Просторова організація буття

Людина щораз більше втручається в просторову організацію буття, розширюючи границі як у бік "дна", так і в бік "стелі". Показовою характеристикою руху в напрямку "дна" є твердження нанотехнологів, які працюють із речовиною на рівні окремих атомів, що "там унизу дуже багато місця". Очевидно, що ефективна просторова організація в границях цього місця обіцяє суттєві вигоди. Вугілля й алмази, пісок і чіпи комп'ютера, рак і здорова тканина - завжди, залежно від упорядкування атомів, виникало дешеве або дорогоцінне, хворе або здорове. Упорядковані одним чином, атоми утворюють будинки й свіже повітря; упорядковані іншим, вони утворюють попіл і дим. Космічні досягнення та космічні плани людини також свідчать про доволі активний рух у напрямку "стелі". Хоча очевидно, що основні досягнення в цьому напрямку ще попереду, а на сьогодні просторова організація космічних об'єктів використовується передусім окультними науками, наприклад, астрологією. Очевидно, однак, що увага людини як у давнину так і тепер акцентується на просторах, адекватних до її розмірів, тобто на просторах від стола до міста. Будь-яка культура вирішує для себе питання оптимальної організації в просторі різноманітних технологій (від виробничих до виборчих). З іншого боку, глобалізація ставить багато питань щодо просторової організації життя людини в межах цілої планети Земля…

 

ну...... і шо ?

Ну ок просто розмова Ну тоді

Та нічо ми не втручаємося. Воно як є так і є ми хіба шо пробуємо зрозуміти як то все влаштовано. Може колись шось і зрозуміємо.

Ну я бачу 3 варіанти
- загадимо тут все і полетимо інші світи загаджувати
- загадимо тут все і зникнемо як такі. А там за міліарди років виникнуть нові прекрасні форми життя. Благо умови сприятливі
- перестанимо гадити під себе і посягнемо гармонії зі світом (останній варіант всерйоз не розглядаю бо ми до того не доросли і певно не доростемо)

 

Як це "ну і що..." Треба пробувати удосконалювати просторову організацію буття. А щоб удосконалювати - треба досліджувати!
Ось приклад

 

Помойму ви путаєте тепле з мягким. Де буття, а де місто, планета і політичний захід.

 

Але і це буття. Буття це все.

 

Мда. Може я не доріс, але мені нагадує теоретичний вступ до диплому в якому нема наукової новизни, а дуже треба шоб була .

 

Саме так! Це частина теоретичного вступу, але не до диплому, а до іншої праці на тему "Просторова організація соціально - економічних систем".
Ось приклад однієї такої системи )))

 

А я думав шо студенти політеху вміють висосати наукову новизну з пальця, а то от як воно насправді робиться. Я в шоці.

Кстаті жоден з поданих варіантів розташування за столом під час весілля не витримує жодної критики .
Помойму автор реально гнав

 

Або ось

У Польщі це називається system jednej kolejki

 

Перепрошую, але при чому тут простір?
Цю елементарщину ми вчили на другому курсі і воно і так ясно любій менш-більш адекватній людині. Не треба то привязувати до простору. Це банальні системи обслуговування запитів. Якшо ви тим зацікавитеся то там є чого почитати. Є Черги з пріоритетами і без, є таке поняття як час простою обслуговуючого пристрою і методи аналізу всіх цих цікавих штук і методи по оптимізації процесу. То має велику практичну цінність і використовує складний теоретичний апарат.

А ото "буття", "тлінне існування". Помойму хтось просто сильно хотів получити наукову ступінь

---------- Додано в 21:37 ---------- Попередній допис був написаний в 21:33 ----------

А ота назва мені асоціюється з фразою "Застосування генетичних алгоритмів для вирішення задачі .........." і там якесь "бла-бла-бла" яке і так прекрасно рішається якимись чіткими алгоритмічними чи математичними методами . Хто знає шо таке "генетичний алгоритм", той мене пойме

 

Не думаю, що такі речі можуть претендувати на наукові звання. Це швидше "цікава просторологія". Ось ще одне з просторової організації буття.

 

Кумедно. Не подумайте шо я спеціально сперечаюся, але автор деяких цитованих вами текстів дещо не правий.

