Страх

Перечитував Лукяненка...
Натрапив

Подумалось....
Страх...
Якщо глобально,цивілізація хомо - цивілізація страху.
Страх... повністю керує нами. пробирається аж до мозку кісток і сковує всі наші рухи і думки.
Страх затуманює розум, відкидає всі спроби думати раціонально.
Все навколо перетворюється в небезпеку і недовіру.
Страх померти, страх до невідомого, страх до болю і страх до людей Страх до всього.
Все це нас оточує, непомітно підточує наші опори і руйнує життя.
Страх вбиває...
Страх – споконвічний регулятор життя людини. Які б причини вибору ми не придумували – завжди в корені страх. І левову частку у цьому неприємному відчутті займає страх втрати. Тут вже розгалуження прямує до безмежності. Як на мене – найперший страх, якого дійсно треба боятися – це втрата себе для інших. Ви можете не погодитися, але кожен з нас живе доти, доки є для кого жити. Бо коли відсутні люди, які можуть сказати про вас: «Він (вона) мені потрібен», будь-який сенс життя втрачає своє значення.
А наші будні?
Вся політика спрямована не на охорону здоров'я, а на здравоугробленіе. Постійна страх, постійні стреси , народ морально пригнічений, голод, безвихідь, скрізь обман, брехня, злидні ... Можна продовжувати ...
Ось тільки одна фраза про страх: страх при вході в під'їзд, в ліфт, постійний страх втратити роботу ,страх за дітей ...
Та й багаті постійно тремтять - навіть в туалет в установі ходять з охоронцями, сталеві двері, грати ...
Цивілізація страху...

 

Колись я теж так вважав.
А тепер боюсь.
Не людей.Не звірів.
Боюсь вечора...ночі,коли безперервні приступи...боюсь не втримати.
Боюсь,що скалічить мене,або дружину...або когось на вулиці.
Тоді - все.
Боюсь завтрашнього дня...його нема.

 

Звичайно.
Тільки реальність то має глибоко в озадді.
Я не боюсь смерті.
Боюсь...безсилля.

 

Реальність має тих будівельників там те я вище вказував.
І на кожну хитру...ну там вульгарність далі.
Ще років десять тому я не боявся нічого і нікого.
Я дальше не боюсь нікого.
Але боюсь...отого...про що казав.
Нічого не бояться лише клінічні ідіоти.
А нормальна людина усвідомлює свої страхи,свої можливості і бореться з тими страхами.

 

2Тим.1:7
Бо не дав нам Бог духа страху, але
сили, і любови, і здорового розуму.

Якщо НЕ Бог дав духа страху, то хто? Звичайно, що сатана.

Страх смерті- це неволя, диявольська неволя, але прийшов Ісус, щоб визволити нас з тієї неволі:
Євр.2:15
та визволити тих усіх, хто все життя
страхом смерти тримався в неволі.

 

Лише клінічний ідіот не знає страху.
І,лише слабкі нарциси бояться признатись,в своїх страхах.
Щодо людства....спробуйте аргументовано щось довести.
Бо мені вже далеко десь ваші намагання менк пштиркнути.
Прекрасно знаю тому ціну.
Гидко.
Хреста не вибирають.
Він дається Богом.
Кожному свій.

 

Я здравомислячий реаліст.
І прекрасно знаю,про що говорю.
Так,страх - рушійна сила людського суспільства.І кожної людини.
З пелюшок,кожного починають лякати.
Бабайком,тим дядьком,який забере,якщо не будеш слухатись...і теде і тепе.
В садочку починають лякати адміністративними покаранням.Далі школа...і так виростає член суспільства.
Повноцінний.
Цікава стаття на цю тему

 

Мова не про мене.

Можете зі своїм ванішом йти до кого іншого.
Відбілювати.
Ще тоді дістало то плюгавство.
Тоді боліло
А тепер це глибоко десь.

А по темі.
Якщо хтось не відчуває страху,то це або клінічний ідіот,або самозакоханий нарцис.
Маєте щось проти?

 

В кожного свій страх.Хіба ідіоти його не мають.
В мене він свій.

Для вас це гуталін.
Для мене - це моє життя.
Я звик,що багатьом це не подобається.
Зрештою...звик і до того,що деякі виродки плюють на це.
І навіть не ображаюсь.
Що з виродків візьмеш?
І боятись їх не варто.
Хіба плюнути у відповідь.
І почекати,поки їх притисне.
Все ж так не буде,правда?

 

Правду кажучи,з такими,як ви,я б нав одному полі...не знаходився.
Бридко.

---------- Додано в 21:46 ---------- Попередній допис був написаний в 21:44 ----------

ЗАКРИВАЙТЕ ТЕМУ.
НІКОГО ТО БІЛЬШ НЕ ЦІКАВИТЬ,КРІМ ВАС.
А ВАШЕ ХАРКОТИННЯ НЕ ЦІКАВИТЬ МЕНЕ.