Простите, уважаемые софорумники и софорумницы, если, совсем не по злобе, обидел кого! И я ни на кого обиды не держу!
Відповідь: прощенное воскресенье І я (правда, заднім числом) вибачаюся... Загалом, я хороший... Десь у душі... :p
Відповідь: прощенное воскресенье Вибачте, а це свято якесь, чи Ви, Полковнику, вмирати зібралися? Бо і Іван проситься, а він ж невіруючий, ніби...
Відповідь: прощенное воскресенье То початок посту у православних і католиків? Може хтось відповісти?:confused:
Відповідь: прощенное воскресенье Для православних католиків. Піст почався для православних, що живуть за юліанським обрядом і УГКЦ.
Відповідь: прощенное воскресенье Миху, а це "прощенное воскресенье" - то люди один в одного просять прощення? :confused: Я справді цього не знаю!
Відповідь: прощенное воскресенье Если очень коротко, то http://www.calend.ru/holidays/0/0/941/ А в это время : http://www.calend.ru/holidays/0/0/943/ С праздничком, Оля и Моисееич!
Відповідь: прощенное воскресенье Дякую за пояснення, Полковнику! Вибачайте, якщо Вас чимось образила! А за інше "свято" Ви мене здивували! Вперше чую, і ніхто його тут не святкує! А якщо Новий Орлеан святкував, то щож - досвяткувався! :cool:
Відповідь: прощенное воскресенье Мих, в свякуванні Великодня той чи інший календар не грає ролі. Різниця в святкуванні (і відповідно в початкові посту) звязана з єврейською Пасхою і повним місяцем. Але як ці фактори впливають на число святкування Великодня для католиків і православних - я забув. Може Ліля більше знає...
Відповідь: прощенное воскресенье Нічого подібного. Великдень (його дата святкування) залежить від календаря. Як правило Григоріянський календар випереджає Юліанский і це не дивно, бо різниця становить два тижні. Чому така різниця всі знають, але чому різниця між святкуваннями міняється - не кожен. Євреї Пасху святкували весною після повного місяця, після того, як день=ночі(23 березня). Оскільки повний місяць після рівнодення настає у різні роки в різний час, то і єврейська пасха не має конкретної дати. Для православних, які не мають точного календаря, відповідно дата святкування зміщена. Наприклад, у католиків після рівнодення за тиждень Пасха, для православних, ще нема рівнодення, а коли воно настає, місяць припустим починається зменшуватись - ось тоді, поки місяць пройде повну фазу і знову стане повним, пройде чимало часу і тоді різниця у святкуванні дуже велика. Я зрозуміло пояснив?
Відповідь: прощенное воскресенье До речі, оскільки цього року Пасху святкують разом, то і піст для всіх почався теж у той самий день.
Відповідь: прощенное воскресенье Дата святкування Великодня Дату святкування Великодня врегулював Перший Вселенський Собор в Нікеї 325 року. До цього в різних помістних Церквах святкували Великдень в різні дні. Були й такі, що святкували Великдень разом із євреями. Тож Нікейський собор постановив, що не вільно християнам святкувати Великдень, коли євреї святкують Пасху. Дата Великодня має випадати на першу неділю після першої весняної повні місяця, яка наступає після весняного рівнодення. Якщо станеться так, що на цю неділю припаде й єврейська Пасха, то святкування Великодня переноситься на наступну неділю. Щоб уникнути помилки при визначенні Великоднеї неділі, постановлено також, що єпископ Олександрії повинен повідомляти дату Великодня щороку наперед. Наприкінці IV сторіччя щорічні послання Олександрійських єпископів, було замінено Пасхалією, яка охоплювала більшу кількість років. Перша така пасхалія була оголошена в 388 році патріархом Тимофієм Олександрійським. В 436 пасхалія була видана вже на 95 років наперед (з 436 по 531 роки) одним із його наступників, святим Кирилом Олександрійським. Відмінність у датах святкування Великодня у християнських церквах Православна та греко-католицька Церкви дотримуються юліанського календаря. Відповідно до нього складаються і пасхалії. Римо-католицька церква у 1582 році перейшла на новий календар, запроваджений папою Григорієм XIII і відомий під назвою "григоріянського", або "нового стилю". В зв'язку з цим було запроваджено й нову пасхалію. За григоріанським календарем весна починається на тринадцять днів раніше від юліанського, внаслідок чого виникає різниця в датах святкування Великодня. Також трапляється, що в католицькій Церкві Великдень припадає разом із єврейською Пасхою, а іноді навіть і скорше від неї, хоч це й суперечить постанові Нікейського Собору. Разом із католиками святкують Великдень за новою пасхалією і західні протестанти. Православні ж усіх Церков святкують Великдень згідно з постановами Нікейського Собору, буває, що всі християни святкують Великдень разом. (Із Вікіпедії)
