Раб, чи дитя...

Раб Божий чи Дитя Боже?



Чому у церкві звучить у більшості випадків «раб Божий», а не «дитя Боже», як є насправді; чому не говорять, що всі ми будучи дітьми Божими є Богами, адже у нас є іскорка самого Бога? І що наше основне призначення на землі це і стати знову Богом?

1 Кор 7, 21-23: «Рабом тебе покликано? Не журися!... раб, покликаний у Господі — Господній визволенець. Так само й вільний, коли його покликано, є раб Христа. Ви куплені високою ціною! Не ставайте рабами людей».

Йо 15, 14-15: «Коли ви робите все, що я вам заповідаю, то ви — друзі мої.Тож слугами вже не називатиму вас: слуга не відає, що його пан робить. Називаю вас друзями, бо все я вам об'явив, що чув від Отця мого».

Гал 4, 6-7: «А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина свого, який взиває: "Авва, Отче!" Тому ти вже не раб, а син; а коли син, то спадкоємець завдяки Богові».

1 Йо 3, 1-2: «Дивіться, яку велику любов дарував нам Отець, щоб ми дітьми Божими звалися. Ми і є ними. І тому світ нас не знає, бо він його не спізнав. Любі! Ми тепер — діти Божі, і ще не виявилося, чим будемо. Та знаємо, що коли виявиться, ми будемо до нього подібні, бо ми побачимо його, як є».

Це так, для роздумів... Обидва терміни мають право на існування, що і є в церковній практиці. «Раб Божий» — протилежність до «раб гріха», «раб диявола». «Син Божий», по аналогії до єдиного Сина Божого, задля любові якого ми є братами і сестрами у Ньому і дітьми Божими.

Будучи дітьми Божими, по аналогії до єдиного Сина Божого, ми не є Богами (ані навіть богами) онтологічно, тобто ми не перестали бути створіннями, хоч і маємо у собі частку Божих дарів, співмірну до наших можливостей сприйняття. Наше основне призначення на Землі не є «стати Богами» (тим більше «знову», бо ж ми ніколи перед тим богами не були), а обожествитись Божою благодаттю, тією мірою, наскільки це можливо створеним істотам, Божим розумним створінням, людям, відкупленим і освяченим жертвою Ісуса Христа Божого Сина; «спізнати його й силу його воскресіння і участь в його муках, уподібнюючись йому у смерті, аби якось осягнути воскресіння з мертвих...

Ті ж, які досконалі, роздумуймо про це, а коли ви де в чому думаєте інакше, то Бог і в цьому просвітлить вас» (Флп. 3, 10.15).

 

Тому що церковна пропаганда попрацювала над поняттям підлеглості і зробила все для того, щоб людина почувалася не вартою бути людиною...
Одне лише поняття - народжений - вже грішний - саме тупе ствердження у Світі.

Совєцька історична пропаганда додала слову "раб" - відтінку повної залежності і обов'язку послуху. Слову "пан" додала такої ж ненависті...

Тому слід добре підійти до слова "РАБ" і визначитися що воно значить для суспільної свідомості і для релігійного натхнення...

 

А я думаю навпаки

І нема на то ради...до хрещення


Якщо людина стверджує, що є рабом Божим, то вона просто розуміє неймовірну велич Бога, і правильно оцінює себе в порівнянні. І ще визнає, що належить до Нього.
"...йде ось Потужніший за мене, що Йому розв'язати ремінця від Його взуття я негідний"- каже Іван Хреститель. Святі, які краще пізнали духовний світ, чомусь не прагнули якогось вищого статусу.
Ну, а якщо ми помиляємося, називаючи себе рабами, то нехай буде найбільшою радістю, коли Христос поправить нас, зустрівши при вході в Небесне царство

 

Угу! Ісус народився найбільшим грішником на світі. Скажеш таке...

---------- Додано в 12:20 ---------- Попередній допис був написаний в 12:20 ----------

Докази????

---------- Додано в 12:21 ---------- Попередній допис був написаний в 12:20 ----------

Бо в християнстві його не існує...

 

Нас ведь учили изучать первоисточники Треба читати Біблію, ходити до церкви, то не буде таких питань

 

Ісус народився непорочно, тому без гріха.

