. Тут така справа, що мать Ваша уява поділена на кілька (та не менше двох) частин. Одна частина створює більш-менш вірогідні чи очікувані враження, а якась інша частина вражень має такий характер, котрий наперед ніякою уявою не передбачити. (Я Вас вірно зрозумів? Уява - те, що передує враженням?) А ще бувають враження, котрі підказують Вам - "а..-а..", "мама", "тато", "гаряче", "уява"...
Прочитай що означає "неверифікуєме ствердження". Питання соліпсизму має місце, але задумуватись над ним нема сенсу, бо його можна безкінечно доказувати, але спростувати неможливо. Будьяке спростування може перетворитись на доказ. По науковій теорії, таке твердження немає сенсу. Так само неможливо доказати, що бога не існує, бо будьяке спроствуання його існування, можна пояснити тим, що "це бог перевіряє нашу віру". Вот і все.
Мода. "Питання соліпсизму має місце" - якийсь мейнстрім в інтернеті і назвати цю подобу світогляда філософською течею язик не звертаэться. Засновник був або завзятим жартівником, або мав проблему зі сприйняттям дійсності (хіба що з цього ракурсу можна й подивитись на явище).
Ох уж цей “соліпсізм“. Якщо ви вважаєте, що навколишний світ є творінням уяви, чому б не відрубати собі руку та не уявити, як виросте нова? Тут ця недофілософська недотечія закінчується. Сам її творець, напевно, або гуморист, або мав занадто багато вільного часу.
