... але вірю, що ні — він увесь не умре. Його думи нехитрі додумають внуки, і з очей ще віки пломенітимуть в них, його пристрасть і гнів, його радощі й муки, що, вмираючи, він передав для живих (В. Симоненко) Рано чи пізно наступає момент в житті, коли починаєш задумуватися над вчинками, над пережитим і досягнутим, над тим, що зробив ти вагомого, незабутнього чи потрібного, не лише задля себе, але й заради таких, як ти, на цій землі, у своїй країні, у рідному місті... Мабуть, прагнучи до вічності, людина бажає увіковічнити себе. Залишити частинку своєї сутності у дітях, присвятити життя ближнім, віддати своє "я" творчості і відкрити себе для інших. (Хотілось би поговорити саме про таке стремління і покликання людини на цих сторніках ЛФ)
Відповідь: Що залишу я по собі? ми нічого по собі не залишимо,то відголоски у Вашому питанні комуністичної ідеології
Відповідь: Що залишу я по собі? 100%, дуже все гарно сказано, викликає захоплення, особисто в мене. Моє життя пов"язане з творчістю, скіке пам"ятаю себе то прагнув до неї приблизитись серцем, сам пишу іноді прозу, картинки з життя рідного краю, а як є захоплення то займаюсь чим не буть а би було оригінально та цікаво в першу чергу для оточуючих.
Відповідь: Що залишу я по собі? Пане Шреку, чого Ви всюди той комунізм тулите? Я до нього причетною не була і ніяких причинно-наслідкових ознак цієї "епохи" чи ідеології в своєму житті не помічаю і не відчуваю! Я не маю на увазі тему глобально (що залишимо, якщо світ загине загалом, напр.) чи в політичному контексті. Якщо Ви над цим питанням не задумувались, так і скажіть. Я ж натомість себе щодня запитую, що хотіла би від себе залишити наступним поколінням. Для мене минулі стільки зробили: наповнили душу піснями, я успадкувала від них поезію і мудрість віків, насолоджуюся досягненнями великих особистостей і теж мрію про те, щоб відійти, проживши недаремно!
Відповідь: Що залишу я по собі? Те що для мене минулі покоління стільки зробили забрали комуняки,і я би зара міг насолоджуватися досягненнями великих особистостей і теж мріяти про те, щоб відійти, проживши недаремно
Відповідь: Що залишу я по собі? проживши недаремно! [Цитата виділеного] Меню користувача Черешенька Подивитись профіль Надіслати ПП для Черешенька Знайти дописи від Черешенька Додати Черешенька до списку друзів Щоденник Черешенька Ігрова зала Викликати Черешенька на двобій! Цьому учаснику сподобався допис Черешенька: Boris_Kiev інакше викопіювати не получилось,а викопіював щоб сказати що пан Борис не така однозначна особа.як на перший погляд здається.Ми всі різні ,але якраз це підтверджує мою думку, що у віртуалі люди краще відкриваються
Відповідь: Що залишу я по собі? Дуже цікаво, що Ви скопіювали. Хочете мене на двобій викликати? Та будь-ласка ! А Ви - однозначна особистість, пане Шреку? Щось я би однозначно на це не відповіла. Кожнен індивідуум - багатогранний, і от чим більше він всесторонній, тим цікавіший! Принаймні моя думка! А те, що пан Борис і багато тут інших дописувачів (дозвольте не перечислювати) надзвичайно цікаві і всебічно розвинуті співрозмовники, я в цьому переконалася вже не раз. Якщо Ви ще ні, то читайте уважніше їхні дописи і теж прийдете до такого пізнання . Не розумію, хто і які демократи мені мозги "запудрили" (трішки видозмінила Ваш термін). Привид комунізму я бачу на кожному кроці, доводжу до Вашого відома, у обмеженості "погляду" людей, у одностроронньому трактуванні (історії, наприклад), у ставленні до особистості як "нуля від бублика", у бюрократії і вузькочолості, у відсутності поступу і бажанні розширювати кругозір, у ... Я прекрасно знаю позитивні і негативні сторони, як демократії, так і автократії, соціалізму, комунізму і т.д. Хочете мене ще трохи повчити, - завжди буду рада, - але не потрібно плакативно висловлюватися про певні речі, бажаючи показати єдиноправильність своєї думки. Мене вчили, до речі, що у кожній дискусії необхідно "щіпку" гнучкості (у переносному розумінні) проявляти!
Відповідь: Що залишу я по собі? Пане Шреку, Ви же бачите, що в дівчини душа співає. При чому тут діамат і політекономія ? Черешенька (хоч їй зарано думати про це) хоче залишити (або пере-заповісти - як там то нотаріуси називають) Пісню, Поезію. А не занудні "інструкції за жисть". А Ви готові "викликати на двобій" ? "Вбити в ній Моцарта" ? Краще вбийте (морально) якогось цензора, який все життя перекривав Моцартам кисень.
Відповідь: Що залишу я по собі? Борисе, don't worry, в мені ніхто не зможе вбити бажання жити і бачити красу довкола. А от у двобої гартується і сила, і дух, тому я (оскільки люблю згадувану багатогранність життя) готова битися завжди і не відступати до останнього (думаю, тут дехто вже про це знає ).
Відповідь: Що залишу я по собі? Я покищо нічого не зробив, з того, що ви там перерахували... Хоча вродіби і жаліти особливо нема за чим, вчився-працював, працював-вчився, але чогось такого щоб прямо для всього суспільства - важко щось конкретне згадати...:shy:
Відповідь: Що залишу я по собі? “вбитого хом’ячка”?..... стара хохма..... я так і написав би: залишу — дітей....
Відповідь: Що залишу я по собі? кожен - допишіть варіант самостійно: - без спадщини - по можливості - усім знайомим жінкам - кину та подамся у світ за очі - інше
Відповідь: Що залишу я по собі? цікаво ,а Ви ніколи не думали про парадоксальність ситуації ,що як би нас (Вас ,мене,третіх осіб)не було,що діти яких ми вважаємо своїми, ставлячи себе в тій справі яко на місце Творця(ЛЮДИНА Ж ВІНЕЦЬ ТВОРИВА)все одно би народились.Людей в родоводі Ісуса (Месії)померло багато, а він все одно народився, тоді коли йому було призначено
Відповідь: Що залишу я по собі? Умгу, заметьте, через непорочное зачатие... А после меня останутся все-таки мои дети. Главная моя задача их не так родить, как воспитать и поставить на ноги.. Так что каждый занимается своим в этом мире.. Человеку человееское, а Богу божественное...