилках минулого та врешті-решт зуміли навчитися досягати важливих національних цілей малою кров'ю. Яскравим прикладом для піжтвердження моєї тези є кількість втрат солдат на фронті під час Другої світової у СРСР та у західних союзників. ШАНУЙМО ГЕРОЇВ, але водночас ШАНУЙМО ЛЮДСЬКЕ ЖИТТЯ.:naci: :naci: :naci:
Відповідь: Трагедія під Базаром, Житомирська обл. Я в школі готувала радіо передачу про базарську трагедію. Я з Житомира. Але мене все одно всі запитували, що то таке сталось і чому ми згадуємо. Букло прикро таке чути
Відповідь: Трагедія під Базаром, Житомирська обл. Вообще-то чекисты провели операцию по дезинформации польского Генштаба, который готовил операции против РСФСР. Поэтому Тютюник попал в ловушку. Насчет жестокости, так еще очень памятны были зверства петлюровцев и поляков. Кстати Тютюник потом еще раз попался на удочку чекистов типа операция "Трест" и потом сотрудничал с Советской властью. Но в 30-х его все равно расстреляли
Відповідь: Трагедія під Базаром, Житомирська обл. Знаєте, мені дуже соромно, але до цієї поїздки в Базар нічого й сама не знала. Хоча подія історично дуже вагома. А коли своїм знайомим казала, що їду в Базар, вони питали: "На Петрівку?"...Сумно. "Свого й знать-не знаємо"
Відповідь: Трагедія під Базаром, Житомирська обл. так то громадянська війна називаеться... зразу видно, людина лише чула, що то таке.