 

Був зачатий непорочно - неточність, сорі.

 

У серці

 

Ісус Христос був простою дитиною, (людиною).
На нього дух святий зійшов не в момент народження.
Він був сином а не рабом...

---------- Додано в 12:32 ---------- Попередній допис був написаний в 12:31 ----------

Блін, добре, що докази не у Вартовій вежі...

 

То пошукаєте?

---------- Додано в 12:36 ---------- Попередній допис був написаний в 12:35 ----------

і Богом водночас

 

А воно дійсно правда?
Ну то оприлюднюйте, а там дасться чути.. як мінімум, на форумі обговоримо.

 

Боюся я шо до того моменту людству ше дуже-дуже далеко.
І не факт шо будем колись достойні .
Але Він обіцяв Ною нас не нищити. Так шо, як на мене, є 2 варіанти. Або ми таки помудрішаємо і подобрішаємо, або самі себе знищимо.

 

Та чого помиляємося називаючи себе рабами? Так воно є- і раб і дитина водночас.
Бути рабом Божим то не є чимось принизливим, чи образливим- це величезна привілегія і велике щастя знати, що твій Пан є водночас і твоїм люблячим Татком!

 

Бути рабом у християнстві не означає бути невільником чи знедоленим (Матв.11:30 "Бож ярмо (символ рабства) Моє любе, а тягар Мій легкий!"

у сьогоденні слово раб набуло різко негативного значення. У Біблії так не було. Знаємо приклади, коли люди добровільно називали себе рабами із вдячності, присягали бути вірними рабами людині, яка зробила для них щось дуже важливе

Раб - людина, яка (як правлило) була куплена, яка працює на свого пана, слухає свого пана, живе в домі пана, не має власного майна і не може самовільно розпоряджатися власною долею. Християни такі і є - вони відкуплені і собі не належать. Але вони відкуплені не для тяжкої рабської праці. Вони відкуплені - і усиновлені, живуть на правах дітей, хоч по-суті, є рабами.
Для мене бути рабом Бога не є чимось принизливим. Людина - істота залежна. Ми апріорі є рабами чогось (біології, соціуму). То чи не краще бути Божими рабами і дітьми одночасно?

 

присутність чи відсутність власної думки аж ніяк не залежить від віросповідання

 

Свято, вас приємно читати в політичних гілках. Але в релігії... Невже важко взяти Біблію і прочитати, що Ісус був зачатий від Духа Святого.

 

А дехто вважає інакше:
(стверджує, що людина грішна)

Тоді навіщо Ісуса хрестити, якщо він

Я лише задаю питання - на них не відповідають.
Мене питають, я відповідаю, але тут же ображаються.

Я не виріс при монастирі. Я не чув у школі нічого про християнство, я прийшов до нього сам, бо є книги і повідання. Тепер розпочалася тема про просте, і всі тут же мені кажуть - ти дурний, читай Біблію, ти ще не дозрів до розуміння...
А я читав протилежне в Біблії - не ходи з усіма широкою дорогою, витягни колоду собі з ока а потім витягуй шкалку з чужого, возлюби Бога усім серцем і усім розумом своїм...

А тепер питання:
- Я когось обзивав тут лише через те, що він не думає, як я?
- Я когось повчав, як треба робити правильно і як думати?

Бог є однин але дорога в кожного своя. Ісус це не особа а дорога. І ніхто не має права привласнювати його слів - ні баптисти, ні католики, ні православні ні єзуїти.

Якщо мова про рабство чи про волю - то хто тут скутий кайданами суспільства?

 

Повна відсутність логіки. Чи ви собі наcміхаєтесь?

 

Чого б я сміявся з сер'йозних речей?

А яка логіка у хрещені Бога?

До речі - Ісус був Рабом Божим чи Сином Божим? Ваша думка?

П.С. Я читав, що Ісус називав себе сином Божим.
Якщо ми всі на Подобу божу, то може людей визнати синами Божими і закрити цю тему?

 

І це є в Біблії. Якщо вас цікавлять ті істини, то прочитайте. Якщо ні, то для чого вмішуватись в розмову?