Розробка біологічної зброї в центрі міста, або як нас любить влада.

Deus igrok · 30 бер 2009

– Створення такого центру та його фінансування – це ініціатива США, котрі дуже зацікавлені в контролі як над біологічними агентами, що можуть потрапити до рук терористичних угруповань, так і над епідеміологічною ситуацією загалом.

...

– А до якої групи належить наш «бакінститут»?

– До тієї категорії, якій дозволено працювати з мікроорганізмами першої та другої груп патогенності. І в цьому й полягає найбільша загроза. У професійності персоналу я особисто не маю сумнівів, але є інші дуже вагомі ризики.

– Вони полягають у тому, що центр розташовано в самісінькому центрі міста?

– Так. Львівщина ж, як відомо, належить до сейсмічно небезпечних зон. Отже, вірогідність природних аварій не слід відкидати. Це по-перше. По-друге, слід враховувати й інші фактори ризику – в будинок може в’їхати вантажівка, впасти літак... Звісно, такі випадки є малоймовірними, але все ж можливими. І годі й уявити, що сталося б із містом, якби біоматеріал потрапив назовні! Епідемії не уникнути. До чого вона може призвести та скільки життів забрати – навіть важко припустити.

Тому лабораторії, які працюють із такими збудниками, переважно виносять далеко за межі населених пунктів, аби в разі виникнення аварійної ситуації уникнути швидкого поширення небезпечних бактерій серед людей. А що у нас відбувається? Та ви лишень подивіться, скільки разів вони нас затоплювали! Он, які плями на стіні! Можна собі тільки уявити, що здатне потрапляти за межі лабораторії з цією водою. А якщо з якихось причин приміщення розгерметизується взагалі?

Так, можна його відремонтувати, зробивши герметичним і безпечним, але навряд чи в такий спосіб вдасться убезпечити весь будинок, в якому діятиме ця установа. Адже будівлі вже понад сто років, і якщо вона дасть тріщину й почне руйнуватися – як ми рятуватимемось? У нас навіть немає напрацьованих схем для захисту населення, яке може зазнати зараження патогенними біологічними мікроорганізмами, зокрема генетично модифікованими.

Зрештою, є ще один нюанс. Біологічний матеріал сюди звозитимуть автотранспортом з усіх усюд. Уявіть собі ситуацію: така автівка потрапляє в серйозну аварію в центрі міста (усі ж знають, який зараз інтенсивний рух у Львові) – і контейнер розгерметизовується. І що тоді? Катастрофа! Бо це не «хімія», і навіть не радіація. Це агресивні мікроорганізми, розвиток яких, як я вже зазначала, може бути непрогнозованим.
Натисніть, щоб розгорнути...

http://portal.lviv.ua/digest/2009/03/16/181712.html

Тут навіть коментувати немає чого.
Хоча скопіюю...:

студент / (16/03/09 20:20)
я навчаюсь медичному уніварситеті і бачив ці кафедри. там сьогодні-завтра стіни попадають (вікно з 5 поверку на прохожих колись здається вже падало). доречі вільно заходити на кафедри будь-кому можна... завідувач кафедри Віра Федоренко за гроші ладна на все і Вам скаже, що все чудесно. любить ця жіночка хабарі, з студентів вимагає, тепер і в забруднені аудиторії посадить (їй на людей плювати) . стосовно «бакінституту» чи кафедри мікробіології... що сказати, добре що миші не бігають і вікна шибки мають... перебої з електрикою... переживем )
Натисніть, щоб розгорнути...

В тому районі знаходить крім муз. школи, ще : казночейство, церква свідків , і досить популярний нічний клуб - досить таке не залюднене місце.

Что такое I категория см., например, здесь: http://www.bio.su/old/schr.htm

Т.е. в "цивильных условиях" такие исследования - это отдаленный остров, на 40 м вглубь за бронированными тамбурами - лаборатории, наверху - сверхсекретная военная база. Высококвалифицированный персонал мирового ранга, уж никак не туземцы с купленными дипломами. КОРПОРАЦИЯ UMBRELLA.

Увійти або зареєструватися

Розробка біологічної зброї в центрі міста, або як нас любить влада.

Deus igrok Дуже важлива персона