про кого, про що розповідали анекдоти у 70-х і 60-х?

Про Чапаєва... то був хіт...

 

брєжнєв прославився в анекдотах

 

це було навіть пїсля його смерті іше певно до нині висміюють його кісточки

 

анекдот:

потрапили двоє друзів в пекло, дивляться, а там сидить на кріслі Брежнєв і крутиться разом з кріслом навіколо осі.

Питають чорта:

- а чого він так крутиться?
Чорт відповідає:
- якщо хто серед живих розкаже анекдот про нього, він робить один оборот навколо, а оскільки анекдоти розповідають часто - він крутиться.
- а от коло нього шо за пропеллер? то, щоб він не зіпрів?
- нє, то не пропеллер, то Чапаєв!

 

і до і після смерті

 

Про Брежнєва анекдоти стали поширюватися з першої половини 70-х. Про Чапаєва - раніш.
А про Лєніна був сплеск перед підготовкою до святкування його 100-річчя (1970).
"К столетию ленина трудящиеся выпустили:
- портвейн "Ленин в Разливе";
- Одеколон "Дух Ильича";
- Мыло "По ленинским местам";
- Трехспальную кровать "Ленин с нами";
- Презервативы "Наденька" (в честь Крупской), правильно произносить "НадЕнь-ка".

Наприкінці 60-х посилилася єврейська тематика: еміграція і арабо-ізраїльський конфлікт.

Сидять араби в окопі і стріляють в євреїв. Раптом стрілянина припинилася. Один з євреїв кричить "Шо, патгони кончілісь? Магу пгодать!"

Заходить єврей до маленької крамнички на Подолі:
- Арабские трусы есть? ((арабські білі трикотажні труси типу плавок - з"явилися у 60-х і почали витіснювати "сімейні"))
- Есть.
- А арабские майки?
- Есть.
- А арабские носки?
- Есть.
- А что еще тгофейного?

Стоїть на зупинці єврей. Підходить до нього росіянин і каже "Ну что - едем?" (можна сміятися)

Загадка: "Не евреи, а едут"
(Санки).

Стоять два євреї і про щось тихо розмовляють. Падходить до них третій і каже "Я не знаю об чём речь, но тоже считаю, что ехать надо!"

- Сарра, поздравь меня! Я сегодня вступил в партию!
- Лучше бы ты под ноги смотрел! Вчера в говно вступил, сегодня в партию!"

 

волиняки -совєтська машина!

 

Це було при його житті. В 1978 році, коли я була студенткою.

-Вы слышали, Брежневу будуть операцию делать, грудь расширять?
-Зачем?
-Медалей негде вешать.

На Паску. Заходить хтось до нього в кабінет.
-Леонид Ильич, Христос Воскрес!
-Да, да. Мне уже доложили.

Або ще інша відповідь, як варіант.
- Ну и хорошо сделал!

Ще такий.
Десь взяв Брєжнєв німецьку каску. Як нікого не було в кабінеті, вирішив приміряти. Тільки но натягнув, а тут хтось заходить в кабінет.
- Хальт Гитлер! А этого придурка что, убрали?

 

У Москві відкрили пам'ятник невідомому солдату.
Підходить Брежнєв та питає:
- Як си спочиваете, дорогий товаришу Невідомий Солдат?
- Sehr gut, Genosse Breschnew!

 

Згадала ще один.

Пише родич з Америки родичам в Україні, що недавно розбагатів і може тепер допомогти родині в Україні. Український родич питає у листі-відповіді, як ж тому вдалося розбагатіти. На що американський родич пише, що був небагатий, втратив роботу і вирішиви зіграти на жалість. Взяв і поїхав до Вашінгтону, сів під Білим Домом і скубає траву, як корова. Вийшов американський Президент і питає, що він тут робить, чого траву їсть. Той поскаржився, що втратив роботу, а вдома троє дітей, допомоги по безробіттю лише вистачає, щоби їх прогодувати і він,щоби не вмерти з голоду, мусить харчуватимя травою. Президент викликав охорону, міністрів і наказав, щоби тому бідолазі грошима допомогли з держказни, бо встидно, щоби в такій багатій країні людина з голоду померла. От йому так допомогли, що він аж багатим став.
Прочитав то український родич і собі вирішив спробувати таким самим шляхом в Радянському Союзі, найкращій країні на Землі, поправити своє матеріальне становище. Поїхав до Москви, зайшов на територію Кремля, знайшов зелену травичку і собі вдає, що пасеться. Вийшов Брєжнєв, глянув на нього і питає:
- Ты что сдесь делаешь?
Той йому давай скаржитися, що має п"ятеро дітей, а в колгоспі так мало платять, що йому вже на їжу не вистачає. От Брєжнєв глянув на нього і каже:
- Едь в Сокольники. Там трава зеленее.

