Конверти з грошима замінять квитанції з банку. Першим офіційні розцінки озвучив Таврійський університет: перездача іспитів у професора - 900 грн., відпрацювання пари у доцента – 30 грн. Про це пише сьогодні «Комсомольская правда в Украине». «Лише місяць тому в Кабміні затвердили перелік платних послуг, які можуть надавати навчальні заклади. Найбільше претензій до нових порядків у студентів. Пропуски лекцій і семінарів без поважної причини тепер їм доведеться оплачувати незалежно від того, навчаються вони за державні гроші або за свої. Не секрет, що й раніше пропущені заняття можна було «закрити» за допомогою певної суми. Тепер же гроші недбалих студентів повинні піти на зміцнення матеріально-технічної бази їхньої альма-матер. Одним із перших нові розцінки стали відомі студентам Таврійського національного університету імені Вернадського в Сімферополі», - пише газета. «Вартість послуг оголосили на зборах голів студентських рад факультетів, - розповідає студент ТНУ Андрій. - Але як відбуватиметься ця оплата, невідомо». Ректор ТНУ запевняє, що вже сьогодні студентам пояснять усі тонкощі нових порядків. «Скрізь в Україні виші зараз вводять платні послуги, це нормально - ринкові відносини, - говорить ректор Таврійського університету Микола БАГРОВ. - Викладачі не збиратимуть гроші, все піде через касу. Студент, який пропустив заняття, пише заяву в деканаті, оплачує в касі вартість відпрацювання, приносить квитанцію. Лише після цього він зустрічається з викладачем». Проте самі студенти сумніваються, що на ділі все виявиться так просто і чесно, як обіцяють. «Стягувати гроші за відпрацювання й перездачі зі студентів можуть лише через бухгалтерію, - підкреслює координатор ініціативи «Студентський захист» Андрій ЧЕРНИХ. - Тому в жодному випадку не давайте гроші особисто в руки викладачу або декану». Зазначимо, що звичайна студентська стипендія - 650 грн., підвищена - 700 грн. А вартість відпрацювань коливається від 22 до 900 грн. При цьому «Комсомолка» публікує прейскурант розцінок у Таврійському національному університеті ім. Вернадського. Відпрацювання лабораторної: у доктора наук - 54 грн.; у доцента - 44 грн.; у асистента - 37 грн. Відпрацювання семінару (в разі пропуску більше 10% занять): у доктора наук - 40 грн.; у доцента - 32 грн.; у асистента - 27 грн. Відпрацювання лекції (в разі пропуску 30% і більше пар, платна консультація викладача протягом 4 годин): у доктора наук - 147 грн.; у доцента - 117 грн.; у асистента - 96 грн. Відпрацювання пари з фізкультури або англійської: у доктора наук - 50 грн.; у доцента - 30 грн.; у асистента - 22 грн. Перездача іспиту з комісією: у професора - 900 грн.; у доктора наук - 292 грн.; у доцента - 240 грн.; у асистента - 203 грн. постiйна адреса статтi: http://www.unian.net/ukr/news/news-398698.html
Нам надо во что бы то ни стало поставить себе задачей (...): во-первых — учиться, во-вторых — учиться и в-третьих — учиться и затем проверять то, чтобы наука у нас не оставалась мертвой буквой или модной фразой... Классик
Ну машини в Україні вже давно дорожчі ніж у світі. Тепер продукти вже майже всі дорожчі ніж у світі. Так тепер щей наука стане найдорожчою в світі... таке враження що спеціально робилять, так щоб максимально усі емігрували, а ті що залишаться на панщині були тупими кріпаками, і шахтерами...
Та ладно, буде як і раніше - дав викладачеві на лапу - замалював енку, прийняв лабу-розраху-курсак, а то і сам написав ту лабу-розраху-курсак - в залежності від розміру лапи.
