[FONT="]КУЛЬТУРА. (стаття на писана в 2008 році) В цьому розділі буде йти мова не про совкову кількість театрів, лекторіїв та консерваторій на душу населення. Йтиметься про культуру сім'ї, етику взаємин людей, відношення до праці чи відпочинку, громадянський обов'язок і т.п. Тут задача однозначна - поступово очищатися від стану відсталості, заквашеного на російській культурі, і приближатися хоча б до культури більш цивілізованих слов'ян, таких як чехи. А це нам край потрібно, бо ми "рашен" з відповідною реакцією в світі. П'янство, злодійство (від "низів" до "верхів"), наркоманія, брехня, відсутність честі і совісті, безвідповідальність, небажання вчитися, зневага до навколишнього середовища - ось скорочений перелік "достоїнств" нашого середовища. Поряд з цим у нас існують паразитичні спілки письменників та композиторів, маса "заслужених і народних" дармоїдів, які пригрілися біля слова культура, не розуміючи навіть його суті. Один з таких паразитів "керує" в Секретаріаті нашого "Президента" гуманітарною сферою. Невдалий артистик з такого ж бездарного театру ім. Франка на призвіще Биструшкін вже й ходити нормально не може від сидіння в посадових кріслах. Запитайте в нього про головну проблему в культурній царині України (все те ж жлобство), то він вам скаже що це нецензурщина, тому що освіта в нього комсомольсько-совкова, яка далі вивчення градації на робітничий клас та селянство не йшла. Тому різниця між нашим постсовковим невігласом і римським плебсом йому виглядає туманом. Він не розуміє, що сам відноситься до інфікованих тим же жлобством через комсомол, тому йому ближча показуха з олімпійськими чемпіонами ніж підняття розваленої масової фізичної культури. Він пригрівся біля таких же нікчем з показушними замашками на посадах голови КМДА і Президента і вони разом садять калини, будують бутафорні об'єкти, показушно моляться в церквах. А ось справж-ньою боротьбою з відсталою культурою і реанімацією цивілізованої націо-нальної займатися нікому, тому що керівні жлоби зі своїх затемнених "мер-седесів" не бачать гори сміття, п'янство та наркоманію на наших вулицях. А це ніякою шароварщиною та калинами не прикриєш. Везе нам на інте-лект наших "Президентів" - один любив бринькати на гітарі та був зачаро-ваний в престарілого комсомольчика Кобзона, а його "синок" пробує реанімувати козацтво, зовсім не розуміючи філософію останнього і абсурдність цього задуму в наш час. З таким інтелектом "вождів" не скоро зникнуть пошарпані стіни ліфтів та під'їздів, припиниться наркоманія, щезне пропаганда насилля на екранах телевізорів. Навіть згадуваний вже був-ший голова колгоспу з Білорусі зумів утримати свій народ від побутової культурної деградації. Перетніть кордон, пани "Президенти", і побачите ступінь своєї нікчемності навіть порівняно з Лукашенком, який розуміє більшу важливість чистоти вулиць по зрівнянню з показушними пам'ятниками. Є теорія активного і пасивного дурнів. Так ось згаданих вище "активістів" потрібно тримати подалі від важливих справ, до яких я відношу і проблеми в нашій культурі. Як показушно любляча, але недолуга мати псує своїм невіглаством дитину, так і ці Ющенки, Жулинські, Яворівські домучують цю "проблему", не створивши зі своїми інститутами літератури та спілками псевдолітераторів хоча б подобу "Ста тисяч" ХІХ століття, так актуальних на даний жлобський час. Вони не виросли, навіть, до рівня більшовицького Корнійчука з його п'єсою "В степах України". Тому чекати сучасних п'єс по типу "За двома зайцями" від наших діячів навколо культури не приходиться. Ось на такому невтішному тлі (відсутності сучасних Старицьких) і видають нам якогось "сіренького" Горянського з екрану йому подібні як якусь "видатну особистість", яка поряд з рівнозначними Поплавськими та жлобенятами з "95 кварталу" творять нашу культуру. Як кажуть – приїхали. 200 років назад Полтава давала нам Котляревських, а зараз продукує особистості не більше тих же Данилків. [/FONT]
Культура общения, культура отношений между людьми, на мой скромный взгляд, невозможна без уважения к этим самым другим людям...Без признания этих самых других людей равными тебе в интеллектуальном плане. Не может быть никакой культуры без признания за людьми права иметь собственное мнение, отличное от твоего.... Когда о культуре человеческих взаимоотношений пытается рассуждать человек, который к своим оппонентам привык обращаться не иначе. как : и предпочитает в отношениях с оппонентами лексику инвективного плана, его рассуждения выглядят либо неискренними, либо смешными... Прежде чем рассуждать о культуре, необходимо всё-таки самому научиться быть культурным в общении с другими людьми...
В світовій культурі вироблені правила, що ворогів по пиці б'ють. А людська культура крім "человеческих взаимоотношений" має ще масу аспектів, які в вашому колі невідомі. Для прикладу - не гадити в домі, який тебе приютив, поважати, як гость, господарів цього дому.
Вот и не гадь в доме, в котором живёшь и уважай хозяев этого дома! И собачье дерьмо во дворе не оставляй - убирай!
То, що твій батько з тобою нагадив, починаючи з риття землянки, гори пустих пляшок та териконів, вже не перегадиш. Вас в Європі по зовнішньому вигляду та запаху відчувають, проходять сторонячись та промовляючи гидливо "рашен".
Если желаешь говортиь на таком уровне, культурный ты наш, то спроси у своего батька, навищо он тобою мир загадил? Рассказывай про Европу кому-нибудь другому, смиття Варшавы, раб и ошмёток грязи! Не зря тебя туда не пускают!