Відповідь: прощенное воскресенье О необходимости покаяния... Мартин С. ПУТНА, литературный историк Lidove noviny, Прага, 21 февраля 2007 г В православном календаре Пасхе предшествует Великий пост. Определенное осложнение при сравнении церковного года вызывает различие между юлианским календарем, которого придерживается русское православие, и «нашим» григорианским. Однако в этом году оба календаря почти совпали: и в России в эти дни также начинается Великий пост. Хорошая возможность для сравнения: особенно, когда в эти дни совпадают очень разные взгляды России и Запада на справедливость и безопасность в мире. Русский Мясоед закончился в субботу празднованием, основным признаком которого является поедание блинов с грибами, сметаной, лососем или икрой (в зависимости от финансового состояния того или иного человека, которое в России может достичь невероятных крайностей «вверх» и «вниз»). Воскресенье, которым начался православный пост, называется Прощеное воскресенье. Люди просят друг у друга прощения за плохие поступки. Традиционный ответ звучит — «Бог простит». Эту колоритную сцену можно увидеть в фильме Михалкова «Сибирский цирюльник». Путин этим «угостил» Запад. Благодаря стечению обстоятельств, в эти дни я находился в России (впервые в жизни), и обнаружил, что российские медиа были наполнены совсем другой тематикой: восхваляли мудрость и мужество Владимира Владимировича Путина, который так хорошо «всыпал» Западу в Мюнхене и вернул России великодержавную гордость. «Россия уже никогда не будет на коленях!», — верещали заголовки изданий. А когда впоследствии Запад отозвался на угрозы Путина, «Комсомольская правда» с возмущением цитировала слова Карла Шварценберга о том, что «Россия показала свое настоящее лицо», разоблачая НАТО, которое якобы для России является «агрессором». «Россия не будет на коленях…». Бесспорно, не в том смысле, чтобы ее кто-то — и совсем не мы, Запад, — хотел поставить на колени. Россия должна бы сама упасть на колени. И начало Великого поста является для этого лучшим предлогом. Она должна бы упасть на колени перед другими народами, чтобы ей простили за все то зло, которое она принесла им на протяжении двадцатого века. Попросить прощения у украинцев за искусственно созданный голодомор в тридцатых годах, который стоил жизни десяти миллионов. Извиниться перед поляками за оккупацию в 1939 г., когда Сталин с Гитлером по-братски разделили Польшу, за катынские убийства польских офицеров, за отказ помочь в отчаянной борьбе за Варшаву осенью 1944 г. Попросить извинения у литовцев, латышей, эстонцев за массовую депортацию во время двух оккупаций Прибалтики (1940 г. и 1944 г.). Извиниться перед венграми за вторжение в 1956 г., перед чехами и словаками — за нападение в 1968 г., перед афганцами — за нашествие в 1980 г., перед чеченцами — за войну в девяностых годах. А вообще, с просьбой о прощении она должна бы обратиться не только к соседним народам. Российская власть должна упасть на колени перед собственными гражданами, и долго и покорно просить у них прощения за все содеянное, начиная от большевистского мятежа в 1917 г. и до сегодняшнего дня. Не только за все так называемые явные преступления — смертные наказания, тюрьмы, изгнания, но и за все повседневное зло — за высокомерие должностных лиц, коррупцию милиции, грубость, унижение, неуважение человеческой личности, ее взглядов, за пренебрежение в общении, за отношение к собственности. Российская власть должна «бить челом», как говорит старое русское выражение, перед своими гражданами, которым не повезло создать условия для достойной жизни. Во всем якобы виноват «злой» Запад. Российская власть все делает наоборот. Она поступает так, как всегда делали большевики, опираясь в этом на худшие традиции старого российского государства: чем хуже удавалось решить внутренние проблемы, тем более народ убеждался в том, что он является народом избранным, народом, который несправедливо страдает. А в его страданиях якобы виноваты «те злые» на Западе. От мессианской теории «Москва — третий Рим», которая появилась в XVI веке, путь ведет к амбициям большевистского господства над всем миром, а отсюда к сегодняшним великодержавным жестам Путина. Как много раз прежде, так и теперь, большая часть беспомощного и униженного российского населения с готовностью прислушивается к этой риторике, поскольку этим мнимо подслащивает свои страдания. Начало Великого поста напоминает, что у России нет других шансов на достойную жизнь, чем то, к чему несколько десятилетий назад призывал Солженицын, и к чему каждый год призывает Великий пост: покаяние. В случае России это значит отказаться от великодержавных жестов, от большевистских традиций прошлого и начать соревнование с Западом в абсолютно другой плоскости — в свободной деятельности, которая идет снизу, от свободной личности. Россия должна бы упасть на колени перед другими народами, чтобы извиниться за все зло, нанесенное им в течение двадцатого века. №36, среда, 28 февраля 2007
Відповідь: прощенное воскресенье Умнейший человек...умнейший!!!!!!! Это же надо...такую глыбу исторического материала перелопатить...и сделать такие грандиозные выводы!!!!!! Нобелевскую премию Мартин С. ПУТНА НЕ ГАЙНО!!!!!!!!!
