Сіра Піраміда - ієрархічна система самоорганізації малокомпетентної більшості, причиною і наслідком виникнення якої є соціальна деградація. Вона обмежує доступ до влади професіоналів, майстрів та інтелектуалів, гальмує розвиток та поширення знань в суспільстві, репресує та знищує дисидентів та людей з активною громадською позицією. Сіра Піраміда виникає в умовах інтелектофобії і дуже важко демонтується. Сіра Піраміда існувала в так звані Темні Віки, протягом всіх п'яти Руїн в Україні, в часи гітлерівського та сталінського правління, під час маккартизму в США. Починається все завжди драматично - на тлі політичної кризи та економічного занепаду інтелектуали опиняються у стані дезорієнтації та стають не цікаві владі і громадськості, а інколи й самим собі. Відтак біля "керма" опиняються малокомпетентні і неінтелектуальні люди, досить вольові та безпринципні, щоб утримати владу. На вершині в такий час опиняється владолюбний Малокомпетентний Інтелектофоб. Коли суспільство починає виходити з політичної кризи та економічного занепаду, малокомпетентні владоможці відчувають серйозну конкуренцію з боку компетентних людей. Їх соціальна інтуїція змушує швидко вибудувати так званий Бар'єр Компетентності у владі та режим інтелектофобії в суспільстві. Спойлер Інтелектофобія та владний Бар'єр Компетентності починають перетворюватися на замкнене коло - сірість приваблює сірість і, інтуїтивно відчуваючи ворожість до компетентних людей, призводить до зростання кількості дилетантів біля влади. Коли концентрація дилетантизму у владі досягає певної межі, на верхній щабель приходить головний Дилетант, войовничий охлократ, що здатен в будь-який момент перетворитися на Великого Інквізитора. Головний Дилетант змінює біля влади Малокомпетентного Інтелектофоба. І парадокс ситуації полягає в тому, що саме цей Малокомпетентний Інтелектофоб створює умови для приходу Головного Дилетанта. Так завершується створення Сірої Піраміди, що підпорядковує собі всі сфери суспільного життя: політику, економіку, засоби масової інформації і так далі. Будь які проблеми в умовах Сірої Піраміди загострюються - кризи перетворюються на руїни, конфлікти - на війни, втрата елементів соціальних структур - на повну втрату таких структур. Наука, освіта, мистецтво та культура зазнають деградації та маргіналізуються. Доступ до влади інтелектуалів та професіоналів суттєво обмежуються. У владу беруть лише тих, хто лояльний до неї, здатен до соціальної мімікрії в середовищі обивателів, готовий до внутрішніх моральних компромісів. Професіонали різко стають непотрібні, вчорашні малопрофесійні обивателі заполонюють основні позиції як у владі, так і бізнесі. Зростає зовнішня і внутрішня еміграція професіоналів, інтелектуалів, просто компетентних людей у якійсь сфері. Водночас Сіра Піраміда має невидимий характер для тих, хто всередині неї. Сіра Піраміда дуже стійка - і чим довше вона існує, тим важче її здолати. Особливо небезпечними є Сірі Піраміди, що виникають в умовах панування споживацьких цінностей. Коли реклама, фільми та серіали, ток-шоу та інтерв'ю так званих "успішних людей" нав'язують винятково утилітарні мотивації, іншим мотиваціям немає звідки взятися. Інтелектуали, професіонали, майстри та просто компетентні люди виглядають як бомжі, невдахи, лохи, і відповідно так до них і ставляться - як дорослі, так і діти. Коли звитяга наукових досягнень, захват мистецьких злетів, шанування професійних здобутків не є посланнями жодного засобу масової комунікації, їм нема звідки взятися. Дитина, юнак чи дівчина, а потім і молода людина протягом навчання у школі, ліцеї, коледжі, університеті не може сформувати найголовнішу основу знань та вмінь - систему мотивацій, що спрямована на духовні цінності. Самі по собі засвоєні знання чи вміння без духовних мотивацій не дають позитивної перспективи жодній людині. Навіть засвоєні не дуже великі знання чи вміння всередині споживацьких мотивацій швидко забуваються через їх невикористання. Головною цінністю стає найвищий рівень споживання - Гламур, головним процесом будь-якої інтелектуальної діяльності стає запозичення чужих теорій, ідей, технологій, тощо. Сіра Піраміда є смертельною для талановитих дітей. Саме в умовах Сірої Піраміди талановиті діти та молоді люди ще з дитинства зазнають знущань та поневірянь. Їх вчать найстрашнішому - вмінню вгамовувати, обмежувати та не розвивати свій талант. Подачки від держави та спонсорів окремим талантам не можуть змінити ситуацію, більше того, вони ще більше породжують заздрість та ненависть оточуючих до цих талантів. Талановиті діти та молоді люди перетворюються на парій або на емігрантів, бо суспільству, в якому вони народилися та зростали, вони потрібні не, як талановиті люди, а як елементи Сірої Піраміди. Так проявляється головна функція Сірої Піраміди - нищення таланту з дитинства, нищення сильних мотивацій професіоналів, майстрів та інтелектуалів, нищення соціальної енергетики компетентних людей. Сіра Піраміда не має залежності від типу влади - вона однаково добре