Читаю в інтернеті заклики поставити у кожному українському місті пам'ятники загиблим на Майдані. Як на мене, це сильно віддає совковою традицією, коли у кожному місті стоїть грандіозний монумент, присвячений Другій світовій, в той час як ветерани отримують мізерні пенсії. Нам треба відвикати від цього та пам'ятати, що живі люди важливіше будь-яких символів. Тому, що грощі, які пішли б на ці пам'ятники, краще використати для матеріальної допомоги сім'ям загиблих та поранених. А щодо пам'ятників, то мені здається доречним лише один - проста фігура у касці, що гріє руки біля діжки на Майдані Незалежності. В натуральну величину і без жодних постаментів. І щоби до діжки можна було кинути дрова та запалити там вогонь. Просто щоби кожен міг мовчки постояти поруч. Оригінал публікації...
Згоден, але ця совковість почалася вже давно, коли одних ідолів стали повсюдно замінювати іншими. З'явилися пам'ятники, бюсти, почали називати його ім'ям школи, організації і т.і. Здогадались про кого я? Що стосується пам'ятника, то думаю, що більш точним пам'ятником, який передавав би всю суть того, що відбувалося, була б стіна стилізована під бруківку, де на кожному камінні був би вписаний кожен загиблий з обох сторін.
бо певна категорія, відповідно до зміни вітру міняє свій колір, не сумніваюсь що той же рот який вчора нам розповідав про бандьор та прагнення до Росії, сьогодні буде заламувати руки за торжество націянального руху та історичні приклади УПА ...