Ну звиняйте. А може, є інший вихід - вчитися, як належить? Або, якщо вчитися в даному ВНЗ важко, пошукати собі інший заклад для навчання? Я згідна, розцінки дуже і дуже завищені. Але це не значить, що їх не повинно бути взагалі. На основі 13-річної роботи в одному з львівських ВНЗ неодноразово могла спостерігати, як кожного року викладачі приймають іспити-заліки у 40-50 студентів за день і ще пари повинні читати і на ДЕКу сидіти, бо такий розклад поставив деканат. І частина тих студентів ні бе ні ме ні кукуріку. Проситься: а можна завтра прийти, а можна післязавтра? І далі те саме. В кінці літа приходить 30 серпня - а можна я ще підівчу і завтра прийду? А як ти за ціле літо не вивчився, то тебе один день врятує? Ім"я їм - легіон. А викладач мусить витрачати свій час (2-3 години мінімум на день), який би він витратив на своїх дітей чи на щось інше, на безконечні перездачі, а деколи бувають і шантажі крутих батьків - як то вона не ставить, я дитину за оплату вчу, з нею домовляюся, подяки/кульки/коньяки, а вона випендрюється? Максимально емігрують - і що? А за кордоном не треба вчитися? Не знаю, чи там існують такі поняття, як перездачі/комісії. А якщо й існують, то за оплату. Там, думаю, викладач ВНЗ задурно і хвилини не працюватиме - кожна робота повинна бути оплачена. А тут викладача ще й винним роблять, бо не прийшов у той час, коли студенту вигідно, і не прийняв іспит/залік так, як студенту подобається. Вибачте, якщо занадто різко. Зарплата лаборанта - 888 грн., асистента - близько 2000-2500 грн. Теж далеко не густо. І не треба писати "що хотів - те й маєш, на що вчився - на тому і сиди і мовчи, а ні - то до побачення". З таким підходом не дивно, що люди виїжджають куди подалі звідси.
Якось у Кракові мене о 19.00 ледь не задушила купа молоді, яка добровільно прийшла на вільну лекцію 96-річного монаха-домініканця Бадені. Студентів було багато сотень. Цікаво, чи наша молодь ввечері прийшла б в такій кількості на подібну лекцію?
та то я собі пожартувала) вчусь) але не в теренах нашої держави так шо мені якось то.. якщо б були теми які мені цікаві я би і в 4 ранку прийшла на лекцію. особливо якщо лектор дуже класно росказує і славиться тим, тоя би жила в нього на лекціях, маю слухову пам*ять, все, що говорять запам*ятовую, тому дуже люблю хороших лекторів.
ну звиняйте, якби мені вернули втрачені роки на навчання, я б нізащо не пішов сьогодні вчитись у ВНЗ, принаймі в Україні. Поясню. Поступив, здав вступні екзамини математику, українську мову, літературу. І мене знову вчили туж саму українську мову, історію України, яку ми перед тим усі ми в школі зубрили, мене вчили політологію, історію культури, педагогіку, психологію, філософію, ми тратили 2 роки на "фізкультуру" добре що малювання і співів не було і так далі.. і це все на технічному факультеті... Питання нафіга мені то все ще раз? Для загального розвитку, так той розвиток я вже в школі за 11 років вздовж і поперек пройшов. Тобто рівно половину часу нас мучали відвертою фігньою, яка і близько не стояла біля мого факультету, і яка нікому не потрібна, хіба що тим "викладачам" які мали за то зарплату... Скоротимо викладачів в 2 раза і навчання в універі теж в 2 раза і нічого не зміниться! Так мало того за ті предмети, що по спеціальності, то половина викладачів без книжки ні лекції прочитати не могли, ні практичного провести... І хіба так не на кожному факультеті?
На то є рада: ідемо в деканат, пишемо заяву на відрахування за власним бажанням і маємо чистий спокій))) А на рахунок тої відвертої фігні - як-не-як, то вища освіта, а не курси конкретної технічної дисципліни))) На відміну від зарубіжних ВНЗ, де все вузькоспеціалізовано. Але маємо те, що маємо (с).
і тут питання, для чого нам така вища освіта? після якої щоб десь працювати ще на курси ходити треба було Знаєте чому в нас ніколи не буде "українського Біла Гейтса"? Тому що от живе собі молода людина, щось собі придумує, бере кредит, розвиває бізнес. Бере на себе зобов"язання по кредиту, зобов"язання перед партнерами, перед клієнтами тощо... працює, заробляє... гарно? але не в українських реаліях. а тут тобі бац, приходить повістка з військомату. І там їм байдуже на твій кредит, твої зобов"язання... мусиш виконати свій примарний обо"язок перед родіной - в кращому випадку, цілий рік мести плац. А це золотий час... От тому то так багато у вузах як і студентів, так і таких самих аспірантів, які ні бе ні ме ні кукуріку, що від армії косять...