Страх перед власними думками

Часто за собою помічаю таку річ, як страх перед власними думками....
Думка - це наш підсвідомий голос....а люди інколи до цього не прислухаються...чи просто не хочуть чути???

 

Иногда не нужно свои мысли слушать. А то напишешь на ЛФ всё, что думаешь, и...

 

Ніколи не боявся своїх думок.

Та думати можна, а от писати-то треба?

 

Иногда не надо, а то забанят.

 

Для того, щоб почути потрібно сісти і спокійно подумати А це не кожному дано...
Я ось теж іноді до таких думок доходжу, що не дай Боже! Самому аж страшно стає...

 

Інколи заставляю себе не думати....щоб мені від цього не було боляче...бо мої думки не все мене тішать..але хочу сказати що відганяти від себе думки це теж не просто....а взагалі то розумію, що від себе не втечеш...і від думок своїх теж...рано чи пізно...

 

Ще декілька місяців назад, в мою голову "лізли" різні думки, що аж самій було страшно... Я дійсно почала їх боятися. А ще часто думки люблять ставати реальністю. Але я переборола свої погані думки через молитву. Тепер думаю тільки про позитив і все тільки хороше.

 

Мені аж цікаво стало що ж то за думки такі )))

 

не завжди.... думка може підкидатися зі сторони, а може бути й голосом власного сумління

 

Ні...для мене сумління то інше...і коли голос сумління говорить, то я нікуди від нього не можу дітися..ні на мить...він мене переслідує всюди...а от думки можна "відкласти" на не визначений термін...ну принаймі я так можу...

 

І мені часом страшно від своїх думок, навіть не знаю, звідки вони виникають.
А ще часом як думки по ланцюжку призводять до якоїсь важливої думки, то потім цікаво розплутувати цей клубочок назад.

 

підкидає нечистий, щоб забрати у вас спокій, мир, щоб легше було штовхнути в сторону.

 

Краще не знати....

 

Останнє. Думаєте, чому багато хто, як прийшов додому/на работу, мерщій вмикае ТВ/радіо/ще щось? Бо бояться тиші, яка спонукає до думок.

 

Думки забирають багато енергії, а мозку треба відпочивати

 

По-менше побічної інформації -- менше зайвих думок

 

Мні чомусь нагадалося..
Не думайте про білу мавпу..ні в якому разі не думайте про білу мавпу..про що завгодно..тільки не про білу мавпу...
спробуйте...не думати...

 

Хто його знає...
ПРосто ті думки абсолютно безглузді і нелогічні. Як з'являються - кажу собі: не можна так навіть думати, а вони як от у біла мавпа у Ромка.
Але то таке, головне їх вчасно ізолювати.

 

Своїх думок не боюся. Бо завжди можу пояснити, звідки вони в мене беруться. І при потребі, можу ними керувати - наприклад, відкласти обдумування серйозної справи, якщо я схвильована чи засмучена.
Я б швидше злякалась відсутності мислительного процесу

 

Найгірше з думками пізно ввечері, коли всі заснуть, а вони як помело в голові крутяться, не дають спокою.
Гірше, коли то якесь передчуття невідомого, думка несформована-породжує страх.
От хороші думки проминають швидше, ех, шкода.