1.

Весілля то є забава і свято для наречених. Настрій на весіллі роблять в першу чергу молодь. Тому оптимальним було б посадити біля наречених їх найближчих друзів з якими вони будуть жартувати, сміятися і разом будуть іти до танцю, тощо

2.

Можливо за якимись правилами етикету так і є. В моєму ж середовищі домінант зазвичай сидить якраз не з торця а по середині широкої сторони аби мати найкращий доступ до всього шо є на столі і до інших людей. Тобто шось типу того шо описано про круглий стіл.

Далі.
Коли я прийшов на роботу то мене як молодого і свіжого посадили на таке місце шо кожен хто заходить в двері кабінету одразу бачить шо я не працюю, а на форумі отут тусуюся. Тепер за 2 роки я б міг набратися наглості і попросити шоб мене пересадили і можу придумати 101 причину для того, але я того не хочу бо я до місця свого привик і ні на який мій статус воно не вказує

Тут мова швидше про інше. Домінанти перші обирають місце свого розташування. Але їх положення в просторі залежить не від особливостей простору, а від їх субєктивних бажань і звичок.
Себто замість того аби аналізувати простір було б доцільгіше аналізувати мислення людини і її мотивацію у виборі

 

Цікаво пишете.
Кидаю ще одні просторові аспекти.

 

Оце вичитав щойно про просторову організацію дечого в Японії.
1. У них назви отримують не вулиці, а їхнє скжижованє.
2. Будинки отримують номери назавжди у відповідностиі з часом створення, а не розміщення. Тому біля будинку 12 не завжди можна знайти будинок 13 чи 14...
Цікаво.

 

-----

Шо-шо?

 

Перехрестям? Перетинам. Ну одним словом, місцям, де вулиці перетинаються.

 

І це між іншим дуже логічно, так як будь який населений
пункт є своєрідною структурою, а кожне поєднання, чи
перетин є підструктурою, тому, що в цих місцях є можли-
вість декількох варіантів зміни вектора руху, в той час, як
рухаючись вулицею, особливо в авто, при односторонньому русі в нас вибору нема, хіба що зупинитись...

 

особливо зручно для поштарів - "третя хата від перехрестя" - попошукаєш....
хлопці, вам, взагалі-то, ніколи не спадало на гадку, що не варто у всяку містику вірити? = а заодно - що спершу бажано опанувати хоч якусь науку добре, а тоді братися за тлумачення законів будови всесвіту, та ще й свої закони виводити?

 