створюється за умов будь-якої форми правління - монархії чи республіки; за будь-якого політичного режиму - демократії, тоталітаризму, авторитаризму, олігархії чи анархії. Водночас за різних політичних режимів спосіб існування Сірої Піраміди супроводжується різними системами комунікації: політична цензура за умов тоталітаризму, змістовна цензура за умов ліберальної демократії, форматна цензура в режимі олігархії, ігнорування складного змісту в режимі анархії. Існують також змішані форми цензур. Нульова Комунікація Головною особою Сірою Піраміди є обиватель як більшість і дилетант як його представник при владі. Дилетант - це соціальна якість обивателя з позиції влади. Обиватель - хто він? Перш за все, це людина, яка живе у вічному теперішньому. Його час циклічний: зима, літо, осінь, весна; з роботи - додому; будні - вихідні - свята. У обивателя немає уявлення про майбутнє. Його найбільше уявлення про майбутнє - це прогноз погоди чи прогноз економічної ситуації, що стосується його безпосередньо. Будь-яке ставлення до творення майбутнього у нього відсутнє. Обиватель не знає і не хоче знати ні нових ідей, ні інновацій, ні теорій. Його цікавить тільки комфорт - його особистий та кола своїх. Виразником позиції обивателя є Войовничі Обивателі - грізні гонителі професійності, майстерності, інтелектуалізму та новацій. Обивательське спілкування перетворюється на взаємне інформування про життя та обговорення процесу споживання і споживацьких якостей товарів та послуг. Обивательське спілкування призводить до знищення змістовної комунікації. Комунікація, як взаємодія різних моделей змісту, перетворюється в середовищі обивателів на Нульову Комунікацію, тобто взаємодію тільки формально різних моделей змісту. Нульова Комунікація - це настільки спрощена комунікація, що фактично є беззмістовною. Ні нові ідеї, ні критика Сірої Піраміди не можуть виникнути в умовах Нульової Комунікації. Нульова Комунікація відбувається майже винятково через обивателів, спрямована на обивателів і значно обмежує комунікативні права інтелектуала чи професіонала. Теми Нульової Комунікації встановлюють представники Сірої Піраміди. Інтелектуал чи професіонал є порушниками правил Нульової Комунікації як люди, які говорять не по темі. Реакцією обивателя на складний зміст в Нульовій Комунікації стає бажання якомога дошкульніше уразити інтелектуала чи професіонала як учасників комунікації, виказавши свою ненависть через експресивні негативні оцінки, неаргументовані генералізації, приниження значення незрозумілого для обивателя змісту. Все, що не зрозуміло обивателю, - маячня. В основі цього лежить страх обивателя перед незрозумілим, заздрість до знаючих та бажання помсти за своє невміння, незнання та відсутність звички до інтелектуальних зусиль. Суть Нульової Комунікації для влади в режимі політичного конфлікту в свій час геніально сформулював Ленін в роботі Партійна організація та партійна література": "Партійність означає за всякої оцінки подій прямо і відкрито ставати на точку зору певної суспільної групи. Тобто зміст має вторинне значення, первинне значення має чисто формальне розмежування партійних позицій. Чим більше партії належать до однієї і тієї ж ідеології, чим більше вони борються за владу і розподіл власності, тим більше формальною є їх різниця, і тим більшою мірою вони породжують Нульову Комунікацію. Нульова Комунікація жорстко пов'язана зі змістовною або форматною цензурою. В режимі змістовної цензури вже не потрібно обмежувати якісь ідеї, бо обивателі їх просто не розуміють, а будь-які публічні виступи проти влади можна ігнорувати, допоки вони не переходять в активну форму, в якій вони жорстко придушуються. В режимі форматної цензури засоби масової інформації просто здійснюють фільтрацію тем та учасників комунікації, управляють правом на час участі в комунікації в залежності від їх статусу. В режимі форматної маніпуляції активний виступ проти влади Сірої Піраміди вже неможливий. Нульова Комунікація швидко поширюється за межі засобів масової інформації - в інституційну комунікацію, в комунікацію середовищ, в родову та сімейну комунікацію. Нульова Комунікація швидко захоплює Інтернет, бо там знову ж таки панує обиватель. Створюється так званий Нульовий Бар'єр - коли будь-який складний зміст в комунікації не потребує цензури, бо просто не розуміється обивателем. Коли Нульова Комунікація стає тотальною, проявляється її головна функція - нищення не просто нових ідей, а руйнування самих умов їх виникнення. Отже Сіра Піраміда потребує режиму Нульової Комунікації. А Нульова Комунікація підтримує існування Сірої Піраміди як інституціолізованого оформлення соціального дилетантизму.
Автор перевернув все з ніг на голову. Навпаки, не політична криза та економічний занепад породжують цивілізаційну сірість, а цивілізаційна сірість породжує політичний та економічний занепад та майже повну зневагу до інтелекту. Витоки нашої цивілізаційної сірості (жлобства) з колоніальної культури "рашен" з її різновидом ХХ століття - більшовизмом.
