КНИГОЮ, з огляду на якість її вмісту, не можна називати все те, що складається зі сторінок із текстом, скріплених особливим способом. Повний текст
Відповідь: “Та й списую Сковороду...” Що може нам дати зараз Григорій Сковорода? Душевний спокій впевнений погляд на усі життєві аспекти, своїм буттям Сковорода дав оптимістичну оцінку усьому людському існуванню. На відмін від ченцєвого, здатність не цуратись від життя цілісно його прожити залишившись погожим і веселим і це не заперечує збереженню багатого світу душевних переживань. Сприйняття Сковородою невидимого світу, приклади, на яких він це показує сучасному інтелектуалу ( от уже ці ерудити) може здатися наївними. Але це не примитивність, а свіжість сприйняття, момент відкриття істини у простому, подібно біблейськім пророкам, те до чого бажається повертатися знову і знову. Ідеї Сковороди це невидиме допомога мільйонам чесних совісних земляків, страждаючих від несправедливості оточуючого світу, який «ловить», котрі задаються питаннями совісті, страждаючих від людської несправедливості. Сковорода дає не відповіді, а здатність подумати як вчиняти чесній людині живучій в світі повному людської злоби і при цьому зберігати «веселіє серця». Це і опора в моралі котра дає здатність достойно прожити життя аби « не исчезоша в суете дні моя» котра дає психологічну стійкість на протязі всього життя від бурної молодості до спокійної старості Кому не імпонує філософ«погожий, бадьорий» усяка нормальна людина тягнеться до гарного, а якщо мудрець сповідає веселість серця до достатньо бути книголюбом і знайти Сковороду серед книг не так-то важко. Він не був філософом схоластом, а прислухався до своєї людської природи і в основі його вчення було «пізнай себе». Цим же способом звіряючи свої думки з думками Григорія Савича ми тільки і можемо дізнатися чи пробився за два століття до наших душ. Сковорода повертає людині відчуття цілісності його світу. Сковорода ставить людину сутністю відбуваючогося. Інтелігентне знання міцно укорінилось за цей час; як то - людина частина НТР і має право тільки на приватне життя залишаючись гвинтиком прогресу. Важливо повернути людині впевненість значимості Ії як центра всесвіту, зруйнувати стереотипи сприйняття життя. Для сприйняття Сковороди потрібно мати певні риси характеру щось спільне з людиною Григорієм Савичем; окрім схильності до філософії, цікавість до народної культури, мови. Сердечний склад характеру, дружелюбність. Сковорода кохався в притчах, алегоріях, символах мав асоціативне мислення. В нього немає половинчастих любителів: або він проник у серце і веде по життю, або здається «незрозумілим темним». Сковорода описує «прикмети» правильного життя, шлях до істини; як що душа радується і справа за яку берешся з рук не валиться, і тільки для христолюбних душ - тобто чесних людей. І єдина форма пізнання Сковороди це учнівство, критичні дослідження нічого не дадуть ні розуму ні серцю: він життєлюб, « що має відвагу» Вчителювання у нього це оболонка філософської думки - думка перш за все повинна мати адресата, а не говориться у простір. Людина прозріваючи пізнає, у цьому і є схожість з Сократом – обох вчителів. У Сковороді приваблює простота скромність життя. Старчик радіє природі переходить із однієї хати в іншу, живе на Слобідській Україні живиться найпростішим серед радощів життя, цінить дружбу, книги, спілкування . Нам спочатку тому важко сприймати Сковороду що ми так зжилися зі своїми недоліками слабостями і пороками що побачити їх образно уявити не як пусте слово, а як предмет для роздумів дуже важкоПростіше, авжеж, людинолюбним зрозуміти суть питань Сковороди. Сковорода як світлом прояснює наше життя. Він вказує шлях, а пройти по ньому повинен кожен сам, однак зі старчиком це веселіше. Для мене твори Сковороди це перш за все «сад божих думок»: людина іде по саду зірвала грушку надкусила, яблучко, полюбувалася хмаркою, прямої закономірності в цих діях нема але атмосфера благосна радісна . Сковороду теж можна відкривати (в обох розуміннях) в любому місці і усюди знайдеш знайомі, спорідненні думки. Повторення основних його думок це квітучі гілки саду, кожен вигін квітка або листочок створює неповторність зображення . Не дарма в китайському живописі так любили зображення дерев. посилання на текст Сергій Гукасов" Думки про Г.С. Сковороду" http://www.ukrmisli.hut2.ru/