Навіть не відповідатиму на вищенаведений закид, а кину ще одну пілотку - статтю.
ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ. Розміщення складових певної системи. Німецькою - Raumordnung.
Німці просто закохані у просторову організацію...
Дослідник просторової організації економіки ЛЬОШ А. (1906 – 1945) (August Losch). Німецький учений - основоположник "теорії ринкових зон", припускав, що його дослідження дозволять створити новий напрямок - "просторову економіку". Праці А. Льоша спиралися на створену німецькими вченими "теорію штандорта" (теорію розміщення): І. Тюнен (1826 р.), А. Вебер (1929 р.). Дослідження А. Льоша було першою спробою застосування концепції загальної рівноваги до теорії місця розташування. Провів чотири роки в США в якості рокфеллерівського стипендіата (1934-1935 рр. та 1936-1938 рр.). Льош негативно оцінював політику нацистів, проте, не дивлячись на пропозиції про роботу в США, не захотів ставати емігрантом і залишився в Німеччині. У 1939 р. він почав працювати в Кільському інституті світової економіки старшим науковим співробітником. У 1940 р. була опублікована основна робота Льоша "Географічне розміщення господарства", що викликала великий резонанс у науковому середовищі. Неприйняття Льошем нацистського режиму, його принципова відмова від вступу в партію й колишня співпраця з американськими колегами привели до його наукової опали. Йому не давали викладати, збір матеріалу для "неблагонадійного" ученого став утрудненим. У жовтні 1944 р. інститут був евакуйований із Кіля в містечко Ратцебург. Льош відмовився від звання професора, оскільки це передбачало присягу на вірність фюреру. Він погодився на це звання лише після закінчення війни, але його не стало вже в травні 1945 р. Здоров'я Льоша, вимушеного працювати в атмосфері постійної нервозності, яка посилювалася обстановкою військового часу, було підірване, він помер у 38 р. від скарлатини через три тижні після закінчення війни.
Льош про простір. Це цитата останньої сторінки книги Августа Льоша "Географічне розміщення господарства", яку він назвав "Про простір": "Якщо б усі події відбувалися одночасно, то не існувало б поняття про розвиток, а якщо б перебували на одному й цьому ж місці, то не було б поняття про своєрідність. Лише просторовий чинник створює специфічні особливості, які розвиваються потім у часі. Наше тлінне існування можливе, зрештою, лише тому, що не всі явища однаково наближені до нас, не всі події обрушуються на нас одночасно, і світ кожного індивідуума, його народу і всього людства в цілому обмежений. Очевидно, горизонти окремих людей різні, але у сфері економічної та усілякої іншої діяльності наш кругозір обмежений так, щоб ми могли поступати розумно та знайти собі шлях у складному житті. Але навіть у цьому маленькому - маленькому світі ("маленьком мирке", як пише у російському перекладі) нашому розумінню доступна лише його внутрішня сфера. У глибину проблем ми проникаємо, звужуючи їхні границі. Простір створює і захищає нас своєю обмеженістю. Своєрідність – ось чи ми розплачуємося за наше існування. Розвивати цю зумовлену простором своєрідність і не допустити світ до хаосу – ось у чому полягає мистецтво політики. На думку автора, один з набільш вдалих результатів його дослідження полягає в тому, що розглядаючи розміщення господарста, він зміг доказати наступні положення. Вільна ініціатива нормальних людей за умови, що їм надається можливість творити в нормальних умовах, дає результати, у цілому бажані як з політичної так і з економічної точок зору, оскільки потужні сили вільного розвитку, коли вони правильно спрямовані й є спільником державної економічної політики, рятують від необхідності витрачати надлюдські зусилля для скрупульозного планування найдрібніших деталей. Могутні дисциплінуючі чинники просторового плану прагнуть зберегти, не дивлячись на свободу розвитку, географічні і культурні основи існування. Проблема географічного розміщення господарства не лише відкриває нове поле діяльності для економічної науки, але й веде, у підсумку, до нового підходу до цілої економічної теорії. Навіть статична теорія досягає тут запізнілого розквіту. Статичний стан, незмінний у часі, змінюється у просторі. Життя – це не лише розвиток у часі, але й різноманіття у просторі. Простір – ось стимул для творчих сил. Переді мною витає образ такої економічної науки, яка, подібно до архітектора, а не історика архітектури, не стільки описує, скільки творить!"

 

Найкраща цитата про наші господарства і просторову організацію у Крилова.

Квартет

Проказница-Мартышка,
Осёл,
Козёл
Да косолапый Мишка
Затеяли сыграть Квартет.
Достали нот, баса, альта, две скрипки
И сели на лужок под липки, —
Пленять своим искусством свет.
Ударили в смычки, дерут, а толку нет.
«Стой, братцы, стой! — кричит Мартышка. —
Погодите!
Как музыке идти? Ведь вы не так сидите.
Ты с басом, Мишенька, садись против альта,
Я, прима, сяду против вторы;
Тогда пойдет уж музыка не та:
У нас запляшут лес и горы!»
Расселись, начали Квартет;
Он все-таки на лад нейдёт.
«Постойте ж, я сыскал секрет? —
Кричит Осёл, — мы, верно, уж поладим,
Коль рядом сядем».
Послушались Осла: уселись чинно в ряд;
А все-таки Квартет нейдёт на лад.
Вот пуще прежнего пошли у них разборы
И споры,
Кому и как сидеть.
Случилось Соловью на шум их прилететь.
Тут с просьбой все к нему, чтоб их решить сомненье.
«Пожалуй, — говорят, — возьми на час терпенье,
Чтобы Квартет в порядок наш привесть:
И ноты есть у нас, и инструменты есть,
Скажи лишь, как нам сесть!» —
«Чтоб музыкантом быть, так надобно уменье
И уши ваших понежней, —
Им отвечает Соловей, —
А вы, друзья, как ни садитесь;
Всё в музыканты не годитесь».