смітник...бляшанки....скло розбите

Тема у розділі 'Всяке різне', створена користувачем Ельвіра, 24 кві 2007.

  1. Ельвіра

    Ельвіра Well-Known Member

    смітник...бляшанки....скло розбите
    я йду в болото..кровю залите
    здається "тихо...лиш шепіт мертвих снів
    та це лиш гра..забутих хворих слів...

    я вся тремчу під атомним вогнем
    що ріже навпіл ніч і день мечем
    мій мозок мучить спрага від цих кислотних мрій
    уражена вже струмом я бачу напис "стій"...

    я піднімаю очі....лиш дюйми над землею
    і бачу там сигари.....пакетики від клею
    я піднімаюсь вище-і бачу живі трупи
    що зібрані від горя у мертві чорні купи..

    там вже нема дитинства...думки в дітей дорослі
    дитячі ніжні руки у зморшках всі .... зарослі....
    не ставши ще на ноги вони зустріли смерть
    від поля мрій дитячих лишилась тільки чверть...

    повіки їх ховають в очах безумний страх
    на дошці гри у шахи вже хтось поставив шах
    тепер вони в кайданах, що їх тримає кат
    вони лише чекають, щоб хтось поставив мат....

    під насипом каміння сидить дівча забуте
    в руках тримає ляльку украдену від трупа....
    і раз за разом чути,як хрускає життя
    сьогодні це лиш лялька...а завтра вже вона.....

    серед відходів міста блукає тінь дитяча
    в кишені в неї шприц..і лиш рука тремтяча
    ховає сором в вені в якій тече отрута
    .....на землю впала голка....ще мокра і зігнута...

    я йду мов привид..без слів.без шуму...по кістках
    ще чути голос болю в затемнених кутках
    я пальцями здираю цей чорний напис "стій"
    лиш це їх відділяло від їх забутих мрій..

    і через кілька років я знов біжу до них
    вже голос не лунає..і біль здається стих
    я піднімаю очі-безмежний чорний схил
    а опустивши очі-я бачу ряд могил............
     
  2. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Дуже важлива персона

    Відповідь: смітник...бляшанки....скло розбите

    Гм... Критику як сприймаєте?
    Ритм збивається. Вірш потребує шліфування.
     
  3. Ельвіра

    Ельвіра Well-Known Member

    Відповідь: смітник...бляшанки....скло розбите

    ну це не є мій вірш...хоча я також пишу...
     
  4. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Дуже важлива персона

    Відповідь: смітник...бляшанки....скло розбите

    Автора чому не подаєте?
     
  5. Ельвіра

    Ельвіра Well-Known Member

    Відповідь: смітник...бляшанки....скло розбите

    Сама уже не пам"ятаю хто це написав....
     
  6. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Дуже важлива персона

    Відповідь: смітник...бляшанки....скло розбите

    Вірш називається "Втеча на смітник". Псевдонім автора/рки - Тафія Епі.
    кому цікаво, тут є ще кілька поезій
     
  7. Ельвіра

    Ельвіра Well-Known Member

    Відповідь: смітник...бляшанки....скло розбите

    Спасибі.А вірш мені подобається
     
  8. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Дуже важлива персона

    Відповідь: смітник...бляшанки....скло розбите

    Вірш сильний, але не відшліфований. Місцями збитий ритм.
     
  9. Ельвіра

    Ельвіра Well-Known Member

    Відповідь: смітник...бляшанки....скло розбите

    так...це дуже відчутно...та все ж...
     
  10. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Дуже важлива персона

    Відповідь: смітник...бляшанки....скло розбите

    Я сказала, що вірш сильний. У мене теж колись був схожий чорний вірш, навіяний чорнобилем...
     
  11. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Дуже важлива персона

    Відповідь: смітник...бляшанки....скло розбите

    Ваш аватар мені пригадав, ось відкопала в архівах.
    * * *
    Наречена у чорному вбранні
    Наречена у вельоні смутку
    Не забудеться в пісні печальній
    Не вбереться в мальовану хустку

    Наречена сповита журбою
    Ледь ступає під марш не весільний
    Наречена заручена з болем
    Затискає в руці безнадію

    Наречена у сукні журливій
    Наречена в скорботі печальній
    Самоту свою схилить в могилу
    До життя ледь торкнувшись устами

    ----------

    В вікні стояла світла постать
    Стояла гордістю безслідь
    Було життя в її волоссі
    А на очах росилась мить

    В долонях чистих свічка тліла
    Додолу вогник маревів
    На підвіконні постать біла
    За... вмерла безладом вітрів

    Стояла в вікнах темна постать
    Стояла тінню перехресть
    Було життя в її волоссі
    А у очах родилась смерть
     
    • Подобається Подобається x 2
  12. Ельвіра

    Ельвіра Well-Known Member

    Відповідь: смітник...бляшанки....скло розбите

    гарні вірші
     
  13. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Дуже важлива персона

    Відповідь: смітник...бляшанки....скло розбите

    Ще під той самий настрій можеш прочитати на гілці "Муза форуму".
     
  14. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Дуже важлива персона

    Відповідь: смітник...бляшанки....скло розбите

    Виставляйте свої вірші на гілці муза форуму, або на авторську прозу. :)
     
  15. Ельвіра

    Ельвіра Well-Known Member

    Відповідь: смітник...бляшанки....скло розбите

    навіть не знаю...думаю,що краще я не буду їх опубліковувати...хоча...можливо щось у віршовій фомі і виставлю...а щодо прози,то я пробувала писати книгу...але мені щось не зовсім сподобалось і я її залишила...та невеликі статті чи твори-роздуми я люблю писати:)
     
  16. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Дуже важлива персона

    Відповідь: смітник...бляшанки....скло розбите

    Ласкаво просимо!
     
  17. young

    young Well-Known Member

    Відповідь: смітник...бляшанки....скло розбите

    Готичний віршик..
     
  18. KabMiner

    KabMiner Well-Known Member

    Відповідь: смітник...бляшанки....скло розбите

    Треба написати на нього пародію...чешуться руки....може спробую...
     
а де твій аватар? :)