Традиційність чи "традиційність"?

Вітаю шановних форумчан!
Я тут вештався по Гуглу, на вас натрапив. Почитав, як представниці прекрасної статі скубуться, і відчув подих рідного дому, душевний комфорт.
Вирішив зупинитися, пожити трохи з вами.
Про себе
Віровизнання: християнин
Деномінація: греко-католик
Гілка: традиціоналіст

 

_____________________

Трішки не вірне припущення, як на мою думку. Не Великий Мозок перебуває у Всесвіті, а навпаки: Всесвіт - у Великому Мозку. Якщо саме так уявляти собі Всевишнього.
Стосовно 9 і 40 днів напишу в темі.

 

А взагалі скільки гілок мають греко-католики? І ще десь чув, що греко-католики Закарпаття - це не УГКЦ...

 

Прикольне у вас відчуття комфорту

 

Греко-католики мають дві гілки або два напрями – традиційний і восточницький. Перші дотримуються передвоєнних обрядових традицій, а другі займаються адаптацією греко-католицького обряду до обрядовості московського патріархату. Сама ж віра, у перших і других, – одна, принаймні поки що. Хоча у таборі восточників таки спостерігаються тенденції ототожнити католицький «Символ віри» з православним прочитанням.

Еге ж. Що є, то є.

 

Є 22 Східні Католицькі Церкви. Знаєте їх, чи треба написати?

Я так розумію, що "Інсрукцію застосування літургійних приписів ККСЦ" ви не читали.

 

Якшо різниця тільки в обряді – то нема сенсу ділитися на гілки – обряди вони міняються з часом, і в Московському Патріархаті, і в РКЦ, а отже і в греко-католиків.

 

Там має місце непослух верховному архиєпископові, а не лише різниця в обрядах. Хоча, я би назвала простіше, ніж то шановний Робін написав, одні латинізовані по зав'язку, а інші тої латинізації позбуваються.

 

Поспішний висновок. Різні інструкції читав, з цікавості, навіть і ЦК КПРС. Зокрема, про організацію і проведення львівського псевдо-собору з метою «приєднання УГКЦ до ісконно правдивого московського патріархату».

Якщо суть – у простоті, то можна ще доступніше: одні шанують традицію предків, а інші продають її за полумисок чечевиці.

До чого тут непослух? Одна із притаманних рис Христової, Католицької Церкви – єдність у багатоманітності. І якщо верховний архиєпископ цього не розуміє, це його проблема, а не мирян. Архиєпископи міняються, традиція залишається.

 

Нажаль, такі розбіжності є. Їх можна поділити на дві категорії – догматичні (віровизнання) і церковно-структурні. Згадаю про головніші.

І. Догматичні розбіжності
1. Вчення про походження Святого Духа.
Католики вірять, що Святий дух походить від Бога-Отця і Бога-Сина, а православні – від Бога-Отця або від Бога-Отця через Бога-Сина.
2. Католики вважають, що існує Чистилище, а православні цього не сприймають, принаймні у католицькому трактуванні.
3. Католики вірять, що Богородиця була Непорочно Зачата, аби могла народити другу Особу Пресвятої Трійці – Ісуса Христа. Православні вважають Богородицю звичайною жінкою, з первородним гріхом.

ІІ. Церковно-структуральні розбіжності
1. Православні не сприймають першенство Папи Римського у Церкві.
2. Православні не сприймають непогрішність Папи Римського у питаннях віри.
3. Православні осуджують індульгенції (відпущення гріхів) Католицької Церкви.
4. Православні осуджують целібат (неодружений стан) католицького духовенства.

Ці розбіжності не настільки складні, аби їх неможливо було вирішити. Однак, схоже на те, ієрархи Церков цього робити не прагнуть. Мабуть, їм комфортніше перебувати у стані роз’єднання.

 

Якби все було так просто, Божому Синові не було б потреби народжуватися на земній юдолі та йти на Голгофу.

 

Читаючи Біблію. Що таке Бог? Бог - це Любов. А вона у всьому світі одна. А ускладнювати можна до безкінечності. Так і до заблудитись недалеко.

 

Цілком вірно. А проте, чи ця Любов присутня у кожній релігії?

 

В основі всіх релігій. Навіть в Корані "терористів". А вже інтерпретація і виконання текстів - персональні. Чи Ви ввжаєте, що тільки ми любимо своїх дітей?!

 

Влучне зауваження.
Он давні єгиптяни, греки чи римляни скільки наускладнювали у своїх міфологіях. Хіба не заблудились у власних вигадках про Всевишнього?

З цією тезою важко погодитися.

Не зрозумів, до чого тут діти. Вовчиця також піклується про вовченят.

 

Мова не про дітей і не про піклування. Мова про Любов, яка є базисом, як християнської, так і інших релігій. Я не впевнений, що кришнаїти, індуси, мусульмани, іудеї, свідки Єгови... матимуть більше гріхів тільки тому, що вони не греко-католики.

 

Мабуть ні, якщо народжені у своїй релігії і ніколи не чули про християнство та сумлінно виконують настанови своєї релігії.

От з юдеями питання складніше. Переважна їх більшість таки знають про християнство, про розп'яття Спасителя, тож будуть суджені, як і кожний з нас, ведлок цих знань, а також і вчинків - похідними від знань.

 

Так і повірив, що через календар і годинник ви обидва перестанете сьорбати пиво.

 

І що ж старіше? Що ближче до традиції предків? У латинізації чи у поверненні до православ"я?

 

Спершу хочу зазначити, що не мав наміру на цьому форумі піднімати дискусію про традицію в УГКЦ. Така розмова – річ шляхетна, але безперспективна. Однаково кожний залишиться при своїй думці.
Але якщо шановна Liliyah Romanova зробила окрему тему «Традиційність чи "традиційність"»? під моїм ім’ям і знаком питання, у перспективі зроблю спробу належно її висвітлити.

А поки що відповідаю: На мій погляд, ближчою до традиції наших предків є Кирило-методієвська християнська спадщина.