22 сентября 2001 года, в день 60-й годовщины с начала подпольно-партизанского движения в Украине в годы Великой Отечественной войны в стране впервые отмечался День партизанской славы, установленный Указом Президента № 1020/2001 от 30 октября 2001 года. День партизанской славы отмечается как дань всенародного уважения к тем, кто в суровое военное время боролся с фашистами в глубокому тылу врага, не жалея крови и самой жизни. 6200 партизанских отрядов и подпольных групп, которые насчитывали около миллиона людей, наносили ощутимые потери гитлеровским войскам на оккупированной территории, способствуя продвижению частей и соединений Советской Армии на запад. За мужество и героизм, проявленные в борьбе с врагом, 200 тысяч партизан и подпольщиков награждено орденами и медалями, 223 из них признаны достойными звания Героя Советского Союза.
Хм..знов три дни свйєт? А,взагалі - день "достойний" у всіх відношеннях..пам’ятний день,так сказать(с)... Поґуґлив... 1939 — СРСР і Німеччина попередньо установили кордон між своїми окупаційними зонами в Польщі 1939 — радянські війська увійшли у Львів. з празднічком,Полковнику...:rus: ЗІ.Миху,з’дж кавалок дриглів за того... Президента,карочє...
День як день. А от люди достойні. У нашому місті ще є живі члени підпілля і партизани (до речі, одні до других ставляться м"яко кажучи прохолодно). Тоді були майже дітьми. Із двох підпільних груп одну німці виявили і усіх розстріляли, у тому числі п"ятьох дітей 12-14 років. У переговорах з Німеччиною щодо поділу Польщі вони участі не брали. У Львів не "входили". Але коли на нашу землю прийшов ворог, - вони з ним боролися. І за це я їх поважаю. Ваша справа, Ромку, як Ви до них ставитеся.
Про усіх не скажу, не знаю. А ті, кого знаю, дійсно ненавидять. Проти правди не попреш. Що поробиш, те, що вбивалося в голови десятиліттями у старості навряд чи багато хто змінить.
Це, не завжди так. Мій дід, який був моряк, опинився нє в ЧА а в одеському підпіллі (яка в нього була потім доля, 15 років в Магадані, то інша справа) Саме він розповідав вперше мені правду про бандерівців, саме від нього я вперше навчився ненавидити москалів та комуняк. Важливе пропустив Фашистів він нанаведів люто, та боровся як умів.
За моє життя тільки збільшолось Нє, зовсім, порядних людей достатньо власні "маркови" є навіть на західній україні, нє?
А мне жаль и сов. партизан-ибо сражались за родину-которая их же и предала и УПА-которых подставили под жернова.Погибли самые честные с обоих сторон,а выиграли те- кто и сейчас у власти!Надо уважать всех,ибо они боролись не за Сталина или Бандеру,а за свою землю и свою семью.
А что было? Лучше по теме скажите.Я что что то ни так сказал? Тогда приведите свои аргументы-можем подискутировать!