Львовяне! Примите искрение поздравления с 756-ой годовщиной вашего вечно молодого и красивого города! Желаю городу стабильности и процветания, а его замечательным, талантливым и трудолюбивым жителям – крепкого здоровья, счастья, любви, благополучия! Пьянящий запах старины Неуловимо превосходен! Остатки крепостной стены, Скорбящий лик на темном своде. В тенистых парках листьев шум, И запах кофе из кофеен. Мадонна в нише на углу. Явь и мираж. И сон навеен. По узким улочкам твоим Едва разъедутся трамваи. Здесь по брусчатым мостовым Повозки с грохотом сновали. На рынок свозится товар. На площади столпотворение. Толпа кипит. И млад, и стар По будням и по воскресеньям. И колокольный звон плывет Над шпилями на острых крышах. К заутрени народ зовет. И верит люд, что Бог услышит. Число мгновений и веков Часы над ратушей считают. Седой и вечно юный Львов Живет. И время отступает!
З Днем народження, коханий Львів! Я закохалася. І слів не вистачає. Розгублено дивлюся на твій слід. У моїй пам’яті. Щоразу виринають години із тобою. Мов граніт З якого зроблені твої несірі стіни. Закарбувалися і в’їлися в думки Оті всі площі, вулиці і вікна А ще твій дух. Я заздрю тим, з ким ти Проводиш ранки сонячні і теплі. І тим, хто падає з тобою в глиб снігів. Хто ловить дощ. Осінній і замерзлий, І тим, хто каже: «Це – мій рідний Львів». Я так чекаю, що одного ранку. Чи ввечері, коли уже туман спада. Я буду серед тих, кому у очі Твоя краса і щирість загляда. Я буду там… Це незвичайне місто. Але чомусь мені не вистачає слів. Там навіть небо є якесь занадто чисте. Я закохалась в тебе, місто Львів…