 

Американський журналіст: - У нас справжня свобода слова. Я можу підійти до Білого дому з плакатом "Ніксон-дурень!" і мені ніхто нічого не зробить.
Совєтський журналіст: - Я теж можу вийти на Красну Площу з плакатом "Ніксон-дурень!" і мені теж ніхто нічого не зробить!

Брежнєв підходить до мікрофону щоби зачитати привітання учасникам Олімпіади-80.
- О... О... О... О... О!
Референт пошепки: - Леоніду Іллічу, це емблема олімпійських кілець, а текст нижче!

 

Ще згадала про Брєжнєва.

Поїхала доярка з котрогось українського села до Москви на черговий з"їзд КПРС. Повернулася, а за деякий час пише листа самому Лєоніду Іллічу. "Так то і так, товаришу Брєжнєв, я була на з"їзді партії в Москві і спала з вами. А щоби я то нікому не розказала, то прошу дати мені квартиру у місті." Брєжнєв злякався і відразу наказав, щоби тій доярці виділили гарну квартиру у найближчому до неї місті. КГБ оперативно все зробило і дали доярці квартиру. Але проходить час і Брєжнєв ніяк не може заспокоїтися, що ж то за доярка була і коли він з нею де спав. От і пише він їй листа і просить повідомити, де то і при яких обставинах було.
Доярка листа отримала, прочитала і відписує: "Було то на 25 з"їзді КПРС. І ми з Вами спали. Ви - в Президії, а я - в залі."

 

Повідомбення ТАРС: "Сьогодні у Кремлі товариш Брежнєв прийняв посла Великої Британії ... за посла республіки Чехословаччина та мав з ним дружню бесіду."

 

— Леонид Ильич, какое у вас хобби?
— За двадцать сантиметров будет!
— Да нет, я имею в виду ваше увлечение!
— А, собираю о себе интересные анекдоты.
— И какие успехи?
— Уже три с половиной лагеря собрал.


Мальчик спрашивает:
-Папа, Ленин хороший?
—Хороший.
— А Сталин плохой?
— Плохой.
— А Брежнев?
— Не приставай: умрет — узнаешь.

Брежнев говорит:
— Я хотел бы после смерти лежать в Мавзолее. Подработайте этот вопрос.
На следующий день в слове «Ленин» над буквой «е» появились две точки.

 

Перший політичний анекдот, який я почув і запам"ятав у дошкільному віці (1959 р):
- Чому у Києві перебої з водопостачанням?
- Хрущов Підгорному клизму ставив!

А ще були сталінські анекдоти, причому перший з наведених явно було складено точно в останні роки сталінського режиму.

Філармонія. Концерт творів Мендельсона. Літній єврей у першому ряду утер сльози і сказав сусідові:
- Таки ми - велична нація! Одна наша людина змусила плакати весь цей зал!
Судід-грузин: - Ми - більш велична нація! Одна наша людина змусила плакати всю країну!

Горький на прийомі у Сталіна.
- Слюший, Максим, вот ты напысал хорошій роман "Мать". Почему бы тебе не написат ищо роман "Атэц"?
- Но товарищ Сталин, для этого нужно вдохновение и время...
- А ти папробуй. Попитка - не питка. Я правильно говорю, товарищ Берия?

 

Анекдот тих часів, коли генеральні секретарі мінялись один за одним, приймали цей пост дуже старими і невдовзі вмирали:
Зібрався ЦК КПРС із такої нагоди, треба обирати нового секретаря. Головуючий: - Ну, товариші, спочатку давайте з'ясуємо, хто хоче бути генсеком. Отже, хто хоче, підніміть руку. Е-е, ні, всі хочуть, так не годиться. Давайте, краще так: хто хоче бути генсеком, нехай підведеться сам... якщо зможе...

 

Похорони Черненка. Черга високопосадовців до Колонного залу Дому союзів. Раптом, розштовхуючи чергу, до дверей рветься чоловік. Охоронці роблять йому зауваження і питають, чи є у нього квиток-запрошення?
- Та у мене абонемент!

Найпопулярніший у совєтських телеглядачів вид спорту - "Перегони на лафетах".